WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інтегровані уроки в початковій школі - Курсова робота

Інтегровані уроки в початковій школі - Курсова робота

мови й мовлення.
Види діяльності, що інтегруються зі словесною творчістю Їх пізнавальні можливості
1вид. Ігрова та предметно-практична діяльність: малювання, інсценізація, відгадування загадок, діалог, хоровий спів з елементами танцю, ознайомлення з навколишнім, народознавство. Орієнтує на чуттєві способи пізнання, оволодіння уміннями вичленовувати ознаки, знаходити родові, видові ознаки; спільні й відмінні; істотні й неістотні. класифікувати їх; розширення уявлень про значення конкретних слів;
2 вид. Спілкування з природою, народознавство, відгадування загадок, виразне читання віршів, інсценізація, малювання, дослідницька діяльність, елементи хореографії та фізкультури. Вводити в процес народження образного вислову, допомагає розкрити сутність зв'язків і залежностей у природі.
3 вид. Сприймання музичного й образного світу; художня праця, народознавство, інсценізація, відгадування загадок, виразне читання віршів, елементи хореографії і фізкультури. Спрямований на розвиток уяви, розширення розуміння значення слів, що пояснюють поведінку людей, явища природи, суспільні події.
4 вид. Сприймання та аналіз тексту, художнього та пізнавального ( на природничу, історичну, народознавчу тематику); слухання музики; сприймання картин, діафільмів, словесне малювання, інсценізація, елементи хореографії та фізкультури. Зіставляє словесний образ із графічним та музичним; активізує розвиток образного сприймання світу, уяви, думки.
Пошуки шляхів удосконалення навчально-виховного процесу в сучасній школі здійснюється в різних напрямках. Одним із найсуттєвіших є той, що передбачає радикальні зміни у змісті й методиках навчання.
Одним із актуальних шляхів підвищення ефективності шкільного навчання у сучасній дидактиці вважається інтегрування навчальних предметів, під яким слід розуміти взаємне уродження завдань окремих програм, щоб усунути дублювання, з одного боку, та створити умови для поглибленого засвоєння навчального матеріалу - з другого боку. Інтегрування завдань з різних предметів на змістовому мотиваційному та процесуальному рівнях позитивно перебуває весь навчальний процес, сприяє поєднанню в одному шкільному предметі узагальнених знань і вмінь, які раніше формувалися розрізнено - у двох або кількох предметах.
Однак у теорії і практиці початкової школи немає однозначної думки щодо можливостей інтегрування. Так відомий методист у галузі початкового навчання К.М. Светловська, на основі критичного аналізу невдач застосування у 20-х у наших школах комплексних програм застерігає, що "широка міждисціпліонарна модель інтеграції вочевидь не продуктивна в молодших класах школи, оскільки не може дати учням елементарних, але міцних і системних знань та навичок вона вже передбачає наявність у них такої бази і, крім того будується в рамках певного провідного спеціального предмета, тобто не раніше, ніж у середній ланці школи" [41,c,7]. Методист робить висновок, що в практиці початкового навчання слід використовувати, розвивати і впроваджувати внутрі - та міжпредметні зв'язки як "зону найближчого розвитку" для подальшого поступового та обережного використання інтеграції навчальних предметів.
Вчительство приєднується до думки К.М. Светлової, однак не сприймає її надмірної категоричності у висновках.
У цій роботі хочеться показати доцільність і можливість застосування інтеграції навчальних дій на мотиваційному, змістовому і процесуальному рівнях під час опанування окремих розділів, тем. Це дасть змогу поєднати одержані вміння й знання в систему, що забезпечить їх більш ефективне практичне застосування.
Особливо виразно можна побачити продуктивність застосування інтеграційного підходу до формування й удосконалення у молодших школярів мовленності діяльності, яка в умовах початкового навчання відграє провідну роль на всіх без винятку уроках, однак найвиразніше виявляється на заняттях з рідної мови і читання. Ці два предмети в початковому навчанні доцільно згенерувати в один, наприклад у "Рідне слово" тому що вони ґрунтуються на спільних дидактичних цілях і в їх основі лежать одні й ті ж види мовленнєвої діяльності-слухання, розуміння, читання, висловлювання (усні й письмові).
Застосування інтеграції на уроках мови й читання, проведення інтегрованих уроків рідного слова, за передбаченнями вчених, позитивно позначаються як на результативність формування в школярів мовлення навичок, так і на літературно читацьких знаннях і вміннях. Вони характеризуватимуться вищою системністю, набуватимуть, узагальненості, комплесності, усвідомленості. У поєднанні з читанням підвищиться і роль мотивації загалом стосовно вивчення мови, й працювання розділів, тим програми зокрема.
Основними методичними принципами, які забезпечують інтеграцію завдань з мови й читання, вважають таке:
постійний взаємозв'язок теоретичних відомостей (знань) з їх застосуванням, мовні знання у системі планування мови є не самоціллю, а важливим засобом формування, вираження й удосконалення думки;
активний характер навчання; опанування мови має стати активним процесом, який забезпечить органічне поєднання всіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності - слухання, аудіювання, читання й письмо;
мовні знання, мовленнєві уміння й навички, у тому числі й читання, переказ прочитаного слід розглядати як умову й компонент розвивального навчання.
Хочеться показати реалізацію цих принципів під час засвоєння одного з найважливіших і практично значущих розділів програми з рідної мови "Речення". Незважаючи на те, що речення належить до традиційного змісту початкового навчання, учителям доведеться нині переглядати лінгво-дидактичні уявлення про цю мовну одиницю та перебудовувати методичні підходи до її опрацювання зі школярами. Однією з причин цього є докорінна зміна провідної мети початкового вивчення рідної мови.
Замість традиційноговироблення в учнів знань і навичок, де на першому місці, як бачимо, стояли мовні знання, нині в цьому курсі поставлено завдання навчити молодших школярів висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення.
Таким чином, традиційний підхід до речення як суто мовного, граматичного поняття не сприятиме реалізації цільової мети, де знання про кожну мовну одиницю мають бути заповненні відомостями з мовленнєвої теорії. Крім цього, функціональний підхід до вивчення шкільної граматики спонукає розглядати всі мовні одиниці у структурі одиниць вищого ярусу. А це означає, що речення має сприйматися учнями як будівельний матеріал: складова зв'язного висловлювання, тексту.
У сучасних поглядах на речення, виражених у працях українських та російських лінгвістів, з - поміж різних ознак цієї синтаксичної одиниці можна виділити три найістотніші:
комунікативність
предикативність
змістову й інтонаційну завершеність.
Головний недолік традиційної методики опрацювання речення в початкових класах полягав у недостатній увазі до його змістової та інтонаційної сторони, до виявлення його функцій у мовленні взагалі та окремих висловлюваннях (усних і писемних) зокрема. Практично цей недолік виражався передусім у створеній класифікації простих речень, яка протягом кількох десятиліть панувала в програмах і підручниках для початкових класів, і
Loading...

 
 

Цікаве