WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Родинне виховання в системі шкільної освіти - Дипломна робота

Родинне виховання в системі шкільної освіти - Дипломна робота

то зможе коригувати свої дії. Якщо дитина млява, слабко володіє навиками самообслуговування, на перших порах їй треба допомагати, але робити це слід непомітно, поступово підвищуючи вимоги до якості виконання нею будь-якої справи.
Участь у посильній праці, допомога батькам є обов'язком дитини. Домашня робота, як відомо, малоцікава й одноманітна. Тому якщо дитина, усвідомлюючи необхідність виконати доручену їй справу, мобілізує себе, долає своє небажання, в неї формується готовність до вольового зусилля, виховуються наполегливість, почуття відповідальності, прагнення бути корисною людям, тобто всі ті якості, які є основою позитивного ставлення до праці.
Участь у сімейних турботах викликає, за словами А.С.Макаренка, відчуття людської допомоги, взаємозалежності, відповідальності, що є особливо важливим для дитини, яка мало буває в колективі ровесників.
Трудова участь у житті сім'ї формує у дитини позицію активного, повноправного її члена. Така позиція сприяє вихованню із початкуючого школяра колективістських якостей, виробленню вміння рахуватися з інтересами оточуючих людей, формуванню прагнення вносити особистий вклад у загальну справу.
У домашньому режимі першокласника відводиться час для систематичних занять малюванням, конструюванням, рукоділлям, для слухання і читання художньої літератури.
Звичайно у тих випадках, коли діти не відвідують групу продовженого дня, організації цих видів їх діяльності у домашніх умовах слід приділяти більше уваги. Визначаючи конкретний зміст занять, літературу для читання доцільно орієнтуватися на вимоги викладені в програмі.
Семирічна дитина під умілим керівництвом учителя за досить короткий термін навчається читати нескладні вірші, казки, оповідання. Однак слабка техніка читання не дає змоги дитині повноцінно сприймати зміст більш складних текстів. Тому батьки як і раніше, повинні читати для початкуючого школяра дитячу літературу, обговорювати спільно з ним прочитане, уточнювати незнайомі слова і мовні звороти.
Домашні завдання в першому класі мають своєрідний характер: підібрати певний малюнок (загадку, книжечку), відшукати природній матеріал для виготовлення різних предметів, спостерігати, які зміни відбулися в зимовому парку, зробити сувенір до класного свята. Домашнє завдання - це завдання дитині, і батьки не повинні брати на себе її обов'язки. Однак увага до завдання з боку батьків підкреслює його значимість і допомагає дитині пересвідчитися в обов'язковості його виконання. Проявивши інтерес до завдання і ненав'язливо відзначивши його важливість, батьки можуть викласти ряд варіантів виконання роботи. Якщо учень звернувся за конкретною допомогою слід подати її, не сковуючи при цьому його ініціативу. Навпаки, необхідно спонукати дитину до пошуку раціональних способів здійснення роботи до творчості, до видумки. Така організація діяльності сприяє формуванню у дитини якостей, необхідних для успішного навчання, - відповідальності за доручену справу, наполегливості у її виконанні, вміння планувати свою роботу і контролювати власні дії, даючи їм адекватну оцінку. Не слід обмежувати участь дитини у грі. І якщо вона іноді розглядається дорослими як пройдений етап для семирічного учня, то це помилкова думка. Гра продовжує виконувати важливу роль у формуванні багатьох якостей, необхідних школяреві.
У процесі сімейного виховання є можливості для широкого використання впливу фізичної культури на загальний розвиток дитини. Видатний педагог і психолог П.П.Блонський ще в 20-ті роки висловив думку про те, що розуиове і фізичне виховання взаємно доповнюють одне одного.
За даними досліджень учених, спеціально організована рухова активність позитивно впливає на розумову працездатність, на розвиток зорового сприйняття, уваги та деяких інших психічних процесів, що в кінцевому підсумку сприяє успішному навчанню дитини. Добре зарекомендували себе фізичні вправи, рухливі ігри, підібрані для роботи з першокласниками науковцями А.Ф.Борисенком і С.Ф.Цвеком.
Серед інших цікавих і корисних занять дітей у вільний від навчання час (читання книги, відвідування музеїв, театру, перегляд фільму) особливе місце належить спілкуванню з природою. В.О.Сухомлинський писав: "...треба розвивати мислення дітей, зміцнювати розумові сили дитини серед природи - це вимога природних закономірностей розвитку дитячого організму."
Спільні прогулянки дітей і батьків у природу можуть стати справжнім "уроком мислення, уроком розвитку розуму" [12, C.34].
Дорослий допоможе дитині поліпшити цікаве, підкаже, як його розглядіти, почути, допоможе їй скласти про нього свою думку і тут же дасть змогу самостійно вступити у спілкування з природою. Користь від цього не тільки в тому, що розшириться коло уявлень дитини. Вона одержить урок пізнання, набуде вміння порівнювати предмети і явища, знаходити в них подібне і відмінне, виділяти істотне з різноманітності деталей, робити найпростіші узагальнення. Не менш важливо і те, що дитина навчається зосереджуватися над тими чи іншими подіями і фактами. Це сприяє формуванню в неї здатності заглиблюватися в будь-яку роботу, є джерелом активної розумової діяльності, багатої фантазії.
Організовуючи життєдіяльність дитини в сім'ї, яка сприяє її фізичному, розумовому, моральному, вольовому розвитку, батьки тим самим подають потрібну допомогу маленькому учню в успішному засвоєнні програмних знань. Водночас увага до інтелектуального розвитку, успіхів у навчанні не повинна призводити до ігнорування інших факторів, які впливають на формування особистості дитини, -становлення її взаємин з ровесниками, усвідомлення нею свого місця і позиції в учнівському колективі, її участі в житті класу.
Батько і мати, бабуся і дідусь, старші брати і сестри є посередниками між маленьким учнем і школою, спрямовують і регулюють його ставлення до вчителя, однолітків, до шкільних справ. Вони повинні враховувати, що сформовані в початковий період навчання шестирічної дитини психологічні установки значною мірою зумовлюють характер реакції учня на всі наступні дії.
Тому батьки мають обговорювати спільно з шестирічними дітьми події кожного шкільного дня, проявляючи інтерес не тільки до формальної сторони справи. При цьому їм не слід обмежуватися, що стосується безпосередньо їх дитини, а потрібно розпитувати і про цікаве на уроці, перерві, про однокласників, дізнаватися, чи не засмутив хто вчительку. В обговоренні з шестирічним учнем шкільних справ і подій повинна бути чітко визначена позиція батьків, їх прагнення бачити свою дитину не лише освіченою, дисциплінованою, зібраною, уважною, допитливою, самостійною, а й, що менш важливо, доброю, чуйною, здатною до співпереживання, готовою прийти на допомогу товаришу.
Іноді буває так, що батьки вбачають у зрослих можливостях шестирічних дітей основу для раннього залучення до певної сфери діяльності і починають посилено орієнтувати їх на відповідний вид занять - математику, поетичне слово, конструювання тощо. Захоплення учня певною галуззю діяльності слід всіляко заохочувати, оскільки воно сприяє загальному розвитку дитини.
Loading...

 
 

Цікаве