WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Родинне виховання в системі шкільної освіти - Дипломна робота

Родинне виховання в системі шкільної освіти - Дипломна робота

ідеал родинного виховання - здорова та щаслива людина з багатогранними знаннями і високими духовно-моральними якостями, патріотичними почуттями та працьовитістю. М.Г. Стельмахович досліджує процес виховання та його принципи. Він пише, що "Родинне виховання - процес цілеспрямованого формування особистості дитини під керівництвом батьків. Процес родинного виховання - це сукупність послідовних дій батьків, спрямованих на досягнення гарного виховання своїх дітей. "Вченим досліджені компоненти родинного виховання, до яких він відносить: мету, завдання, зміст, принципи, методи, прийми і організаційні форми виховання.
Надаючи виняткового значення родині загалом, М.Г. Стельмахович розумів і згубність впливі на особистість тих батьків, які не виконували своїх громадських обов'язків, нехтували відповідальністю, яка покладає на них батьківство і материнство., Розкриваючи негативні сторони побутування сучасних родин, педагог наголошував на важливості їх духовно-матеріального здоров'я, яке вважав запорукою здоров'я нації, міцності незалежної України.
Педагогічна спадщина М.Г. Стельмаховича про родинне виховання включає в себе і поради: "Чим і як виховувати."
Сьогодні родинне виховання перебуває на новій стадії розвитку. Так у Державній національній програмі "Освіта" одним із пунктів основних шляхів реформування виховання є організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного всеобучу батьків.[24, 8-19]
"Дошкільне виховання є вихідною ланкою в системі безперервної освіти, становлення і розвитку особистості. Воно здійснюється в родині, дитячих дошкільних виховних закладах у тісній взаємодії з сім'єю і має на меті забезпечення фізичного та психічного здоров'я дітей, їх повноцінного розвитку, готовності до школи, набуття життєвого досвіду.
Дошкільне виховання спрямовується на практичне оволодіння рідною мовою в сім'ї та дошкільному виховному закладі, забезпечення пізнавальної активності, творчих і художніх здібностей в ігровій та інших видах дитячої діяльності; виховання культури спілкування, поваги й любові до батьків, родини, батьківщини; започаткування основ трудового виховання, екологічної культури, моральної орієнтації в національних і загальнолюдських цінностях.
Дошкільне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, народної педагогіки, національної культури, сучасних досягнень науки, надбань світового педагогічного досвіду. Воно органічно поєднує родинне і суспільне виховання.
На етапі раннього родинного виховання батьки, як перші педагоги, покликані створити умови для повноцінного фізичного та психічного становлення особистості, забезпечити дитині почуття захищеності, рівноваги, довіри, сформувати активне, зацікавлене ставлення до навколишнього світу.
1.3 Завдання, зміст і методика виховання дітей в сім'ї
З перших днів появи дитини на світ сім'я покликана готувати її до життя та практичної діяльності, в домашніх умовах забезпечити розумну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власного досвіду поведінки й діяльності. Сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної під-тримки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління.
Основними завданнями родинного виховання є:
o виховання фізичної й морально здорової особистості, забезпечені необхідних екосоціальних умов для повної реалізації можливостей розвитку дитини (генотипу), повноцінного психічного та духовного її становлення формування навичок здорового способу життя;
o створення атмосфери емоційної захищеності, тепла, любові, взаєморозуміння, чуйності, доброзичливості, належних умов для розвитку почуттів;
o засвоєння базових моральних цінностей та ідеалів, культурних тра-дицій, етичних норм взаємин між близькими людьми і в суспільному ото-ченні, виховання культури поведінки, здатності піклуватися про молодших;
o забезпечення духовної єдності поколінь, збереження родинних тра-дицій, сімейних реліквій, вивчення родоводу, прилучення дітей до народних традицій, рідної мови, звичаїв, обрядів, виховання в них національної свідомості і самосвідомості;
o виховання поваги до законів, прав і свобод людини, розвиток гро-мадянської і соціальної відповідальності;
o залучення дітей до світу знань, виховання поваги до науки, школи і
вчителя, розвиток прагнення до освіти й творчого самовдосконалення;
o включення в спільну побутову та господарську діяльність, розвиток
рис творчої працелюбної особистості, формування почуття власності та навичок господарювання;
o формування естетичних смаків і почуттів, уміння розрізняти прекрасне і потворне в мистецтві і житті, забезпечення умов для практичної
творчої діяльності дітей;
o статеве виховання дітей, розвиток моральної чистоти, поваги до
жінки, почуття дружби, кохання, підготовка до подружнього життя, прище-плення навичок виховання дітей в сім'ї;
o розвиток внутрішньої свободи, здатності до об'єктивної самооцінки
і саморегуляції поведінки, почуття власної гідності, поваги до себе, відповідальності за свої вчинки, здатності до морального самовдосконалення.
Оскільки мета виховання підростаючого покоління - формування всебічно розвиненої особистості, сім'я, як і школа, здійснює моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання.
На думку М.Стельмаховича "Тіло, душа, розум - ось три кити батьківської педагогіки". Тілесне виховання у сім'ї передбачає зміцнення здоров'я, сил та правильний фізичний розвиток дитини. "Усі наші зусилля, - зазначає він, - спрямовані на тілесне виховання, можуть бути швидко зведені нанівець, коли ми не захистимо наших дітей і підлітків від такого страшного ворога душі та тіла людини, як алкоголізм, паління, наркоманія, токсикоманія, статева розпуста, СНІД. Поширенняцих та інших асоціальних явищ набуло такого розмаху, що нависла смертельна небезпека над самим генофондом нації, а значить, і над нашим майбутнім.
Духовно-моральне виховання передбачає формування у дітей високої духовності та моральної чистоти. Складність цього завдання в тому, що воно вирішується, як правило, через добре поставлене в духовно-моральному аспекті життя сім'ї, суспільного ладу, вчинки людей, приклад батьків. Власне, духовність виховується духовністю, мораль - моральністю, честь - честю, гідність - гідністю.
Правильно поставлене розумове виховання в сім'ї розкриває перед дітьми широкий простір для накопичення знань як бази для формування наукового світогляду; оволодіння основними розумовими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням); вироблення інтелектуальних умінь (читати, слухати, висловлювати свої думки усно і на письмі, рахувати, працювати з книгою, комп'ютером) готує їх до розумової діяльності.
Реалізовуючи ці напрями змісту виховання, особливу увагу приділяють вихованню у дітей любові до батьків, рідних, рідної мови, культури свого народу; поваги до людей; піклування про молодших і старших, співчуття і милосердя до тих, хто переживає горе; шанобливого
Loading...

 
 

Цікаве