WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сухомлинський В.А. – життя і педагогічна діяльність - Курсова робота

Сухомлинський В.А. – життя і педагогічна діяльність - Курсова робота

школу новий директор Микола Іванович Козак - людина спокійна, ділова, він повністю поділяв погляди Сухомлинського - справи йшли як і раніше. Павлиська школа довго трималися не стільки на директорі, скільки на його поглядах, ідеях.
В. О. Сухомлинський був відомим у Радянському Союзі педагогом, мав два ордени Леніна, був героєм соціалістичної праці, член - кореспондент Академії педагогічних наук, Заслуженим учителем, знаменитим директором, Лауреатом Державної премії в галузі науки. Коли через 30 років педагогічної діяльності, його запитали, що було найголовнішим у його житті, він без роздумів відповів: "Любов до дітей". В. О. Сухомлинський помер у 1970 році, 2 вересня, того дня, коли діти, яких він готував до школи, пішли на свої перші уроки. Павлиська школа стала знаменитою на весь світ. Сьогодні про неї прочитати н6імецькою, японською, угорською, румунською, англійською мовами. Сьогодні бути директором Павлиської середньої школи - велика честь. І багато хто думає, що це особлива, прекрасна, дивна школа. А на справді вона маленька, двоповерхова, стара, цегляна - її збудували ще на початку ХХ століття. Школа стара, але вчать її по-новому.
У школі на 500 учнів - 80 різних гуртків: від гуртка вишивання до кібернетичного. А навколо школи прекрасний садок, майстерні, навчальна електростанція, теплиці, пасіка, стадіон. І все це збудували самі діти з допомогою дорослих майстрів. Постає питання: хіба це все зробив В. О. Сухомлинський? Звичайно ні. У його працях зібрано все краще з досвіду школи попередніх років. Праці десятків вчених, досвід тисяч учителів сконцентровано в 36 книгах і сотнях статей Сухомлинського. Так було у А. Макаренка, так повинно бути в кожного видатного педагога. Сухомлинський підвів підсумок, усьому світу показав, які результати дає школа, яка поважає школяра як людину, він довів, що можна підготувати до щасливого життя кожну дитину. Подвиги вчених неповторні, але їх приклад надає сил, підносить дух, змушує діяти.
§ 4.Трудове виховання
Інший ідеал комуністичного виховання - праця як основа виховання нової людини - в теорії і практиці Павлиської школи наповнювався також незвичайними для радянської педагогічної думки особовою спрямованістю і духовно-етичним змістом. Системі трудового виховання в сільській школі була присвячена кандидатська дисертація Сухомлинського (1955 г.). Протягом подальших п'ятнадцяти років ця система безперервно удосконалювалася, забезпечувала учнем всі великі можливості для задоволення своїх трудових інтересів і схильностей, самореалізації і самовизначення, підготовки до професійної діяльності. Головне ж полягало в тому, що педагогічно організована праця виступала нічим не замінимим засобом виховання. "Що означає ідея: праця - основа усестороннього гармонійного розвитку? В практичній роботі з дітьми і підлітками це означає, що від праці йдуть міцні нитки до інтелектуального, морального, естетичного, емоційного, фізичного розвитку, до становлення ідейної, цивільної основи особи". "Розумова праця", "праця душі", "творення працею краси", шкільна "атмосфера серйозного відношення до праці" і т.д. По суті, всім ладом шкільного життя затверджувалося відношення до праці як основі моральності: "Всі блага і радощі життя створюються працею і лише працею", "Совість не повинна дозволяти... бути тільки споживачем благ і радощів", "У вас вже достатньо сил, щоб робити добро людям", "Навчання - ваша перша праця. Йдучи в школу, ви йдете на роботу" . В той же час "підтримувалася атмосфера нетерпимості до ліні, неробства, неохайності.
Маленька нероба - це живучий корінець дармоїдського і паразитизму, і, якщо людина стала дорослою дармоїдом, вирвати це коріння, яке прижилося з дитинства і отроцтва, дуже важко". З перших днів перебування в школі дитина повинна сприймати поважне відношення до праці. "Дитинство не повинне бути постійним святом, якщо немає трудової напруги, посильної для дітей, для дитини залишається неприступним і щастя труда… в праці розкривається багатство людських відносин" Дитяча праця таїть в собі величезну силу. Якщо дитина вклала певні зусилля в працю для інших людей і пережила у зв'язку з цим особисту радість, він, не може стати недобрим людиною. Дуже важливим моментом в системі трудового виховання В.А. Сухомлинського явився і положення про те, що праця дозволяє найбільш повно і яскраво розкрити природні завдатки і схильності дитини. Аналізуючи готовність дитини до трудового життя, потрібно думати не тільки про те, що він може дати для суспільства, але і про те, що праця дає особисто йому. В кожній дитині дрімають завдатки якихось здібностей. Ці завдатки як порох: щоб запалити, необхідна іскра.
Сухомлинський високо оцінював можливості трудового виховання в становленні особи школяра, навіть в розвитку складної і тонкої сфери відчуттів і емоцій, зумів добитися вражаючих результатів. Життя Павлиської школи неможливо уявити без щоденної, багатопланової, необхідноїі звичної трудової діяльності дітей, в якій досягалося ефективне розв'язання ідейних, інтелектуальних, етичних, естетичних, емоційних виховних задач перш за все, тому, що праця для вихованця була особовий значущою справою, натхненною моральністю, красою, творчістю. Єство гармонійного розвитку особи Сухомлинський бачить в нерозривному зв'язку трудового виховання з іншими сторонами виховання - етичного, естетичного, інтелектуального, фізичного. ….. Відчувати, розуміти, цінувати і творить…
Сухомлинський спочатку учить відчувати красу природи, потім красу мистецтва і нарешті підводить вихованців до розуміння вищої краси: краси людини, його праці, його вчинків і життя. Навчитися любити можна тільки в діяльності, у вчинку. Милуватися природою - значить підтримувати її красу. Милуватися вчинком - значить прагнути такого ж красивого вчинку. Праця, люди і краса з'єднуються в одне ціле, і це доставляє дітям радість і тому, що воно красиво, і тому, що їх робота комусь принесла радість творіння краси, творіння добра входять в духовний світ дитини: тільки разом - праця, розум, добро, краса. По окремості їм в душу дитини не проникнути
?
Висновок
Василь Сухомлинський народився на Кіровоградщині і там же, у селі Павлиш, згодом створив свою "Школу радості". Його батько працював столярем і теслярем, майстрував і музичні інструменти. Мама, натрудившись на колгоспній ниві, вечорами розповідала дітям казки. За свідченнями односельців, у цій родині ніколи не карали дітей. Усі діти (троє синів і донька) стали вчителями української мови. Василь закінчив Полтавський педагогічний інститут, вчителював у своєму рідному селі Василівці, а згодом, пропрацювавши шість років директором Павлишської школи, став вихователем класу. Хоча за фахом був філологом, самотужки опанував математику, щоб викладати її "своїм" дітям. "Тридцять років безвиїзної праці в сільській школі були для мене великим, ні з чим не порівнюваним щастям, - писав Сухомлинський у передмові до своєї книги "Серце віддаю дітям". - Що найголовнішим було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей".
У Павлишській школі виховання без покарань стало педагогічним принципом всього учительського колективу. Оцінкою Сухомлинський користувався як винагородою за працю, а не як покаранням за лінощі.
Василь Сухомлинський - один із найвідоміших педагогів і дитячих письменників ХХ століття. Його ідеї, науково-методологічні розробки, практичний досвід сьогодні втілюються в освітньо-виховних системах європейських країн, Японії, Америки
Література
1. Харламов И.Ф. Педагогика, М., 1990
2. Кирхов М. К. " Педагогика и практика " - К.: Вища школа, 1978
3. Ильина Т.А. Педагогика: курс лекций, М., 1984
Loading...

 
 

Цікаве