WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання комп'ютера як засобу навчання на уроках з курсу „Історія України” - Дипломна робота

Використання комп'ютера як засобу навчання на уроках з курсу „Історія України” - Дипломна робота

хрести, півмісяці, зорі, сонце, виконані технікою аплікації чи гаптування. Символічні зображення на прапорах та їх орнаментика несуть на собі впливи Західної Європи, Близького Сходу та Росії. Наполотнищах прапорів знайшла свій відбиток і символіка народного образотворчого декоративного мистецтва.
Відомо, що сотенні прапори були двох типів - хоругва - відносно великий прапор і "знак" менший.
За кольорами прапори козацьких підрозділів XVII ст. були різноманітними. Різні яскраві полотнища давали змогу швидко орієнтуватися на полі бою, відрізняти свою військову частину від сусідніх чи ворожих. У XVII ст. козацькі прапори здебільшого мали вигляд довгого з фестонами полотнища, були і прямокутні. Тканина - шовк, голь, лудан тощо. Полотнища часто були блакитного, жовтого, білого, зеленого та інших кольорів. На полотнищах прапорів з'являються зображення святих у барокових картушах, козаках з рушницею і шаблею. З часом обов'язковим на прапорах стає російський двоголовий орел [Див. додаток 3].
Охоронцем гетьманської хоругви був хорунжий, посада якого належить до генеральної старшини. Він вважався і почесним охоронцем полкового прапору - хоругви. На Запорізькій Січі хоругва, разом з усіма клейнодами зберігалась в церкві. Втрата з якихось причин клейнодів вважалась великою неславою для всього війська.
Литаври серед козацьких клейнодів на Січі посідали також важливе місце [Див. додаток 4]. Ударами в литаври довбиш скликав січову раду. З ними ж зустрічали і проводжали значних гостей. Рішення йти на війну супроводжувались військовою музикою й стрільбою.
У XVI-XVII ст.. у козацькому війську попарно використовувалися мідні литаври. У XVIII ст. з'являються дорогі срібні литаври які гетьмани і окремі полковники Лівобережжя замовляли у місцевих майстрів.
Литаври в поході будили козацьке військо, і звуки їх проголошували закінчення дня. Вони кликали до бою і сигналили про його закінчення. Найпочеснішою функцією литаврів було скликання козаків на Раду.
Литаври зберігали у Військовій Скарбниці разом з іншими клейнодами чи в Запорізькій церкві. Литаврені палиці чи довбиші знаходились у довбуша якого обирали серед козаків, що були обізнані в музиці.
До козацьких клейнодів можна віднести і каламар, який обов'язково виносився писарем на Січову Раду і ставився в колі на столі або ж обов'язково входив до складу речей похідної козацької канцелярії [Див. додаток 5]. Каламар має вигляд довгого вузького пенала, що його полковий писар носив на поясі.
Важливе місце в системі козацької символіки займали герби і печатки. Серед гербів виділяються герби Війська Запорозького, а також особисті герби гетьманів і козацької старшини, міські герби тощо.
Герб Війська Запорізького - постать козака, озброєного мушкетом і шаблею, виник у другій половині XVI ст. у період організаційного оформлення козацтва [Див. додаток 6]. Цей герб вперше зображений на печатці Війська Запорізького 1595 р. за гетьманування Григорія Лободи. Цей головний символ козацтва незмінно функціонував упродовж усього існування козаччини.
Свої особисті родові герби мали гетьмани, військова старшина, знатні роду [Див. Додаток 7]. Вони розрізнялись за формою. Основою всіх гетьманських гербів був фігурний щит, обрамлений пелюстками, зверху - золота корона, під нею напис і медаль. Колір щита здебільшого брунатної фарби, рідше він блакитний. На його поверхні різні зображення, здебільшого хрести, предмети озброєння тощо.
Практично кожне визначне місто середньовічної України мало свій герб. За формою вони теж нагадують щит, а нанесені на них об'єкти мали різний характер [Див. додаток 8]. Здебільшого це були елементи міських укріплень - мур, вежі, ворота, святих - архангела Михаїла, святого Юрія, предмети озброєння -шаблі, булава та інші, а також хрест, місяць, зірки чи тварини і птахи. Угорі щита - напис назви міста. Як правило, ці герби бувають розписані різними фарбами.
Печатка Війська Запорізького скріплювала усі офіційні документи Війська, а потім, починаючи від Богдана Хмельницького й гетьманської канцелярії. Її толока (матриця) виготовлялася із срібла, мала дерев'яну ручку. Печатки раннього періоду (XVI - початок XVII ст.) були дещо менших розмірів, пізніше розміри збільшилися, але ніколи не перевищували 40 - 50 мм. На печатці завжди зображався герб козацтва. Козацька старшина могла мати і власну печатку.
Печатки нижчого рангу - полкові, курінні, паланкові, сотенні, городові, судові - виготовлялися переважно з латуні, мали дерев'яну ручку [Див. додаток 9]. Вони так само були переважно округлими. Зображення на цих печатках віддзеркалювали життя і побут козацтва. Головним символом часто виступають дикі тварини - кінь, орел, лев, предмети озброєння і побуту, споруди.
Набагато різноманітнішими щодо матеріалу виготовлення були особисті печатка козацької старшини: їх виготовляли не лише з різних металів, у тому числі і срібла, але й коштовного чи напівкоштовного каміння. Розміри печаток диктувалися практичними вимогами і рангом (посадою) власника. Більшість гербів мають місцеве походження.
При засвідченні документів печатки відбивалися на воскові, накритому клаптиком паперу, так званою кустодією, форма якої була початково квадратна чи прямокутна, але з середини XVII ст., а особливо у XVIII ст. вона набуває іншого вигляду, часто досить вигадливого і мистецького.
Отже, козацькі традиції не лише стали основою української міської, організаційної, приватної геральдики, а й значною мірою вплинули на формування державної символіки значно пізнішого періоду визвольних змагань XX століття.
Висновки до розділу I
Таким чином, роблячи висновок, ми можемо сказати, що потужним імпульсом консолідації українського козацтва, формування його самосвідомості та утвердження організаційної структури стала Запорізька Січ. Питання початкового періоду козаччини та оформлення Ії військово-політичної організації - Запорізької Січі - є одним з актуальних в українській історіографії і відзначається різноманітністю поглядів дослідників.
Серед найважливіших причин появи Запорізької Січі слід виділити, насамперед, потребу організації козацтва в зв'язку із зростанням його чисельності на середину XVI ст. З іншого боку, заснування центру козацької вольниці зумовлювалося потребою захисту українських земель від дедалі зростаючої татарської агресії.
Перша велика січ з кам'яним замком з'явилась на о. Хортиця між 1552 - 1556 рр. Її спорудили козаки із ініціативи Дмитра Вишневецького, що відкрило нову козацьку сторінку в історії України. З діяльністю Вишневецького Запорізька Січ виходить на міжнародну арену й перетворюється на лідера боротьби східного слов'янства проти Кримського ханства й султанської Туреччини. Причому, в очах сучасників вона постає як своєрідне державне утворення, без якого європейські країни вже не могли обходитися в міждержавних відносинах.
Проаналізувавши військово - політичну організацію Запорізької
Loading...

 
 

Цікаве