WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Чернівецький університет, історія і сучасність - Реферат

Чернівецький університет, історія і сучасність - Реферат


Реферат на тему:
Чернівецький університет, історія і сучасність.
План
1.Історія університету.
2.Університет сьогодні.
3.Перші десять ректорів від дня заснування Чернівецького університету ім. Франца-Йосифа.
4.Історія Ботанічного саду Чернівецького Національного Університету.
5.Список використаної літератури.
Історія університету
1823 року галицький губернатор подав австрійській владі петицію буковинських жителів про необхідність заснування теологічного семінару (семінарії) в Чернівцях. Тільки в жовтні 1827 р. в нашому місті було відкрито богословську семінарію, розмістивши її в гімназіальних приміщеннях (нині І-а гімназія по вул. Емінеску). Викладання велось латинкою та німецькою. Крім богословських дисциплін, тут читалися лекції з сільського господарства, педагогіки. А 1866 року почалися підготовчі роботи з відкриття богословського факультету в майбутньому університеті ім.Франца-Йосифа в Чернівцях. Було розроблено проект статуту факультету. За основу проекту був узятий статут богословських факультетів у Зальцбурзі, Оломоуці, Російській духовній академії.
1868 року ставиться питання в Буковинському сеймі про заснування юридичної академії в Чернівцях. А 1872 року депутат краю доктор Костянтин Томащук на засіданні від 28 листопада 1872 р. висунув і обґрунтував пропозицію про заснування в Чернівцях університету. Тоді Буковинський сейм звернувся до уряду з проханням в інтересах держави сприяти створенню університету. 13 березня 1875 р. на засіданні було обговорено законопроект уряду стосовно заснування вищого навчального закладу в Чернівцях і прийнято резолюцію: "Замість кафедри орієнтальних мов, яка передається теологічному факультету, створити кафедру філології романської мови (латині), кафедру румунської мови та літератури і кафедру русинської мови та літератури.
Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет, у тому числі й богословський греко-православний факультет - єдиний православний факультет в Австрійській імперії. Буковинський сейм прийняв рішення (12 травня 1875 р.) передати крайову бібліотеку університету, а також фінансувати будівництво університету в сумі 50 тис. флоринтів з крайових коштів. Общинна рада міста передала також 50 тис. флоринтів на будівництво університету.
4 листопада 1875 р. відбулося урочисте відкриття університету, якому було надано назву Чернівецький університет ім.Франца-Йосифа. Присутні на цих торжествах: міністр культури і освіти д-р Штремаер, крайовий президент Г.Алезані, ректор д-р К.Томащук, декан юридичного факультету д-р фон Шулер-Ліблой, представники університетів Відня, Праги, Граца, Клаузенбурга, Базеля, Берліна, Берна, Бреслау Дорнета, Ерлангена, Гайденберга, Йєни, Кенігсберга, Ляйпцига, Магдебурга, Мюнстера, Одеси, Тюбенгена, Франкфурта-на-Майні, Інсбрука, Кракова, Львова, Геттінгена, Страсбурга та ін
5 жовтня 1875 р. був днем присвячення урочистостям студентів: концерту, факельному походу. На концерті були виконані пісні, присвячені відкриттю Чернівецького університету: "Здивовано тремтить Прут у камишах" Й.Шеффеля, "Давайте співати і розмовляти" К.Францоза, "На Буковині починає шуміти" Р.Стреле, "Я хочу радісно діяти" М. фон Верра, "Розум і серце" Е.Нойбауера. Вперше пролунав в університеті й студентський гімн.
На основі існуючого з 1827 Теологічного Інституту, з німецькою викладовою мовою та з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур. Університет мав назви: імені Франца Йосифа (Franz Josephs) у 1875 - 1918 pp., Universitatea Regele Carol I din Cern?u?i (1919 - 40) і Чернівецький Державний Університет після 1940. У 1989 році Чернівецькому університетові присвоєно ім'я Юрія Федьковича. 11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.
Першим ректором став відомий учений і громадський діяч К.Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу вчені європейського та світового рівня: економіст Й.Шумпетер, юрист Г.Гросс, історик Р.Кайндль, славіст О.Калужняцький, україніст С.Смаль-Стоцький, композитор і письменник С.Воробкевич та інші.
За австрійської влади ЧДУ мав три факультети: православної теології, правничий і філософський. На філософському факультеті катедрою української мови завідували: К. Ганкевич (1875 - 76), Г. Онишкевич (1876 - 82), С. Смаль-Стоцький (1885 - 1918), словянських мов О. Калужняцький (1875 - 98) і Є. Козак (1899 - 1919); катедру практичного богословія очолював Д. Єремійчук (1899 - 1919). За цей час в ЧДУ навчалися, крім буковинців, також багато галичан, зокрема І. Франко, Л. Мартович, Д. Лукіянович; габілітувалися В. Мількович з історії Східної Європи (згодом професор ЧДУ 1895 - 1919), О. Колесса з української мови. Серед ректорів ЧДУ були українці: К. Томащук (1875 - 76), О. Калужняцький (1889 - 90) і Є. Козак (1907 - 08). У 1875 на загальне число 208 студентів українців було 41, у 1914 на 1 198 - 303, приблизно стільки ж румунів, найбільше євреїв і німців.
Після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918р. і прилучення Північної Буковини до Румунського королівства університет до 1940 р. вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1918 - 40 pp. університет було румунізовано, скасовано українські катедри, а українських професорів звільнено. Філософський факультет поділено на два: філософсько-літературний і природознавчий. Довголітнім ректором ЧНУ за румунського часу був українофоб Й. Ністор. У 1920 на 1 671 студентів було 239 українців, у 1933 - на З 247 студентів було 2117 румунів, 679 євреїв, 199 німців, 155 українців, 57 поляків, 40 ін.
У 1940 р. після возз'єднання Північної Буковини з Україною університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання та поділено на 7 факультетів, а з 1955 на 11: історичний, філософський, іноземних мов, географічний, біологічний, хімічний, фізичний, математичний, економічний, технічний і заочний, була 51 катедра; теологічний факультет ліквідовано. Запроваджене заочне й вечірнє навчання та аспірантуру. У 1976 - 77 pp. було близько 10 000 студентів (у тому числі 38% заочників) та близько 500 викладачів, у тому числі 26 професорів і докторів наук, близько 290 доцентів і кандидатів наук.
Університет сьогодні
Головний будинок ЧНУ міститься в колишній резиденції буковинського митрополита.
При університеті є ряд дослідних установ: ботанічний сад (заснований 1877), біологічна дослідна база (в Жучці), лабораторії фізики напівпровідників і термодинаміки, експериментальний рибозавод, сейсмічна і метеорологічна станції, 4 музеї (зоологічний, ботанічний, геологічний, історії університету).
Наукова бібліотека університету має 11 відділів: комплектування, наукової обробки літератури, зберігання вітчизняних видань, зберігання зарубіжних видань, рідкісних та цінних видань, абонементів, читальних залів, галузевий, культурно-просвітницької роботи, інформаційних технологій,а також інформаційно-бібліографічний відділ. Цікавою є історія бібліотеки. Заснована книгозбірня в 1852 році як Крайова бібліотека, перша публічна бібліотека на Буковині, від 1875 р. (року заснування Чернівецького університету) - університетська бібліотека. Загальний фонд бібліотеки (на 01.01.2005) нараховує близько 2,6 млн. примірників. Серед них: 1.125 тис. примірників наукової літератури, 171 тис. підручників та навчальних посібників, 648 тис. примірників журналів, 96 тис. примірників художньої літератури. Фонд зарубіжних видань налічує 376 тис. творів німецькою, румунською, англійською, латинською, польською, старогрецькою, французькою, гебрайською їдиш та іншими мовами. У фонді рідкісних та цінних видань зберігається біля 70 тис. прим.: інкунабули, палеотипи, вітчизняні та іноземні стародруки, особисті архіви В. Сімовича - професора Львівського університету, Є. Козака - професора Чернівецького університету, К. Райфенкугеля - директора бібліотеки Чернівецького університету, колекції Томащука - першого ректора Чернівецького університету, В. Сімовича, Є. Козака, І. Карбулицького, І. Співака та ін. Найцінніша книга датується XIII ст. Вона написана на
Loading...

 
 

Цікаве