WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток пізнавальної самостійності на уроках математики в початковій школі - Курсова робота

Розвиток пізнавальної самостійності на уроках математики в початковій школі - Курсова робота

результат обчислення залежить від того, у якому порядку ми виконуємо дію. У вивченні цієї теми корисні пізнавальні завдання на розстановку знаків дій або дужок, які активізують мислення, розвивають здатність логічного міркування й комбінування.
Переставну властивість добутку учні також засвоюють на основі порівняння ряду прикладів. Тут, крім прикладів на виявлення ознак подібності й відмінності, корисно давати такі: виписати з ряду прикладів лише ті, у яких добутки однакові, порівняти вирази, вставляючи пропущений знак.
У процесі вивчення розподільної властивості добутку порівняння наведених записів створює проблемну ситуацію.
(5+3):=8:2=16
(5+3):2=5:2+3:2=16
-Що спільне в цих прикладах? (Однакові співмножники і добутки).
-Чим вони відрізняються? (У першому прикладі знайшли суму і помножили на 2, а у другому - кожний доданок множили на 2, а результати додали(.
-Чи змінився результат дії? (Ні, результати однакові).
-Чому? Який можна зробити висновок? (Щоб помножити число на суму, можна спочатку знайти суму і на цей результат помножити число або число помножити на кожний з доданків, а знайдені добутки скласти. Результат дії від цього не зміниться).
Отже, в основі евристичної бесіди лежить проблемне питання, зумовлене об'єктивною наявністю суперечності, яка є в самому навчальному матеріалі
Вивчення передового педагогічного досвіду показує, що велику розумову активність викликає розв'язування таких завдань, які вимагають від учнів логічного розмірковування, комбінування, співвіднесення даних умови і відповідей. Такі завдання дуже корисні, це ніби розумова гімнастика.
Наприклад, на уроках математики в 1 класі можна використовувати такі завдання:
-У хлопчика було 4 вантажних іграшкових автомобілі, а легкових менше. Яка найбільша кількість іграшок може бути у хлопчика?
-На скільки найбільше двозначне число більше найменшого двозначного числа?
-Яке з даних чисел буде найбільше після перестановки цифр у кожному?
24, 47, 54, 65, 82?
-Дві матері, дві доньки та бабуся з онучкою. Скільки чоловік у цій сім'ї?
Найважливішим засобом активізації навчальної діяльності молодших школярів є раціональне поєднання дидактичної гри і навчання. У структурі уроку місце при визначається її пізнавальною метою і можливостями навчального матеріалу. Кожна дидактична гра спрямована на розвиток мислення і мови дітей. Однак різні види ігор мають для цього різні можливості. Саме матеріал гри зумовлює основний зміст розумових і практичних дій дитини.
В організації дидактичних ігор на уроці доцільно використовувати такі, застосування яких не вимагає від учителя багато часу на приготування відповідного обладнання, а від учнів запам'ятовування громіздких правил. Перевагу слід надавати тим іграм, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги. Прикладами подібних ігор на уроках математики є такі: "Хто швидше?", "Магазин", "Мовчанка", "Кругові приклади", "Відгадай задумане число", "Що потім?", "Геометрична мозаїка", "Домалюй фігуру", "Закінчи приклад", "Де моє місце?" тощо.
Головними умовами ефективності застосування ігор є: органічне включення їх в навчальний процес; цікавість обов'язковість ігрових елементів; захоплююча назва; правила, які не можна порушувати; лічилки; ігрові зачини; емоційне ставлення самого вчителя до ігрових дій; цікаві, несподівані для дітей слова й рухи тощо. Якщо якась гра проводиться дуже часто і прийоми її проведення не урізноманітнюються, то виникає небезпека нудьги і байдужості дітей, бо втрачається новизна, інтерес. У такому випадку, залишаючи незмінними ігрові дії, слід вносити в зміст гри щось нове, ускладнювати правила, змінювати предмети; включати елементи змагання, починати гру з несподіваної лічилки або ігрового зачину
Пояснення вчителя під час проведення гри повинне бути коротким, зрозумілим, пробуджувати в дітей інтерес. Чим молодші учні, тим доцільнішим є не тільки пояснення вчителя, щодо проведення гри, а й показ. Зрозуміло, що залежно від змісту гри участь педагога буде більш чи менш активною.
Чимало вчителів вважають доцільним проводити дидактичні ігри наприкінці уроку, мотивуючи це тим, що саме тоді діти найбільш стомлені. Однак, як показують спеціальні дослідження і передовий педагогічний досвід, нерідко ігрова ситуація є найкращим початком уроку, в ігровій формі можна досить ефективно провести ознайомлення з новим способом дії або пожвавити процес тренувальних вправ.
Отже, широке, але доцільне, педагогічно виправдане, використання дидактичних ігор є важливим засобом активізації уваги, інтересу, кмітливості молодших учнів.
За певних дидактичних умов велику пізнавальну активність, самостійність мислення викликає застосування наочності. Це сприяє загостренню уваги дітей на вузлові моменти уроку, уточненню й розширенню уявлень і понять дітей, активізації процесів сприймання, пам'яті, мислення. Крім того, застосування наочності в поєднанні з іншими методичними засобами зменшує гіподинамію учнів, продовжує їхнюпрацездатність та інтерес до навчання. У початкових класах широко використовують натуральну, предметну та ілюстративну наочність. Оскільки для дітей 6 - 10 річного віку властиве поверхове сприймання, виділення найбільш яскравих, динамічних елементів, які не завжди є істотними, учитель, застосовуючи предметну й ілюстративну наочність на різних уроках і в позакласній роботі, повинен навчати дітей уважно розглядати і бачити об'єкт всебічно. Слід спочатку звертати увагу на основне, типове, а потім шукати деталі.
Отже, засобів активізації в арсеналі вчителя початкових класів чимало, і треба їх широко й уміло застосовувати, враховуючи при цьому мету уроку, характер матеріалу, рівень підготовки учнів і власні можливості.
2.3 Підвищення ефективності самостійної роботи
на різних етапах навчання
Самостійною на уроці вважається така робота, яку учні виконують без участі вчителя, а лише за його завданням у спеціально визначений час. При цьому вони свідомо прагнуть досягти поставленої мети, виявляючи свої зусилля в тих чи інших розумових і фізичних діях. [7, с. 34]
Самостійність учнів у навчанні є найважливішою передумовою свідомого і міцного оволодіння знаннями. Часто застосовувана самостійна робота розвиває зосередженість, цілеспрямованість, уміння міркувати, запобігає формалізму в засвоєнні знань і взагалі формує самостійність як особливість мислення і рису характеру дитини.
Самостійна робота на уроці - це органічна частина навчального процесу. Тому методи її проведення визначаються специфічними особливостями кожного предмету, змістом теми, рівнем підготовленості учнів.
Плануючи самостійну роботу, вчитель повинен визначити її місце на уроці залежно від рівня вимог до учнів на даному етапі оволодіння матеріалом, передбачити труднощі, які можуть виникнути під час роботи в різних групах дітей, зміст та обсяг завдань і форму, у якій вони будуть запропоновані, тривалість самостійної роботи, дидактичний матеріал, який треба підготувати, спосіб перевірки роботи. Розглянемо можливості забезпечення цих умов.
Залежно від дидактичної мети всі самостійні завдання, які виконують у початкових класах, можна поділити на дві великі групи - навчальні і перевірні.
Робота навчального змісту включає: вправи і завдання, які готують дитину до сприймання нового матеріалу, вправи і завдання, спрямовані на засвоєння нового матеріалу, розширення або уточнення
Loading...

 
 

Цікаве