WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток пізнавальної самостійності на уроках математики в початковій школі - Курсова робота

Розвиток пізнавальної самостійності на уроках математики в початковій школі - Курсова робота

Свєтловською, М.Г. Моро, Т.Г. Рамзаєвою та ін. У нашій країні виконані роботи, у яких з'ясовуються ефективність різних способів керування пошуковою самостійною діяльністю молодших учнів (Н.С. Коваль) , застосування системи пізнавальних завдань на уроках мови (Н.О. Воскресенська), удосконалення методики евристичної бесіди (Н.Г. Канєвська), розвиток самостійності мислення під час узагальнення і систематизації знань (Е.С. Сильнова) та ін.
Проблема розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів знайшла повне відображення в навчальних програмах, підручниках, методичних посібниках, досвіді творчо працюючих вчителів.
У розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів найважливішу роль відіграють завдання продуктивного типу. Про це переконливо свідчать результати досліджень, представлених у публікаціях з проблем побудови шкільного підручника. Тривалі спостереження за роботою вчителів переконують також, що в масовому досвіді цілеспрямоване формування пізнавальної самостійності в молодших учнів, на жаль, майже не проводиться. Отже, є чимало нерозв'язаних теоретичних і практичних питань цієї багатопланової проблеми. Зокрема, у дидактиці і методиці початкового навчання важливим є визначення умов розвитку даної якості, розробка типів проблемних і пізнавальних завдань, розробка способів їх методичної реалізації за предметами, а також шляхів керування пошуковою діяльністю молодших школярів на різних етапах навчання. Науково обґрунтоване розв'язання цих проблем створює основу для більш досконалої методичної організації навчального матеріалу і керування самостійною пізнавальною діяльністю молодших школярів.
РОЗДІЛ 2.
Активний характер навчання - основа розвитку пізнавальної
самостійності
2.1 Дидактичні умови розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів
Численні дослідження, проведені в нашій країні відомими вченими психологами і педагогами Л.В. Занковим, Г.О. Люблінською, М.І. Мамутовим, Н.О. Менчинською, Т.І. Шамовою та іншими показали, що тільки активна діяльність самого школяра є запорукою його успішного розвитку. Відповідно до цього в сучасній початковій школі принципово змінився характер навчання дітей: менше стало одноманітної тренувальної роботи, однак зросла вага самостійних і творчих завдань, спостережень, власних узагальнень, підвищився теоретичний рівень. Особливо важливі і складні для розв'язання ці завдання в початкових класах. Як відомо, молодший шкільний вік - це перехідний період, у якому поєднуються риси дошкільного дитинства і типові особливості школяра, він "… багатий прихованими можливостями розвитку, які важливо своєчасно помітити і підтримати. Основи багатьох психічних якостей особистості закладаються і культивуються у молодшому шкільному віці. Тому особлива увага вчених тепер спрямована на виявлення тих резервів розвитку молодших школярів, використання яких дасть змогу успішніше готувати їх до подальшої навчальної і трудової діяльності". [11, с.53]
Психологією і педагогікою встановлено, що є один шлях здобуття знань - це розумова і фізична діяльність самих учнів, якою керує педагог. Від того, як вона організована і якими способами здійснюється, залежить обсяг і якість знань, умінь і навичок, яких учні набувають у процесі цієї діяльності (Г.С. Костюк). З цього випливає, що досвід пізнавальної самостійності не можна передати словами, розповідями, прикладами. Лише безпосереднє залучення учнів у процес, який вимагає застосування самостійних зусиль думки, волі, почуттів, забезпечує оволодіння досвідом пізнавальної самостійності. А саме через досвід відбувається засвоєння.
Які ж умови створення досвіду пізнавальної самостійності? Адже відомо, що не все, зроблене учнем самостійно формує його пізнавальну самостійність, її розвиток є складним, довготривалим процесом і залежить від багатьох умов, серед яких найважливіша - застосування розвиваючих методів навчання. "Помилково вважати, що для розвитку пізнавальної самостійності школярів достатньо лише збільшити обсяг їхньої самостійної роботи на уроках і під час виконання домашніх завдань. Вирішальне значення тут має характер навчальної діяльності: успіх прийде тоді, коли учень, спираючись на здобуті знання, самостійно виконує навчальні і трудові завдання, які постають перед ним у найрізноманітніших ситуаціях, коли нагромаджені знання стають ніби "само зростаючою вартістю, інструментом нового пізнання". [12, с.5]
Пізнавальна самостійність формується в процесі пошукової діяльності. Стосовно молодшого шкільного віку, вживаючи поняття "пошукова діяльність", маємо на увазі як процес відбору учнем потрібних знань і способів розв'язування серед уже відомих, так і самостійний пошук, метою якого є пізнання нових знань і способів дій. Щоб пошукова діяльність проходила успішно, потрібний певний рівень готовності школяра до навчання. У це поняття дидактик включають досить широкий зміст: сформованість вікових та індивідуальних особливостей уваги, уяви, пам'яті, мислення, мови, волі, розвиток пізнавальних здібностей, інтересів, потреб, мотивів, набуття навчальних умінь і навичок, уміння вчитися тощо.[13, с.55]
Розглядаючи зміст підготовки учнів до самостійного добування знань, Ю.К. Бабанський визначає такі умови успішності цього процесу: самостійність мислення, уміння виділяти істотне, вести індуктивний і дедуктивний пошук, уміння планувати роботу, працювати в потрібному темпі, контролювати себе.
Поняття готовності до пошукової діяльності характеризує вміння учнів розв'язувати конкретну розумову чи практичну задачу, виконувати завдання на окремих етапах її розв'язування, а також визначає загальну готовність до пошуку, яка є найважливішою саме а початковому навчанні. Під загальною готовністю до пошукової діяльності слід розуміти інтегральний стан особистості, який включає окремі підструктури (мотиваційну, змістову, організаційно-процесуальну), що функціонують в цілісній системі.
Загальна готовність молодших школярів до пошукової діяльності включає 3 компоненти:
1.Мотиваційний компонент
Він має на меті пробудити і закріпити в дітей позитивні емоції у процесі колективної навчальної діяльності, викликати інтерес, допитливість, бажання до самостійного розмірковування і як наслідок - сформувати прагнення до пошукової діяльності.
Формування мотиваційного компонента повинно створювати в навчанні особливий емоційний мікроклімат, який стимулює інтелектуальні почуття дітей: здивування, зацікавленість, захоплення, інтерес, задоволення від усвідомлення переборення труднощів Водночас, турбуючись про відповідний емоційний фон навчання, важливо пам'ятати про доцільне співвідношення логічних і емоційних елементів у пошуковій діяльності. Пошукова діяльність обов'язково передбачає контроль і оцінку результатів. Контрольно-оцінний елемент у пошуковій діяльності молодших школярів відіграє спонукальну роль. Швидка й об'єктивна оцінка вчителем в розв'язуванні проблемних і пізнавальних задач багато в чому визначає інтелектуальну активність учня, прагнення досягти результату.
Створенню необхідного мотиваційного настрою учнів сприяє вміле використання ігрових ситуацій, звернення вчителів до улюблених казкових героїв молодших школярів.
Мотиваційний компонент дуже тісно пов'язаний із змістом і характером пошукової діяльності.
2.Змістовий компонент
Успішне розв'язання молодшими школярами проблемних і пізнавальних завдань можливе, якщо вони читають і пишуть у верхніх межах програмних норм,
Loading...

 
 

Цікаве