WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Зміст вищої аграрної освіти у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. - Реферат

Зміст вищої аграрної освіти у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. - Реферат

програма із землеробства охоплювала такі розділи: ґрунти (їх хімічний склад, фізичні властивості та інші характеристики), сільськогосподарські знаряддя і машини, обробка ґрунту, угноєння ґрунту, сівба, обробіток різноманітних культур, збір урожаю, його збереження. Слід зазначити, що студентів знайомили також з переробкою сільськогосподарської сировини і виготовлення продукції (наприклад: борошна, цукру, сирів, ковбас тощо).
У аграрних вищих навчальних закладах другої половини ХІХ - початку ХХ ст. програмами з вивчення загальноосвітніх дисциплін (Закону Божого, російської мови тощо) передбачалось повторення курсу університетів, затверджених Міністерством Народної освіти. Навчальні програми з деяких спеціальних дисциплін також затверджувало Міністерство Народної освіти, так були затверджені програми з дисциплін: сільськогосподарська статистика, сільськогосподарська економія, часткове землеробство, часткова зоотехнія. Розроблялись списки головних посібників і методичних рекомендацій з дисциплін.
Одним із основних напрямів здійснення роботивикладачів аграрних вищих навчальних закладів у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. була підготовка і написання навчальних "курсів", підручників і керівництв для студентів. Згідно з "Положенням про сільськогосподарську освіту" 1904 р. у обов'язки аграрних вищих навчальних закладів входило спостереження за організацією навчально-виховного процесу у середніх та нижчих сільськогосподарських навчальних закладах і надання їм конкретної методичної допомоги, а саме видання різної педагогічної літератури. Крім того, навчальні матеріали були необхідні і для студентів, а також від аграрних вищих навчальних закладів у досліджуваний період перш за все вимагалась популяризація наукових знань з розвитку сільського господарства в суспільстві.
Слід зазначити, що у Харківському ветеринарному інституті навчальні плани відрізнялись тим, що тижневе навантаження було значно меншим, ніж у провідних вищих навчальних закладах Європи. Там не виділялись в окремі дисципліни паразитологія, був невеликим курс з акушерства [2, с. 34]. У Харківському ветеринарному інституті навчальні предмети поділялись на п'ять основних категорій. До першої категорії відносились науки, що вивчали організми тварин у хворому і здоровому стані; до другої - науки про виховання домашніх тварин та фармакологія із рецептурою та ін.; до третьої - загальна та часткова терапія, хірургія, роботи з підковування копит тварин; до четвертої - наука про повивальне мистецтво і судову ветеринарію; п'ята категорія підсумовувала обсяг знань з ветеринарії і вивчала історію ветеринарії [3, с. 38].
На початку виникнення у Новоолександрійському інституті сільського господарства та лісівництва термін навчання становив три роки і основна увага у навчально-виховному процесі зверталась на спеціальні дисципліни, вивчення яких відбувалось, переважно, практичним шляхом.
Слухачам вищих курсів з виноробства у Нікітському ботанічному саду протягом двох років викладали такі предмети: хімія виноробства; виноробство; погрібне господарство; винокуріння з вижимок, виробництво коньяку та обробіток побічних продуктів винокуріння; виноградарство; хвороби виноградної лози та її шкідники; ведення погрібних книг [4, с. 124].
У цей же час у Західній Україні діяла Дублінська рільнича академія, заснована у 1855 р. Навчальним планом цього вищого закладу освіти було передбачено такий розподіл тижневого навчального навантаження для студентів: І курс: І семестр - 25 год лекцій та 14 год лабораторних та практичних занять, ІІ семестр - 24 год лекцій та 18 практичних занять; ІІ курс: І семестр - 24 год лекцій та 17 год практичних занять, ІІ семестр - 20 год лекцій та 17 год практичних занять; ІІ курс: І семестр - 22 год лекцій та 12 год практичних занять, ІІ семестр - 13 год лекцій та 12 год практичних занять. Аналіз навчальних планів і програм свідчить, що у Дублінській рільничий академії прагнули підготувати спеціалістів з достатніми теоретичними знаннями і практичним досвідом. У навчальних планах домінували фундаментальні науки. Вони виконували засадну функцію сільськогосподарського виробництва, на їхній основі ґрунтувалися теоретично поглиблені та розширені фахові предмети.
Зміст освіти завжди адекватно відображає існуючу дійсність та ідеологію свого часу, тому у досліджуваний період всі навчальні плани вищих спеціальних навчальних закладів складалися за таким принципом, щоб студенти, майже упродовж дня займались теоретичним та практичним навчанням і не мали багато вільного часу. Така система організації навчання студентів часто викликала до життя зайві та зовсім непотрібні навчальні дисципліни. Так, у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. одним із подібних предметів був дуже широкий курс богослов'я, обов'язкового для відвідування студентів всіх вищих навчальних закладів, який передбачав не вивчення релігії як соціального явища або Біблії як пам'ятника культури, а читання та цитування напам'ять відомих на той час релігійних праць та трактатів. До того ж, крім відвідування лекцій, студенти обов'язково складали іспит з цього предмета. Зрозуміло, що провідних діячів освіти досліджуваного періоду обурювала існуюча система навчання, і на засіданнях навчальних комітетів та Рад часто обговорювалось питання відповідності навчальних програм вимогам розвитку сільського господарства та промисловості.
Список використаної літератури
1. Становлення і розвиток аграрної освіти і науки в Україні (з найдавніших часів і до сьогодення) / За ред. С. Живори. - К.: НАУ, 2004. - 144 с.
2. Дубляни. (Школи і крайові заклади в Дублянах). - Львів, 1997. - 263 с.
3. Степанович Е.П. Высшая специальная школа на Украине (конец ХІХ - начало ХХ в. - К.: АН УССР, Ин-т истории Украины, 1991. - 101 с.
4. Мещерский И.Н. Высшее сельскохозяйственное образование в России и за границей. - СПб.: Тип. В. Киршбаума, 1893. - 353 с.
Loading...

 
 

Цікаве