WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови формування екологічної культури студентів-аграрників - Реферат

Педагогічні умови формування екологічної культури студентів-аграрників - Реферат

сільського господарства", "Методика навчання дисципліни "Скотарство і технологія виробництва та переробки молока і яловичини" тощо.
Крім того, для формування ґрунтовних, практично-прикладних екологічних знань майбутніх педагогів-аграрників, їх природоохоронних поглядів та переконань автор рекомендує: ввести екологічний компонент у зміст курсових та дипломних робіт слухачів; розширити тематику науково-дослідних робіт екологічного спрямування та ознайомлювати з їх результатами весь загал слухачів факультету; проводити на факультеті щорічні науково-практичні конференції слухачів та студентів "Екологічне виховання студентської молоді"; започаткувати рубрику у Науковому віснику НАУ "Екологічна освіта та екологічне виховання".
Щодо активізації залучення викладачів спеціальних дисциплін до екологічної підготовки студентів, то ця проблема може знайти своє вирішення на декількох рівнях. Зокрема, в умовах вищого аграрного навчального закладу цьому сприяє плідна робота педагогічного кабінету щодо поширення досвіду екологізації навчання кращими педагогами. Саме педагогічний кабінет аграрного технікуму має ініціювати введення до курсових робіт та проектів питань екологічного обґрунтування виробничих процесів, технологій, операцій тощо, що, безперечно, сприяє екологізації підготовки молодших спеціалістів.
Узагальнює кращі здобутки підготовки фахівців-аграрників Навчально-методичний центр по підготовці молодших спеціалістів (науково-практичні конференції, семінари, конкурс "Кращий викладач року", навчально-методична література тощо).
Забезпечення всіх спеціальностей сучасною Навчально-методичною літературою з екології для студентів та викладачів з домінуванням висвітлення регіональних екологічних проблем є також суттєвою педагогічною умовою формування екологічної культури студентів. Важливо відзначити, що до 1998 року в Україні практично не було підручників і навчальних посібників з належним висвітленням екологічних аспектів природознавства, природокористування та сталого розвитку [6]. За період з 1998-2002 рр. було видруковано понад десять підручників і навчальних посібників з екології, зокрема: "Екологія" та "Урбоекологія" (В.П. Кучерявий); "Основи екологічних знань" (Г.О Білявський та ін.); "Техноекологія" (Л.П. Клименко); "Екологія" (Ю.А. Злобін); "Екологічна економіка" (Л.Г. Мельник); "Геоекологія" (О.М. Адаменко) тощо. Але більшість підручників і посібників видані обмеженими тиражами і вони не можуть задовольнити потребу аграрних технікумів та коледжів. Крім того, регіональні екологічні проблеми в них висвітлені недостатньо. Автор вважає, що цей факт має враховуватися викладачами під час розробки методичних рекомендацій, вказівок щодо вивчення екологічних дисциплін.
Наступною важливою педагогічною умовою формування екологічної культури студентів аграрних технікумів виокремлюємо систематичну і безперервну мотивацію ґрунтовного оволодіння екологічними знаннями.
Результати нашої дослідно-експериментальної роботи переконують, що на ефективність формування інтересів студентів до екологічних проблем впливає рівень та якість їх знань, сформованість пізнавальних можливостей: здібностей сприймати навчальну інформацію, мисленнєвих здібностей, здібностей запам'ятовувати матеріал, грунтовне володіння навчально-пізнавальними вміннями тощо. Не менш важливий висновок ми зробили щодо залежності інтересів студентів до оволодіння екологічними знаннями від педагогічної майстерності викладачів, від їх вміння налаштувати доброзичливу, шанобливу, педагогічно доцільну взаємодію. Цю обставину ми враховували під час проведення педагогічних експериментів і виділяємо її як одну з провідних педагогічних умов формування екологічної культури студентів.
Для забезпечення ефективного формування інтересів студентів до оволодіння екологічними знаннями слід враховувати комплекс шляхів і засобів, до яких ми відносимо: новизну змісту навчально-екологічного матеріалу; зв'язок екологічних знань з долями людей, що їх відкрили; використання у змісті навчальних дисциплін екологічного спрямування історичних фактів, подій; показ практичного застосування екологічних знань у зв'язку з життєвими планами та професійними орієнтаціями студентів; застосування сучасних засобів унаочнення екологічних проблем, що розглядаються на заняттях (телебачення, кіно, засоби мультимедіа тощо); використання сучасних особистісно розвивальних дидактичних технологій навчання (проблемне навчання, евристичне навчання, технологія навчальної діяльності в парах тощо); створення позитивного мікроклімату в групі, опора на ситуації успіху, довіра до студентів; застосування системи методів і форм навчання, у якій репродуктивні, інформативні способи навчальної роботи поступово замінюються продуктивними, творчими методами та наближають студентів до майбутньої професійної діяльності через вирішення складних екологічних проблем як в умовах імітаційного моделювання, так і під час виконання реальної професійної діяльності чи її елементів.
Таким чином, раціональний вибір та поєднання словесно-наочних форм і методів навчання (лекційний метод, доповідь, дискусія, навчальний фільм, моделі, схеми тощо) з методами, що ґрунтуються на практичній екологічній діяльності (польові, лабораторні та практичні заняття, екологічні стежки, заняття на відкритому повітрі тощо) та з навчальними іграми екологічного характеру є наступною педагогічною умовою формування екологічної культури студентів аграрного технікуму чи коледжу. Залучення студентів до навчально-пізнавальної діяльності через науково обгрунтовану систему методів навчання є умовою необхідною, але недостатньою для ефективного формування екологічного досвіду майбутніх аграрників. Загальновизнано, що кожна пізнавальна дія тих, хто навчається, має бути перевірена і об'єктивно оцінена. Ці аспекти варто розглянути детальніше.
Педагогічний контроль є важливим елементом комплексної системи управління підготовкою фахівців. Оскільки глибоке висвітлення аспектів контролю навчальних досягнень студентів не було завданням нашого дослідження і може бути проблемою самостійного наукового пошуку, у процесі дослідження ми зробили такий висновок: організація систематичного контролю навчальних досягнень студентів на засадах особистісного підходу є однією із суттєвих умов формування екологічних знань як складника екологічної культури майбутніх молодших спеціалістів-аграрників. Наведена нами умова реалізується через дотриманнятаких загальних вимог: контроль, результатом якого є певна оцінка, має бути [8]:
" систематичним - організованим за чітким планом, спиратися на обґрунтовану систему і проводитися регулярно;
" освітнім - має сприяти глибшому засвоєнню студентами навчального матеріалу, опануванню практичних умінь і навичок, їх систематизації, узагальненню та закріпленню;
" діагностичним - допомагає аргументованому визначенню стану успішності, порівняння засвоєння студентами екологічних знань, умінь і навичок з вимогами державних стандартів освіти;
" виховним (стимулюючим) - має привчати студентів до систематичної роботи, сприяти формуванню відповідальності, активності, самостійності та мотивації навчально-пізнавальної та професійної діяльності;
" розвиваючим - процес контролю сприяє розвитку у студентів
Loading...

 
 

Цікаве