WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Педагогічні умови формування екологічної культури студентів-аграрників - Реферат

Педагогічні умови формування екологічної культури студентів-аграрників - Реферат

країни.
Важливим для нашого дослідження є положення Концепції про неперервність екологічної освіти. Розглянемо основні складові екологічної освіти в системі "сім'я - школа - вищий навчальний заклад - виробництво".
Сім'я відіграє важливу роль у екологічному вихованні та навчанні дитини, оскільки сім'я покликана готувати її до майбутнього життя та еколого-безпечної практичної діяльності, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власного досвіду щодо охорони навколишнього середовища. Ефективність екологічної освіти дітей в сім'ї залежить від створення в ній належних умов, зокрема: зацікавленість інтересами екологічної політики держави; спільна екологічна трудова діяльність батьків і дітей; організація домашнього побуту та сімейних традицій екологічного характеру. Працюючи вдома та на приватних ділянках, батьки власним прикладом вчать дітей необхідним умінням та навичкам з нагляду за об'єктами природи. Невимушеність взаємин, тактовні пояснення, зауваження та допомога у спільному виконанні практичних дій є для дітей взірцем наслідування. Вказівки дорослих, пояснення і контроль допомагають дітям оволодіти практичними навичками уважного і відповідального ставлення до оточуючого природного середовища. Така система роботи, на нашу думку, сприяє єдності у вирішенні мети та завдань екологічної освіти у сім'ї та у школі.
У дошкільних закладах основи екологічного виховання та навчання поглиблюються завдяки бесідам на теми про пори року, про звірят та пташок, які зустрічаються у побуті та у навколишньому середовищі, екскурсіям до парків, лісу, під час яких здійснюються різні спостереження та обговорення побаченого тощо. Дошкільна екологічна освіта покликана закласти фундамент екологічної свідомості особистості. Дитині слід усвідомити, що все живе, а не лише людина має рівне право користуватися благами природи. Дошкільна освіта, незважаючи на її коротку тривалість, дуже відповідальний і продуктивний етап екологічної освіти.
Шкільна освіта, під час якої продовжується і поглиблюється процес екологічного світосприйняття, є надзвичайно важливим етапом в системі неперервної екологічної освіти. За особливостями форм та методів освіти з урахуванням віку дітей, обсягу та рівня їх шкільних знань, шкільна освіта охоплює три рівні: початковий (1-4 класи), основний (5-9 класи) та старших класів (10-12 класи).
У початковій та середній школі екологічні знання й екологічне виховання більш розширюється та поглиблюється завдяки вивченню таких предметів як "Я і Україна", "Основи здоров'я", "Безпека життєдіяльності", "Біологія", "Основи екології". Крім того, учні оволодівають досвідом екологічної діяльності на шкільних екологічних фестивалях, тематичних екологічних науково-популярних лекціях, у товариствах охорони довкілля тощо.
Екологічна освіта у професійно-технічних закладах, технікумах та коледжах має базуватися на змісті, формах та методах шкільної екологічної освіти та враховувати особливості впливу на довкілля конкретних галузей народного господарства.
Вища екологічна освіта спрямована, з одного боку, на завершення формування екологічної культури фахівців за різним фахом, а з іншого - забезпечує підготовку спеціалістів із профільною вищою екологічною освітою чотирьох рівнів (початкова, базова і два рівні повної вищої екологічної освіти), які відрізняються за ступенем глибини, ґрунтовності й специфікою підготовки .
Післядипломна екологічна освіта забезпечує неперервність екологічної освіти та включає систему підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців, керівного складу підприємств, організацій, установ, підприємців за різними аспектами природоохоронної діяльності та раціонального використання природних ресурсів, екологічну освіту дорослих відповідно до потреб особистості та ринку праці, а також підготовку фахівців-екологів найвищої кваліфікації - кандидатів і докторів наук у галузі екології та охорони навколишнього середовища [6].
Отже, забезпечення неперервності екологічної освіти є провідною педагогічною умовою формування екологічної культури студентів аграрного технікуму. Варто додати, що її вплив на формування екологічної культури особистості студента має посилитись, якщо буде поєднуватися формальна і неформальна ланки екологічної освіти. Мова про те, що крім планового оволодіння екологічними знаннями, студент має отримувати екологічну інформацію з газет, журналів, радіо, телебачення, під час відвідування фотовиставок екологічного змісту, екологічних фестивалів, краєзнавчих музеїв, природничо-заповідних об'єктів, релігійних установ, зоопарків тощо.
Не менш важливою педагогічною умовою формування екологічної культури студентів є переконаність педагогічних працівників аграрних технікумів у доцільності та необхідності екологізації підготовки молодших спеціалістів-аграрників.
Результати опитування викладачів спеціальних дисциплін вищих аграрних навчальних закладів I-II рівнів акредитації (102 респонденти, 2004 р.) переконливо доводять, що існує проблема у використанні екологічної тематики під час оволодіння студентами професійними знаннями. Так, постійно пов'язують зміст навчального матеріалу з екологічними проблемами сьогодення лише 16% викладачів; інколи, коли тема заняття близька за змістом до питань охорони навколишнього середовища, звертаються до екологічних аспектів 35% опитуваних; взагалі не пов'язують навчальний матеріал з питаннями екології 49% викладачів. На нашу думку, наведені обставини детерміновані загальним станом екологічної освіти в Україні. Слушно на ці проблеми вказує Г.Білявський: "Починаючи з 90-х років розвиток екологічної освіти і культури в Україні активізувався і на сьогодні вже є деякі позитивні досягнення і результати. Але в цілому стан розвитку екологічної освіти можна оцінити як незадовільний" [6, 9].
Означена педагогічна умова, яка має визначальний вплив на ефективність екологічної підготовки майбутніх молодших спеціалістів-аграрників, має враховуватися у двох аспектах: під час підготовки викладачів вищих аграрних навчальних закладів та в системі підвищення їх кваліфі-кації. Зупинимося на цих питаннях докладніше.
Підготовкою викладачів для вищих аграрних навчальних закладів займається єдиний на Україні педагогічний факультет Національного аграрного університету. Щороку понад 50 педагогічних працівників технікумів і коледжів отримують кваліфікацію "інженер-педагог", "економіст-педагог", агроном-педагог" тощо за спеціальністю "Професійне навчання" в системі післядипломної освіти. Цей факт має бути використаний як можливість оволодіння викладачами сучасними екологічними знаннями та методиками екологізації спеціальних дисциплін. Зокрема, питання доцільностіінтегрування спеціальних знань з екологічними знаннями варто розглядати під час оволодіння слухачами такими курсами, як: "Теорія і методика виховної роботи", "Загальна та професійна педагогіка", "Основи педагогічної майстерності". Безпосереднє оволодіння слухачами факультету методами і прийомами екологізації змісту спеціальних дисциплін має здійснюватися під час вивчення таких навчальних дисциплін, як: "Теорія та методика професійного навчання", "Методика навчання дисципліни "Відтворення сільськогосподарських тварин", "Методика навчання дисципліни "Економіка
Loading...

 
 

Цікаве