WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Зародження педагогічних ідей формування навичок культури поведінки дітей у Київській Русі - Реферат

Зародження педагогічних ідей формування навичок культури поведінки дітей у Київській Русі - Реферат

літописі, у так званому Лаврентіївському списку 1377 р. За формою і змістом твір нагадує заповіт, останню волю князя, адресовану нащадкам. С. Фарина стверджує, що на автора мали вплив чужоземні зразки: "Повчання" французького короля Людовика IX, проповіді візантійських богословів [8, с. 250], але, на думку Н. Полонської-Василенко, найближчим за змістом було "Повчання" єпископа Леофіка - особи близької до англійського короля Едварда, батька Володимирової дружини Гіти. Однак усі ці зразки "Повчання" Володимира Мономаха, як зазначають дослідники, "перевищує своїм високоетичним характером, а сам автор виступає як оригінальний мислитель" [3, с. 78].
З проведеного нами аналізу видно, що у "Повчанні" Володимир Мономах навчає своїх дітей правилам культури поведінки. З одного боку, він вимагає виконання суто християнських обов'язків, з іншого - створює ідеал князя-правителя: "Треба мати душі чисті, непорочні, тіла худі, лагідну бесіду і в міру слово господнє; при їді і питті без галасу великого бути, при старших - мовчати, премудрих - слухати, старшим - покорятися, з рівними - приязнь мати; без лукавства розмовляти, багато розуміти, не лютувати словом, не хулити розмовою, не надміру сміятися, соромитися старших; уникати, не старатися навчати легковажних. Якщо ж хто (з) вас може іншимдопома-гати - од Бога нагороди нехай той сподівається" [7, с. 82].
Отже, можемо зробити висновок про те, що у своїй роботі Володимир Мономах розглядає духовність, інтелектуальний розвиток, ставлення до інших у суспільстві як взаємопов'язані складники культури поведінки особистості.
Цікавим є і той факт, що у своїй роботі київський князь застерігає і про загрозу п'янства та брехливості як вияв аморальної поведінки людини: "Лжи блюдися і п'янства, і блуда, в том бо душа гине і тіло" [7, с. 255].
На нашу думку, "Повчання" Володимира Мономаха містить не лише характерні для того часу погляди на виховний процес та його мету, а й на засоби досягнення мети виховання. "Що треба було робити моєму отрокові, - зазначає автор, - ті діла я виконував сам - на війні і на полюванні, вдень і вночі, у спеку і на холоді, не даючи собі спокою, не покладаючись на посередників" [7, с. 255]. Таким чином у своєму творі Володимир Мономах показує виховну роль особистості вчителя у процесі формування навичок культури поведінки дітей. Спосіб життя, культура мови, вчинків, одягу вихователя безпосередньо впливають на становлення особистості учнів.
Специфіка історії етикету східнослов'янських народів цікаво відображена у таких творах: "Сказаніє святого Кирила" Стефана Зизанія, "Апокрисис" Христофора Філарета, "Палинодія" Захарія Копистенского, "Писання до всіх у Лядській землі живучих" та "Писання до тих, хто втік від православної віри єпископам" Івана Вишенського, "Мир з Богом чєловєку" та "Про істинну віру" Інокентія Гизеля, який також упорядкував "Синопис", що вміщував, окрім довідок про походження та побут слов'ян, інформацію про їх норми культури поведінки.
Особливий інтерес для нашого дослідження представляє і "Слово о полку Ігоревім" (1187 р.), хрестоматійний твір для кожного школяра, зміст якого полягає в опису невдалого походу Новгород-Сіверського князя Ігоря з сином та братом Всеволодом на половців.
У героїчній поемі, де викладені ціннісні орієнтації давньоукраїнського суспільства, невідомий автор прославляє яскраві постаті давньокиївських "лицарів", які вміють постояти за честь і славу рідної держави. Таким героєм-патріотом є князь Ігор. "Слово" містить палкий заклик забути особисті чвари і власні амбіції, з'єднатися. Ця тема залишається актуальною й нині, а тому потребує особливої уваги вчителів у процесі формування навичок культури поведінки дітей [4].
Яскравим прикладом тогочасного розуміння навичок культури поведінки як вияву моральності, формування якої є результатом наслідування Божим заповідям, є "Поучение святого Василья", датоване за даними І. Глазунова (1250 р.).
Невідомий автор повчає : "Научися верные бытию человека благости делать, научися жить по евангельскому житию и по совести: очима управление, языку удержание, телу порабощение, помыслам честь имей, гневу потребление … Господа ради … ненавидим - люби, гоним - терпи, хулим - моли" [1, с. 113].
З вищепроведеного теоретичного аналізу наукової та епістолярної літератури ми дійшли до висновку, що питання формування навичок культури поведінки дітей з давніх-давен турбувало прогресивних людей свого часу.
Упродовж Х-ХІІ ст. у Київській Русі склалася своєрідна національна освітня парадигма, що за своїми завданнями та функціями відповідала економічним, військово-політичним та соціокультурним потребам населення.
Література
1. Домострой Сильвестровского извода. Репринтное воспроизведение издания 1902 / Под ред. М.Т. Максименко. К.: Абрис, 1992. - 143 с.
2. Грушевський М.С. Історія України-Русі: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П.С. Сохань (голова) та ін. - К.: Наук. Думка, 1993. - Т. 3. - С. 456.
3. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. - Т. 1. - К.: Либідь, 1995. - С. 240.
4. Слово о полку Игореве / Ред. Ю. Роземблюм. - М.: Из-во "Худ. литература", 1983. - 220 с.
5. Субтельний О. Україна: Історія. - К.: Либідь, 1994. - 736 с.
6. Тригубенко В. Формування в учнів гуманістичних цінностей засобами шкільної освіти в Київській Русі // Рідна школа. - 2000. - № 7. - С. 79-80.
7. Усна народна творчість. "Велесова книга" та інші твори прадавньої української літертури: Посібн. для 9-го класу / Авт.-уклад. В.В. Паращич. - Х.: Ранок, 1999. - 230 с.
8. Фарина С. Християнські й традиційні цінності в освітній парадигмі Київської Русі. - С. 244-257.
Loading...

 
 

Цікаве