WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (на прикладі КНЛУ) - Реферат

Особливості запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (на прикладі КНЛУ) - Реферат


Реферат на тему:
Особливості запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (на прикладі КНЛУ)
Процеси інтеграції в сучасному світі охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності. Освіта України в цілому і вища школа, зокрема, не можуть стояти осторонь, поза межами європейської інтеграції. Упродовж шести років освітнє співтовариство мобілізується задля спільної мети - формування загальноєвропейського освітнього простору. Зона європейської вищої освіти повинна базуватися на спільних фундаментальних принципах і підходах в організації вищої освіти.
Відкрита зона європейської вищої освіти несе багато нових позитивних спільних перспектив, і разом з тим зберігає повагу до національних особливостей функціонування освіти в кожній окремій країні. Країни Європи докладають максимум зусиль для ліквідації бар'єрів і вироблення таких умов викладання та навчання, які б розширили мобільність студентів та посилили б співробітництво суб'єктів вищої школи.
На думку представників багатьох університетів, завдання полягає у запровадженні системи академічних кредитів, що сприятиме підвищенню мобільності студентів у межах спільного освітнього простору, слугуватиме засобом їх передачі вищим навчальним закладом. У більшості європейських країн один кредит складає 25 (астрономічних) годин навчального навантаження, а 60 кредитів є максимальним річним навантаженням студента. Спільна система кредитів та можливість їх перезарахування у країнах-учасницях Болонської декларації дасть можливість взаємовизнавати дипломи, що в свою чергу сприятиме трудовій міграції.
Організація і здійснення навчального процесу - це багатогранна і складна система дії і взаємодії; ми зосередимо увагу лише на двох її характеристиках: на самостійній роботі студентів та на запровадженні кредитно-модульної системи організації навчального процесу і рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень студентів.
Багато хто вважає, що нинішня система освіти України сформувалася в умовах інформа-ційного дефіциту та обмежених можливостей доступу до джерел інформації. Тому діяльність педагога у вищій школі зводилась, насамперед, до інформаційних функцій, він виконував роль найважливішого та найдоступнішого джерела інформації. Оскільки студент є об'єктом навчаль-ного процесу і водночас об'єктом сприйняття та засвоєння інформації, то планування навчального процесу здійснювалось таким чином, що основна доля роботи лягала на аудиторне навчання. Сучасний стан розвитку інформаційного забезпечення відкриває широкі можливості доступу до джерел інформації і тому частково зміщує акценти у плануванні навчального процесу в бік самостійної роботи. Нині у багатьох країнах світу в основу вищої освіти покладено самостійну та індивідуальну роботу студентів. Але разом з тим унікальна специфіка нашого вузу не дозволяє максималізувати самостійну роботу. Дуже важливим аргументом проти різкого зміщення у бік самостійного навчання у галузі мовної підготовки є її комунікативний характер. Хоча звичайно деякі аспекти, наприклад, фонетичний, можуть базуватися на роботі студентів у фонетичних класах (лабораторіях) і передбачати виконання великої кількості самостійних практичних лабораторних завдань.
Отже, практика діяльності лінгвістичного університету засвідчує, що самостійна робота у такому ВНЗ буде залишатися лише додатковою складовою у циклі мовних спеціальних дисциплін, що не суперечить збільшенню частки автономної роботи у вивченні курсів гуманітарного та соціально-економічного циклів дисциплін, де, на нашу думку, вона достатньо сприятиме творчому росту студента.
Отже, можна погодитись з тезою, що в сучасних умовах, коли країна входить у сфери високих технологій навчання, особливо пов'язаних з комп'ютером та Інтернетом, які дають широкі можливості і доступ до джерел інформації, інформаційна функція лектора різко зменшується. Звичайно, що диктувати лекцію і вести конспект - така форма співпраці лектора і студента втрачає свою актуальність. "Сучасний стан інформаційного забезпечення звів суть лекцій до консультативно-оглядового означення проблеми і аналізу можливих напрямків її вирішення" (3). З іншого боку зростає значущість семінарських занять, де розкривається творчий підхід студента, його уміння мислити аналітично, здатність аргументувати і відстоювати власну точку зору на базі аналізу і синтезу вивченого.
Ще одним важливим аргументом збільшення долі самостійної та індивідуальної роботи є той факт, що самостійність розвиває у студента здатність глибше розмірковувати, шукати шляхи вирішення проблем. Діяти самостійно означає знаходити правильні акценти у великому розмаїтті точок зору, а все це є дуже важливим для життєдіяльності у сучасному складному суспільстві.
У КНЛУ завжди приділялася особлива увага організації самостійної роботи студентів. Але сьогодні, у зв'язку з переходом на кредитно-модульну систему організації навчального процесу та рейтингову систему оцінювання знань та вмінь студентів в університеті переглянуто форми організації самостійної роботи, розроблено бюджет часу з кожної навчальної дисципліни, відведеного на її виконання. Кафедрами створено нові модульні робочі програми із зазначенням форм і видів самостійної роботи.
Сьогодні в педагогічних колективах та в пресі часто дискутується питання перенавантаження студента, саме цим викликана необхідність розробки бюджету часу на самостійну роботу з кожної навчальної дисципліни, аргументованою трудомісткістю виконання того чи іншого завдання.
Упродовж останніх років Київський національний лінгвістичний університет шукає шляхи удосконалення організації та змісту навчально-виховного процесу, беручи до уваги два дієві і значущі європейські документи: з одного боку - програму Ради Європи "Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання", з другого - положення Болонської конвенції про інтеграцію європейських систем освіти. Київський національний лінгвістичний університет - специфічний ВНЗ, який є провідним у галузі підготовки фахівців з іноземної філології. Особливість цієї підготовки полягає в тому, що весь термін навчання студента в університеті можна умовно поділити на два аспекти: власне мовну підготовку з однієї або декількох іноземних мов і професійну вчительську підготовку. Слід зазначити, що друга складова може базуватися лише на ґрунтовних знаннях з іноземних мов. Отже, першочерговим завданням професорсько-викладацького складу є формування у студентів не лише загальних мовних компетенцій, до складу яких входить знання світу, соціокультурні знання, міжкультурні знання, практичні вміння та навички, але й базових комунікативних компетенцій: лінгвістичних, соціолінгвістичних та прагматичних.
З урахуванням положень і вимог, викладених у згадуваній вище програмі "Загальноєвропейські рекомендації" у КНЛУ розроблено нові типові програми з англійської, французької, німецької, іспанської мов. Завершується робота щодо створення подібних програм зросійської мови та східних мов: японської, китайської, корейської, турецької, арабської та перської.
Визначення головних та проміжних цілей вивчення і викладання іноземної мови має базуватись на:
- врахуванні потреб студентів і суспільства, на таких завданнях і видах діяльності, які студенти повинні вміти реалізувати для задоволення цих потреб;
- на компетенціях і стратегіях, якими необхідно володіти.
Навчання іноземній мові здійснюється практично в "штучному" середовищі. Оскільки реально лише під час практичних занять з мовних дисциплін у студента є те "відносне" мовне середовище, де він може використовувати свої знання і іноземну мову як засіб комунікації. Саме це є вагомим і незаперечним аргументом того, що на вивчення іноземної мови повинна відводитись велика кількість годин саме аудиторної роботи.
Загальновідомим є факт, що мова у процесі спілкування значно варіюється залежно від меж того контексту, в якому вона використовується. Розглядаючи мову під цим кутом зору, слід зробити висновок, що вона не є нейтральним інструментом думки, як, наприклад, фізика, хімія чи інша наука. Необхідність і бажання спілкуватись виникає у певній життєвій ситуації, отже і форма спілкування, і зміст є відповіддю на дану ситуацію. Тому як зазначено в "Загальноєвропейських
Loading...

 
 

Цікаве