WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Модель розвитку рефлексивних вмінь у процесі підготовки студентів – майбутніх соціальних працівників - Реферат

Модель розвитку рефлексивних вмінь у процесі підготовки студентів – майбутніх соціальних працівників - Реферат


Реферат на тему:
Модель розвитку рефлексивних вмінь у процесі підготовки студентів - майбутніх соціальних працівників
Зміна соціально-політичних та економічних орієнтирів сучасного суспільства спричиняє нові вимоги до компетентності спеціаліста та процесу його підготовки.
Ринкова економіка з жорсткою конкуренцією потребує спеціалістів, що здатні до творчої праці, високопрофесійних, мобільних, готових до пошуку та реалізації нових, ефективних підходів щодо організації своєї професійної діяльності.
Відповідно до Закону України "Про вищу освіту" та Державної програми розвитку освіти в Україні, ціллю сучасної освіти стає виховання особистості, що здатна до самовизначення, самоосвіти, саморозвитку, а зміст освіти орієнтується на усвідомлення тих, хто навчається, як суб'єктів освітнього процесу [1]. Це потребує дослідження проблеми підготовки майбутніх спеціалістів, у тому числі соціальних працівників, для праці в сучасних умовах, висування головної мети - розвитку особистості, яка володіє не тільки системою знань, але і системою вмінь, що забезпечують здатність ефективно виконувати професійні функції.
Діяльність соціальних працівників у сучасному суспільстві вимагає особливих умінь, насамперед, рефлексивних.
Особлива увага до поняття "рефлексія" представників різних галузей наукового знання детерміновано розвитком суспільного життя, потребою особистості у розумінні, оцінюванні самого себе. Для з'ясування сутності рефлексивних вмінь ми вважаємо за необхідне проаналізувати поняття "рефлексія", розглянути деякі підходи до дослідження феномену рефлексії.
Етимологічний та лексико-семантичний аналіз поняття "рефлексія" вказує на стійкість змісту поняття, не дивлячись на його п'ятивікову історію: reflexio (пізньолатинське) - "звернення у минуле", роздуми над змістом, самопізнання, форма теоретичної діяльності, принципи мислення, категорія свідомості [2].
Проблема рефлексії розглядається у різних наукових галузях: філософії, психології, педагогіці. Спектр змістів, які мають місце використовуючих поняття рефлексії, достатньо широкий: самопізнання, самооцінка, самоаналіз, самосвідомість, роздуми, обмірковування своїх дій та ін.
Звертаючись до історії філософії, ми простежили розвиток поняття рефлексії від "джерела ідей" у філософії просвітництва (Г. Лейбніц, Д. Локк, Б. Спіноза, Д. Юм), "методу мислення" у німецькій класичній філософії (Г. Гегель, І. Кант, І. Фіхте) до розуміння рефлексії як загальної категорії різних галузей філософського знання (А.Я. Большунов, В.А. Молчанов, Н.М. Трофімов, М.А. Розов) [3].
У філософії "рефлексія" є форма теоретичної діяльності суспільно-розвиненої людини, що направлена на обмірковування своїх особистих дій та їх законів, діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини. Виявлено, що проблема рефлексії у філософії найбільш інтенсивно розроблялась у трьох напрямах: під час вивчення теоретичного мислення, процесів комунікації, що пов'язані з необхідністю розуміння та координації дій учасників цих процесів, під час вивчення самосвідомості [4].
У психології дослідження рефлексії виконувались у таких напрямах: під час розробки методологічних питань вивчення рефлексії, де рефлексія розглядається як категорія само-свідомості, обґрунтовується її зв'язок з діяльністю та пропонується схема рефлексивної діяльності (О.С. Анісімов, В.Я. Вазіна, Г.П. Щедровицький); у ході експериментального вивчення рефлексії в рамках дослідження теоретичного мислення (Л.С. Виготський, В.В. Давидов, А.З. Зак, А.К. Маркова, С.Л. Рубінштейн та ін.).
У психологічних дослідженнях "рефлексія" розуміється як фундаментальна здатність свідомої істоти бути у відношенні до особистої свідомості, мислення, умов та способів здійснення життєдіяльності (С.Л. Рубінштейн, Б.Д. Ельконін) [5].
Аналіз досліджень за названими напрямами сприяв усвідомленню специфіки поняття "рефлексія" у сфері педагогічних знань: рефлексія - мисленнєво-діяльнісний чи чуттєво-усвідомлюваний процес самосвідомості суб'єктом своєї діяльності.
У межах педагогіки рефлексія досліджувалась К.В. Вербовою, І.Ф. Ісаєвим, І.І. Казімірськой, Б.П. Ковалевим, С.В. Кондратьєвою, В.А. Кривошеєвим, Ю.Н. Кулюткіним, Л.М. Перміною, Є.Б. Петрушихіною, В.А. Сластьоніним, Г.Н. Сухобською та ін. Висновок, що випливає з досліджень названих авторів, такий: якщо аналізувати педагогічний процес у контексті "суб'єкт-суб'єктної парадигми" (А.А. Бодалев, Г.А. Ковальов та ін.), то результативність взаємодії педагога з тими, хто навчається, значно підвищується завдяки рефлексивним процесам [6].
Аналіз зарубіжної літератури з проблеми професійної рефлексії педагогів показує, що в цілому сучасні розробки стосуються механізмів функціонального навантаження рефлексії, виявлення її місця та ролі у різних сторонах педагогічної діяльності, пошуку оптимальних шляхів її цілеспрямованого розвитку (М. Ван Манен, К. Цейхнер, Д. Лістон, Т. Уайлдмен, Д. Найлз, К. Кларк, П. Петерсон, Ф. Фуллер) [7].
Розгляд рефлексії у різних галузях науки дозволяє нам акцентувати увагу на сутнісних характеристиках даного феномену, означеного в цілому як важливіша здатність окремого індивіда, соціальної групи знаходитись у відношенні не тільки з собою, зі здійснюваною діяльністю, але й зі соціокультурним оточенням.
Виходячи з аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури, необхідність розвитку рефлексивних вмінь у процесі професійної підготовки соціальних працівників зумовлюється такими причинами: взаємодіючи з клієнтами, соціальний працівник постійно стикається з новими проблемами, ситуаціями, конфліктами, що потребують швидкого та ефективного їх вирішення. Технології соціальної роботи постійно змінюються відповідно до соціально-економічної та соціокультурної ситуації у суспільстві. Як наслідок, вони потребують від соціального працівника постійного аналізу та переосмислення своїх особистих дій, а також дій інших людей. Відсутність жорсткої регламентації в організації взаємодії з клієнтами та перехід до суб'єкт-суб'єктних відношень потребують від соціального працівника прояву рефлексивних умінь у професійній діяльності.
Розвиток рефлексивних умінь - процес складний та довготривалий, тому починати його слід з першого курсу навчання соціальних працівників.
Професійна діяльність соціального працівника залежно від специфіки невід'ємно пов'язана зі спілкуванням, це діяльність, яка будується за законами спілкування.
Одна з дослідниць цієї проблеми (Є.В. Лупшаєва) виділяє три загальні види рефлексії у спілкуванні: соціально-перцептивна (саморефлексія); комунікативна (рефлексія іншого); соціально-психологічна (рефлексія ситуації) [8]. Г.П. Ковальов та інші автори пов'язували розвиненість рефлексивних уявлень спеціаліста зі ступенем виразності таких параметрів особистості як розвиток здатностей до ідентифікації та емпатії, адекватність уявлень, адекватність самооцінки [9]. У роботі В.А. Кривошєєва та інших авторів центральнимкомпонентом структури рефлексивних уявлень молодих спеціалістів є їх комунікативні якості [10].
Тому рефлексивна підготовка майбутніх спеціалістів соціальної роботи передбачає таку її організацію, яка сприяє формуванню професійно-важливого рівня знань про рефлексію та розвиток рефлексивних умінь. Рефлексивна
Loading...

 
 

Цікаве