WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток діалогічного мовлення на уроках іноземної мови в навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації - Реферат

Розвиток діалогічного мовлення на уроках іноземної мови в навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації - Реферат


Реферат на тему:
Розвиток діалогічного мовлення на уроках іноземної мови в навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації
Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами і людьми з різними мовами та культурними традиціями, нова освітня система в Україні, державний освітній стандарт з іноземної мови вимагають суттєвих змін у підході до викладання, оновлення змісту та методів навчання іноземних мов у навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. На сьогодні все більшого поширення набуває тенденція посилення комунікативної спрямованості навчального процесу - його наближення до реального процесу спілкування. На це вказують дослідження А. Данглеян, Дж. Піккет, К. Джонсон, К. Морроу, Н.К. Скляренко, Л. П. Смолякової та ін. Науковий і практичний інтерес становлять в даному контексті праці Ф. Дубіна, Дж. Московічі, С. Саймон, в яких розроблено принцип використання афективних завдань у процесі викладання іноземної мови. Знання іноземних мов є важливою передумовою для особистих, культурних, професійних та економічних контактів.
Метою статті є узагальнення науково-методичних параметрів розвитку діалогічного мовлення на заняттях з іноземної мови у студентів навчальних закладів I-II рівнів акредитації.
Завдання статті:
1. Виокремити дидактичні аспекти діалогічного мовлення в контексті комунікативного підходу до вивчення іноземної мови.
2. Cистематизувати та описати досвід використання вправ, спрямованих на розвиток діалогічного мовлення зазначеної категорії студентів.
3. Узагальнити результати анкетного опитування, проведеного серед студентів Вінницького кооперативного коледжу економіки та права спеціальності "Товарознавство у митній справі."
В сучасному освітньому просторі особливої ваги набуває принцип комунікативності, який передбачає таку організацію процесу навчання, за якої моделюються риси реального процесу комунікації, в результаті чого студенти вдосконалюють мовленнєві навички та уміння з метою використання іноземної мови як засобу спілкування в майбутній професійній діяльності. Великі можливості для реалізації вказаного принципу має діалог, який, за своєю суттю, є конкретним способом існування людини, її іманентною характеристикою. Процесуальні форми діалогу розрізняють залежно від того, чи здійснюється він за допомогою слів, чи паралінгвістичних засобів (жестів, міміки тощо), чи практичних дій. В реальних умовах найчастіше діалог здійснюється у змішаних формах.
Діалогічні відносини мають місце тоді, коли один партнер сприймає цілісний образ іншого на основі визнання його належним до певної спільноти, до якої він зараховує і самого себе, звідси ви-пливає, що сторони діалогічної взаємодії створюють колективний суб'єкт. Діалогічне мовлення - це процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування. Тому в межах мовленнєвого акту кожен з учасників по черзі виступає як слухач і як мовець.
Антидіалогічні відносини - це такі, при яких партнери (або принаймні один з них) розглядають один одного лише як об'єкт, річ, принципово відкидаючи наявність будь-якої спільності один з одним і тим самим можливість виникнення діалогу. Такі стосунки характеризуються наявністю імперативних прав у однієї із сторін і відсутністю будь-яких прав у іншої сторони або невизнанням будь-яких прав взаємодії. Діалогічне мовлення є основою комунікативного методу навчання спілкуванню. Воно характеризується певними комунікативними, психологічними та лінгвістичними особливостями, серед яких варто виділити насамперед комунікативний аспект, при оптимальному врахуванні якого мінімізується емоційна напруга та усувається однобічний характер спілкування і включає:
· запит інформації - повідомлення інформації;
· пропозиція (у формі прохання, наказу, поради) - прийняття або неприйняття запропонованого;
· обмін судженнями (думками) враженнями;
· взаємопереконання, обґрунтування власної точки зору.
З психологічної точки зору діалогічне мовлення завжди вмотивоване. Проте, в умовах навчання мотив сам по собі виникає не завжди. Саме тому необхідно створити умови, за яких у студентів з'явилося б бажання та потреба щось сказати, передати почуття, подискутувати. Крім того, сприятливий психологічний клімат на занятті, доброзичливі стосунки, зацікавленість у роботі сприятимуть вмотивованості діалогічного мовлення, що є безпосереднім завданням викладача. Діалог передбачає зорове сприйняття співрозмовника й певну незавершеність висловлювань, що доповнюється позамовними засобами спілкування (мімікою, жестами, пантомімікою). Проведене нами анкетне опитування серед студентів перших, других та третіх курсів Вінницького кооперативного коледжу економіки та права спеціальності "Товарознавство в митній справі" засвідчило невисоку зацікавленість діалогічним мовленням. Перевагу цьому виду роботи в процесі вивчення іноземної мови надали від 3% до 7% студентів різних курсів. Водночас, відповідаючи на запитання: "Заняття з іноземної мови були б цікавішими, якби …", майже 10% опитуваних вказали на можливість вільного спілкування з іноземцями. Виявлена суперечлива тенденція, на нашу думку, вказує на значний невикористаний потенціал в оволодінні нерідною мовою. Сама очікувана процедура спілкування з носіями мови і є діалогічним мовленням.
Однією з найважливіших психологічних особливостей діалогічного мовлення є його ситуативність. Ситуативним діалогічне мовлення є тому, що часто його зміст можна зрозуміти лише з урахуванням тієї ситуації, в якій воно здійснюється.
Слід зазначити, що в процесі навчання нас цікавлять не будь-які ситуації дійсності, а лише такі, що спонукають до мовлення. Такі ситуації називають мовленнєвими, або комунікативними. Потрібно визначити й компоненти комунікативної ситуації:
· комуніканти та їх стосунки (суб'єкти спілкування);
· об'єкт (предмет) розмови;
· ставлення суб'єкта (суб'єктів) до предмета розмови;
· умови мовленнєвого акту.
Характерною особливістю діалогічного мовлення є його емоційна забарвленість.
Іншою визначальною рисою мовлення є його спонтанність. Діалогічне мовлення, на відміну від монологічного, неможливо спланувати заздалегідь. Обмін репліками відбувається досить швидко, і реакція вимагає нормального темпу мовлення. Це й зумовлює спонтанність, непідготовленість мовленнєвих дій.
Діалогічне мовлення має двосторонній характер. Спілкуючись, співрозмовник виступає то в ролі мовця, то слухача, який повинен реагувати на репліку партнера.
Висловлювання, для яких характерною є зміна мовця, називаються реплікою діалогу.
Діалогу притаманна неповнота, синтаксична нерозгорнутість реплік. Це стосується перш за все репліки-реакції. Наприклад:
"Wie geht es Ihnen, Frau Huber?"
"Danke schцn, es geht" [9; 31].
"Hello, Chris. How are you?"
"Fine, thanks. What about you?"
"Oh, not too bad" [2; 12].
Такі лаконічні репліки-реакції можливі завдяки тому, що пропущені члени речення легко відновити,виходячи з попередньої репліки.
У звичайному діалозі широко вживаються так звані delay words, тобто слова, які нічого не означають, але слугують для заповнення пауз у діалогах. Наприклад: (анг.) well, well now, you know, let me think, in fact; (нім.) tja, ja, ach, na klar і т. д.
У діалогічному мовленні широко вживаються "готові" мовленнєві одиниці. Їх називають "формулами", "шаблонами", "стереотипами", які надають діалогові емоційності.
Розглянемо функції готових фраз на прикладі короткого діалогу.
"Excuse me".
"Yes? Can I help you?"
"Could you, please, tell me the way to Trafalgar Square?"
"Well, look here. I am going in the same direction. I might show you the way there".
"Oh, thank you. It's very kind of you".
"Don't mention it" [6;148].
Перша готова фраза цього діалогу слугує для привернення уваги, друга - є реакцією на першу репліку, третя - для вираження подяки, четверта - реакція на подяку.
Залежно від провідної комунікативної функції, яку виконує той чи інший діалог, розрізняють функціональні типи діалогів: діалог-розпитування, діалог-домовленість, діалог-обмін враженнями (думками), діалог-обговорення (дискусія). Наведемо приклади можливих тем до кожного з цих типів діалогів, передбачених програмою для навчальних закладів І-ІІ рівнів
Loading...

 
 

Цікаве