WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Дистанційне навчання та педагогічні умови, що забезпечують його якість - Реферат

Дистанційне навчання та педагогічні умови, що забезпечують його якість - Реферат

маловмотивовану впевненість у необмежених можливостях комп'ютера та відповідних споживацьких настроях, що межують із відмовою від самостійних зусиль для досягнення певних цілей (формування споживацького покоління). І окрім вже наведених малоприємних наслідків інтенсивного проникнення комп'ютерів у наше життя існує ще й такий загальнорозповсюджений на сьогоднішній день - це надмірне (з великими витратами часу) захоплення діалоговим спілкуванням із комп'ютером у процесі відеоігор (за рахунок інших видів діяльності, у тому числі гігієнічно необхідного, дозованого відпочинку, занять фізичною культурою та спортом, ознайомлення з культурними набутками тощо). Взагалі, використання комп'ютера - це для педагогічної науки проблема неабиякої значущості у площині ВНЗ, а саме: реалізації установок навчально-виховної діяльності.
Якщо ж поміркувати та помріяти про прийдешнє дистанційного навчання, то якісь можливості "тонкого дотику до особистості", говорячи словами найпопулярнішого радянського педагога А.С.Макаренка, у системі дистанційного навчання мабуть можна й відшукати. Так, з нашого погляду, для здобуття освіти застосовувати дистанційну форму навчання можна лише після закінчення середньої загальної школи. Бажано робити це не на перших курсах ВНЗ, коли молодь ще не навчено критично мислити, самостійно планувати заняття, позбавлено належної мотивації до навчання. Отже, вірогідність якісного ДН можлива, коли студенти мають вже навички самостійної роботи і відбувається вона під наглядом педагога, а ще, коли частина навчального плану виконується студентами самостійно, а решта - під наглядом педагога, тобто за умови можливості компенсування негативних наслідків від, так би мовити, безмежного самостійного навчання.
Етап формування завдань і змісту навчання
До обмежень та умов, які позначаються на завданнях освіти і на змісті навчання (елементи 2 та 3) належать майже ті всі, що вже були зазначені раніше. Нагадаємо, щоб визначені та поставлені завдання було реалізовано у системі дистанційного навчання, необхідно, щоб у навчальному процесі були задіяні лише високовмотивовані слухачі, з високим рівнем інформаційної культури (не лише навички роботи з комп'ютерною технікою, а й вміння працювати з інформацією). Щодо питання самостійного опанування студентом навчальної програми, то існує, як відомо, ціла низка спеціальностей, які заборонено за державним освітнім стандартом отримувати заочно (медичні, військові та інші). Тож, керуючись Законом "Про вищу освіту", де дистанційну форму навчання прирівнюють до заочної, робимо висновок, що всі ті спеціальності та кваліфікації, які за переліком державного стандарту освіти заборонено отримувати заочно, не можна отримувати і дистанційно.
Крім суто організаційно-педагогічних обмежень, що накладаються на завдання навчання та його зміст, необхідно дотримуватись і загальнопедагогічних, які безпосередньо впливають на дидактичну систему (рис. 1), знаходяться поза цією логічною структурою вимог й можуть використовуватися на кожному з етапів. Це стосується, зокрема, таких дидактичних принципів, як науковість, системність, систематичність, міждисциплінарні зв'язки, зв'язок теорії та практики навчання з життям, професійна направленість, наочність, доступність, диференціація та індивідуалізація, мотивація та створення позитивного відношення до навчання.
Просто кажучи, дотримання цих принципів - умова якісного навчання за будь-якої організа-ційної форми. Саме відповідно до цих принципів необхідно ретельно формувати зміст освіти.
Етап обрання засобів та методів навчання
Як можна побачити на рис. 2, засоби і методи (елемент 5) належать до того класу умов, що заявляють про себе лише за дистанційної форми навчання. Якщо на попередніх етапах йшлося про доцільність якісного дистанційного навчання, то зараз йтиметься про формування та організацію якісного ДН з позиції педагогіки. Саме елемент 5 має найвищий потенціал щодо поліпшення якості навчального процесу.
Загальновідомо, що головний агент якості навчання - викладач, носій знань, умінь, навичок і позитивного виховного ідеалу. Він, за дидактикою, є керівником педагогічного процесу. Щодо дистанційного навчання, то тут першорядну роль у структурі його якості відіграє сам слухач, а носієм знань виступають засоби навчання, рідше, розроблені групою авторів матеріали дистанційних курсів [3]. Роль викладача (тьютора) мінімізується. Отож не дивно, що існує думка, мовляв, дистанційне навчання позбавить нас від класу викладачів як таких, а їх місце посядуть комп'ютери. Але зауважимо, що у Відкритому університеті (Великобританія) під керівництвом одного тьютора працює не більше двадцяти студентів! І вони не прагнуть бодай якось замінити свого викладача на комп'ютер.
Агентом якості ДН замість викладача стає таким чином сукупність дистанційних курсів, розрахованих для самостійного опанування, сам слухач (про вимоги до нього йшлося на етапі визначення цілей (елемент 1)) та частково тьютор.
Щодо безпосередніх вимог до матеріалів та їх якості, то вони є загальнодидактичними. Отже, критерієм якості виступає відповідність створених дистанційних курсів дидактичним принципам, а саме - науковість, системність тощо. Окрім цього вельми значущим є обґрунтованість педагогічної доцільності таких курсів, зокрема, вони мають бути розробленими як відповідно до вікових особливостей слухачів, так і до санітарно-гігієнічних норм для комп'ютерного навчання.
Неабиякі "втаємничення" якості дистанційного навчання приховані у самій практиці спілкування та комунікації, тобто у безпосередній площині процесу виховання. Справа в тому, що відсутність "живого" спілкування з "реальними" носіями "людської" культури у процесі ДН може призвести і призводить до тяжких психологічних зрушень, а саме -соціального відчуження та втрати потреби спілкуватися із собі подібними. Проблемами такого роду займаються нині за кордоном науково-дослідні інститути, які вдаються до проведення спеціальних психолого-педагогічних досліджень. Зараз ніхто вже не заперечує, що спілкування з комп'ютером має не лише користь, але й приховує небажані наслідки як для людини, так і для соціуму. Шлях до розв'язання такого роду суперечностей один - подальше розгортання та поглиблення досліджень, пов'язаних із налагодженням дистанційного навчання, екстраполяція та адаптація у вітчизняних ВНЗ кращого досвіду університетів Заходу і, звісно, включення створених наукових прогнозів у педагогічну теорію та освітню практику.
Отже, при організації процесу дистанційного навчання не зайвим буде врахувати комунікаційний компонент, тобто пам'ятати про небезпеку негативного впливу в ході комп'ютерного навчання.
* * *
Проблеми педагогічного забезпечення якості дистанційного навчання для теорії освіти є одними з провідних. Бо без високої теорії немислимо запобігти тому, що має та нестиме пагубні наслідки для освіти, а отже, для життя прийдешніх поколінь. Гадаємо, варто тут зосередитись передусім на виваженій науковій розстановці акцентів, тобто на тому, чи є освіта (у тому числі й ДН) споживацькою послугою, чи навпаки - культурним надбання самої людини.
Література
1. Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004- 2006 рр.: Постанова №149 Кабінету Міністрів України від 23.09.2003 // Інформатика, № 46 (238), грудень 2003. - С. 5-7.
2. Про вищу освіту: Закон України від 17.01.2002 // Офіційний вісник України, 2002 р., № 8, стор. 1, стаття 327 від 07.03.2002.
3. Про затвердження Положення про дистанційне навчання: Наказ Міністерства освіти і науки від 23.01.2004.
4. Волкова В.Н. Романкова Л.И. НИИ высшего образования - 30 лет: Секреты организации научных исследований / Под ред. А.Я. Савельева. - СПб.: Изд-во СПбГПУ, 2004. - 160 с.
5. Щербань П.М. Прикладна педагогіка: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 2002.
6. Гершунский Б.С. Методологические проблемы использования компьютерной техники в системе образования и педагогической науке // Программированое обучение. - 1986. - Вып. 23.
7. Гладье Л.Е. Всеобщее обучение в режиме он-лайн: надежда или очковтирательство // Высшее образование в Европе. - 2000. - Вып. 3.
Loading...

 
 

Цікаве