WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Дистанційне навчання та педагогічні умови, що забезпечують його якість - Реферат

Дистанційне навчання та педагогічні умови, що забезпечують його якість - Реферат


Реферат на тему:
Дистанційне навчання та педагогічні умови, що забезпечують його якість
Проблеми забезпечення якості дистанційного навчання (ДН) перебувають сьогодні в епіцентрі уваги вітчизняних управлінців освіти. Це пояснюється тим, що цією проблемою нарешті зацікавилася держава [1,2,3] як гарант безкоштовної загальної та вищої освіти [2] та як замовник послуг за свій (державний) кошт. І це зрозуміло, бо у справі надання послуг, зокрема, у вигляді дистанційного навчання, привалює, наразі, навчання платне, а отримані від нього кошти дозволяють ВНЗ у той чи інший спосіб забезпечувати повноцінність власного функціонування. Подібна комерціалізація ВНЗ має проте й інший бік, адже отримані таким чином кошти перетворюються на своєрідну купівлю-продаж диплому державного зразка. Ось чому розв'язання проблеми якості дистанційного навчання - це, по суті, завдання зняття сумнівів стосовно показників ефективності її віддачі, швидше, її функціональної спроможності та призначення.
Звідси й злободенність різних дослідницьких аспектів доцільності дистанційного навчання, причому не лише тих, що вже стали звичайними, а саме: організаційних, маркетингових, соціологічних тощо. Безсумнівно, пріоритетними мають стати також й суто педагогічні дослідження, які покликані закладати своїми результатами безпосередню основу фундаменту освітньої системи. Але здебільшого саме вони, на жаль, управлінцями освіти не враховуються. Це, власне, і спонукає нас висловити деякі міркування щодо педагогічних умов забезпечення якості дистанційного навчання.
Загальнопедагогічний погляд на якість дистанційного навчання
Означення педагогічних вимог стосовно досягнення бажаної якості дистанційного навчання потребує визначення, передусім, поняття якості та розпредмечення його змістовної наповненості. І це, зауважимо, для нас є і обов'язковим, і принципово значущим.
У законі "Про вищу освіту" читаємо, що якість навчальної діяльності - це "сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені i передбачені потреби окремої особи або (та) суспільства" [2]. Інакше кажучи, якісна освітня діяльність - це та діяльність, яка відповідає самою своєю сутністю системі освітніх стандартів. Природно, що це положення накладається за змістом також на процес та організацію навчання за дистанційної форми, а отже - створює умову їхньої ймовірності.
Щодо визначення педагогічних вимог якості ДН, то задля цього варто звернутися, передусім, до загальної педагогіки та керуватися логікою її вимог. Як відомо, варіантів організації систем дослідження існує багато [4], і залежать усі вони виключно від одного - від обраного критерію.
У нашому випадку найбільш доцільним є обрання та дотримання основних положень дидактичної системи на загальнометодологічному рівні. Принагідно зауважимо, що система - це не лише сукупність структурних компонентів, а й обов'язково умовно-послідовних зв'язків між ними. Звернемося тепер до дидактичної структури, що подана у праці П.М. Щербаня [5] та видозмінимо її з урахуванням цих обов'язкових умовно-послідовних зв'язків (рис. 1).
Як видно з наведеного рис. 1, створення дидактичної системи потребує наступного:
1. Чіткості визначення мети навчання (елемент 1). Вона може бути як дуже загальною (наприклад, отримання загальної, середньої професійної, вищої освіти чи набуття певного фаху), так і частковою (опанування конкретним блоком дисциплін, вивчення якоїсь дисципліни, набуття навичок і вмінь).
2. На підставі обраної мети визначаються етапи її досягнення. Відповідно до них формуються проміжні цілі - завдання навчання (елемент 2).
3. Відповідно до завдання навчання опрацьовується належний його зміст (елемент 3). Причому, при формуванні змісту навчання обов'язково необхідно керуватися дидактичними принципами - основними важелями педагогічності навчального процесу.
4. Після визначення змісту визначаються організаційні форми навчання (елемент 4). Вони не повинні суперечити вимогам, а отже, не перекреслювати все те, що зумовлюється метою навчання (елемент 1) та обирається відповідності до його завдань (елемент 2). Наприклад, за медичним фахом заборонено отримувати освіту заочно.
5. На підставі змісту та обраної форми навчання визначаються можливі та найдоцільніші методи та засоби навчання (елемент 5).
Моделювання структури дидактичної системи дозволяє зафіксувати ту чи іншу організаційну форму навчання і тим самим визнає її як дистанційну. Природно, що для виявлення педагогічних умов її якісного функціонування нам необхідно з'ясувати передумови, за яких можлива педагогічна доцільність обрання саме дистанційної форми навчання (вимоги елементів 1-3), а ще визначити самі умови досягнення якісного ДН, які пов'язані з методами та засобами навчання (елемент 5). Ці зміни у структурі дидактичної системи для дистанційного навчання доволі чітко проглядаються на рис. 2.
Керуючись усім означеним раніше, конкретно визначимо ті умови, що накладаються на забезпечення якості дистанційного навчання, тобто поговоримо про кожен із вищенаведених елементів.
Етап визначення цілей
Першу й провідну передумову якісного дистанційного навчання, знаходимо безпосередньо, вже у самому визначенні ДН. Адже відповідно до офіційних документів [3] дистанційне навчання відбувається за умови опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання, тобто слухачі дистанційних аудиторій навчаються самостійно під керівництвом викладача. Тож першорядною умовою налагодження дистанційного навчального процесу є здатність студентів самостійно планувати свій графік навчання, систематично займатися та опановувати визначені за освітнім стандартом навчально-педагогічні програми. Безсумнівно, це можливо лише за умови високої вмотивованості, їх зусиль, наявності у них навичок планування роботи та розподілу власного часу. На сьогодні під такі умови підпадають в основному ті, хто вже розпочав свою трудову діяльність, або ті, хто глибоко та чітко усвідомили, що знання, які вони мають можливість отримати, їм справді необхідні. На жаль, до цієї категорії навряд чи можна віднести студентів перших курсів, адже після закінчення школи вони якщо і мають навички самостійної роботи, то ще зовсім нестійкі та недосконалі. Інакше кажучи, без виконання такої передумови дистанційне навчання перетвориться на дискредитацію освіти, тобто на освіту заради отримання документа, який практично в житті мало що важить.
Інша істотна передумова, що стосується цілей освіти та провідних завдань педагогіки - це виховання людини, тобто той значущий бік освітнього процесу, без якого він малоефективний. Не секрет, що на сучасному етапі питання виховання актуалізуються лише у школі. І навіть, на жаль, також далеко не завжди і не повсюдно. Коли людина виходить за межі шкільних стін, то виховний процес начебто припиняється. Виховну роботу у ВНЗ можна, скажімо, побачити не інакше як через мікроскоп. Щододистанційного навчання - то тут і він не допоможе. І як не згадати в такому разі академіка Б.С. Гершунського, який закінчив Київський політехнічний інститут і пропрацював понад 20 років у Київському технікумі радіоелектроніки, а потім на весь голос заявив про себе як знаковий науковець у царині педагогічної науки Росії. Ще 1986 року він, зокрема, зауважував таке: "При використанні комп'ютерів у якості засобів навчання, не можна не помічати їх серйозної недосконалості з точки зору реалізації перш за все виховних функцій освіти" [6].
До цих негативних наслідків належать, у першу чергу, чимала індивідуалізація навчання та (за умови використання у навчанні домашніх персональних комп'ютерів) ще й неабияка елітарність. Між іншим, питання елітарності освіти часто-густо артикулюють дослідники на заході, зокрема, на шпальтах журналу UNESCO "Вища освіта у Європі" [7]. До інших недоліків належить надмірна орієнтація на алгоритмізацію мислення навіть для тих випадків, коли необхідна аналітико-синтезуюча розумова діяльність; передача комп'ютеру оціночних функцій для вибору оптимальних варіантів рішень і, як наслідок, повна відмова від виконання так званих рутинних операцій. Таке ставлення формує
Loading...

 
 

Цікаве