WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Текст як продукт та інструмент комунікації - Реферат

Текст як продукт та інструмент комунікації - Реферат


Реферат на тему:
Текст як продукт та інструмент комунікації
Комунікативна лінгвістика, яка є однією з сучасних напрямів мовознавства, висунула на перший план функціонально-комунікативне вивчення мови. Зараз спостерігається переорієнтація досліджень з вивчення мови в ізольованому виді до вивчення її функціонування в різних формах мовної діяльності в процесі комунікації. У зв'язку з цим в мовознавстві сформувався особливий напрям, що називається лінгвістикою тексту, "специфічного мовного утворення"[3, с. 349], що розглядає текст як "комунікативну одиницю найвищого рівня, порівняно стійку операційну одиницю мови, в якій забезпечується логічна, тематична, структурна і прагматична зв'язність" [6, с. 12]. Згідно з сучасними уявленнями, "...текст ніколи не існує сам по собі, як деяка об'єктивна реальність. Він завжди в реальних процесах діяльності ("думкомовнодіяльності") і є продуктом та інструментом комунікації [8, с. 15].
Текст розуміється як "деяка упорядкована безліч пропозицій, об'єднаних різними типами лексичного, граматичного і логічного зв'язку, і здатних передавати певним чином організовану і спрямовану інформацію; як складне ціле, що функціонує як структурно-семантична єдність" [1, с. 13].
На нашу думку, представляється доцільним розглядати текст як цілісну єдність, що складається з елементів, які мають визначене значення тільки в складі тексту і які втрачають його в ізольованому виді [6, с. 14].
Текст, який є продуктом та інструментом комунікації, складається з двох компонентів - семантичного і прагматичного [8, с. 17].
Семантичний компонент тексту розкладається на дві величини: денотативний і сигніфікативний аспекти [8, с. 17].
В цій статті ми розглядаємо тільки денотативний аспект оформлення тексту, оскільки для прагматичних цілей, які ми поставили перед собою, ми зупинилися тільки на цьому аспекті семантичного компоненту текста.
Денотативний аспект зв'язаний з логіко-семантичними відносинами, сигніфікатив- ний - з комунікативно-змістовно- значеннєвими.
Найбільш цікавим об'єктом дослідження є усний текст, тому що він двоїчний за своєю природою. З одного боку, це "продукт комунікативної діяльності…", з іншого боку, текст звернений до комунікативного акту, до діяльності спілкування [4, с.121].
У вітчизняній лінгвістиці під усним текстом прийнято розуміти не обмежене обсягом, певним чином структуроване висловлення, що характеризується єдністю комунікативного завдання ("надзадачею"), відносною автосемантією і экспліцитністю засобів усіх рівнів його звукової організації [5,с. 140]. У цьому плані нас цікавить лінгвістичний характер текстового матеріалу як структурованого висловлення.
Лінгвістикою тексту розробляються різні проблеми. В результаті в мовознавстві виник цілий ряд напрямів досліджень тексту.
До цього часу найбільш чітко визначилися структурно-семантичний і коммунікативно-орієнтований підходи до вивчення тексту.
Перший досліджує текст як ізольований одиничний мовний об'єкт, вивчаючи його формально-граматичні категорії, способи його виділення, з'єднання і функціонування на гіперсинтаксичному рівні [1, с. 12].
Відповідно до цього напряму, текст визначається як просте кількісне розширення поняття пропозиції, як "послідовність щонайменше двох пропозицій, що володіють закономірностями внутрішньої структурної організації" [1, с. 12].
Другий підхід розглядає комунікативну орієнтацію тексту, його прагматичну спрямованість, розглядає текст як продукт мовної діяльності, підлеглий реалізації комунікативної інтенції відправника, що виконує конкретні задачі спілкування [4, с. 121].
Відповідно до другого підходу до визначення тексту, будь-яке комунікативне утворення може виступати як засіб передачі та одержання інформації.
Особливо варто згадати, що ці підходи ніяким чином не виключають один одного, а взаємно доповнюють.
Деякі вчені, які займаються питаннями статусу тексту, говорять про письмовий характер тексту як об'єкта лінгвістичного дослідження [1, с. 13].
Однак зараз все більше мовознавців схиляються до широкого розуміння тексту, вибираючи як об'єкт дослідження не тільки письмові, але й усні тексти.
Дослідження тексту починається з визначення його основних категорій, які виражають властивості й ознаки тексту. Визначення цих категорій залежить від лінгвістичної позиції автора. Так, наприклад, говорять про сім вимог текстуальності: формальну когезивність, когерентність, значеннєву інтенціональність, сприймання, інформативність, ситуаційність та інтелектуальність [1, с. 14].
Ми вважаємо, що для текста характерні дві властивості - цілісність і зв'язність. Цілісність не співвідноситься безпосередньо з лінгвістичними категоріями й одиницями і має психолінг-вістичну природу. Вона є вертикальною категорією, що зв'язує текст у єдине ціле, створює передумови для формування його як розумового утворення. Крім того, цілісність утворює внутрішню форму змісту тексту, тобто виступає засобом структурування його значеннєвої інформації [7, с. 13].
З іншого боку, поряд з цілісністю, текст характеризується зв'язністю, що виявляється на його лінійному рівні. Зв'язність (когезія) регулюється в синтагматичному розрізі і є категорією логічного плану, яка дотримується логічних правил. Ця категорія чітко виявляється в письмових чи підготовлених текстах. В усному мовленні логічна зв'язність дозволяє створити текст, оптимальний для усного сприйняття. При цьому зв'язність тексту може бути оформлена двома видами засобів: зовнішніми і
Loading...

 
 

Цікаве