WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Перспективи розвитку сучасних кредитних систем - Реферат

Перспективи розвитку сучасних кредитних систем - Реферат


Реферат на тему:
Перспективи розвитку сучасних кредитних систем
З'ясування теоретичних засад розробки та впровадження перспективної вітчизняної кредитно-модульної системи організації навчального процесу [1] має базуватися на ґрунтовному дослідженні існуючих освітніх кредитних систем. Поряд із розглядом основних характеристик [2], сучасного стану, досвіду використання таких систем у закордонній вищій школі актуальною залишається проблема визначення перспектив подальшого розвитку кредитно-модульних систем навчання.
Метою нашого дослідження є визначення ймовірних шляхів удосконалення існуючих груп кредитних систем - залікових, представниками яких є ECTS (European Credit Transfer System - європейська система перезарахування кредитів), UCTS (UMAP Credit Transfer Scheme - система зарахування кредитів університетів азіатсько-тихоокеанського регіону), розроблювані системи залікових одиниць країн СНД, та накопичувальних, зокрема USCS (United States Credit System - кредитна система, що використовується університетами США). Врахуємо основні переваги та недоліки використання названих систем у вищій професійній освіті.
Система ECTS, на основі якої розробляється вітчизняна кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих закладах освіти ІІІ-ІV рівня акредитації, орієнтована в основному на перезарахування кредитів з метою забезпечення академічної мобільності [2; 3].
Незаперечним є позитивне значення даної системи для різних суб'єктів вищої школи [4]:
· для навчальних закладів вона сприяє розвитку автономізації та відповідальності, співробітництву між університетами, студентській і викладацькій мобільності, стимулює підвищення якості навчального процесу та ефективності його управління;
· для професорсько-викладацького складу - забезпечує та підтримує автономність і диверсифікацію діяльності, прийняття рішень з академічного визнання, сприяє покращенню змісту навчальних програм, якості навчального процесу та його результатів;
· для студентів - розширює вибір для навчання за кордоном, дозволяє впливати на формування програми навчання, забезпечує сертифікацію процесу навчання в закордонному ВНЗ, гарантує широке визнання академічної кваліфікації тощо.
ECTS враховує кількісну характеристику дисципліни, тобто переважно кількість часу, який витрачає студент на її вивчення. Поряд із цим якісний показник, яким є значущість дисципліни в контексті всієї програми підготовки фахівця, не враховується.
Проте навіть використання кількісної характеристики має недоліки та спричиняє серйозні проблеми. Розмір кредиту в ECTS визначається на основі відносних часових затрат студентів на навчальні заняття і не враховує те, що час на опанування конкретної дисципліни залежить від спеціальностей, на яких вивчається певна дисципліна, і від ряду інших факторів. У більшості країн акредитуються спеціальності в цілому, а не окремі дисципліни. Тому програми і навчальні плани для однієї і тієї ж дисципліни на різних, навіть однопрофільних спеціальностях, можуть суттєво відрізнятися стосовно обсягу навчального навантаження. Наприклад, під час завершення навчання для одержання диплома студент зазвичай має виконати ґрунтовну курсову роботу, пройти переддипломну практику та написати дипломну роботу за профілем своєї спеціальності, а непрофільні дисципліни передбачають написання невеликої за обсягом курсової роботи. Однак, згідно з ECTS, кількість кредитів за навчальний рік має бути незмінною - 60.
Окремі дослідники навіть роблять висновки про те, що ECTS та її система кредитів не дозволяють точно встановити кількісні співвідношення на національному, а тим паче на міжнародному рівнях. Ця система не може бути ефективно використана для кількісного оцінювання під час взаємного обміну студентами різних країн, оскільки у вивченні однакових дисциплін у різних вищих закладах навіть однієї країни різний зміст навчальних планів спричиняє невідповідність обсягів часу навчання [5].
На сьогоднішній час мета та завдання ECTS розширились. Система трансформується в кредитно-накопичувальну систему і достатньо обґрунтовано визначається як кредитно-трансферна та акумулююча. В окремих дослідженнях ECTS трактується як кредитна система взаємозаліку (взаємовизнання) та накопичення, як "система, в основу якої покладено визначення обсягу роботи студентів, потрібного для участі у програмі. Вона орієнтована на спеціалізовані умови вивчення результатів навчання та необхідної компетенції" [6, с. 188]. ЕСТS, яка є "багатоцільовим інструментом визнання й мобільності", "засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн", постає "засобом реформування навчальних програм" [3, с. 9].
Переважна частина вищих навчальних закладів європейських країн орієнтована на накопичувальні кредитні системи (Велика Британія, країни Скандинавії, Італія, Германія, Іспанія, Бельгія тощо), деякі віддають перевагу системам перезарахування кредитів, в окремих використовуються національно обмежені "гібридні системи" (наприклад, Італія). За умов диверсифікації кредитних систем у європейській зоні вищої освіти ефективність ECTS залишається недостатньою.
Незважаючи на те, що більшість існуючих кредитних систем країн Європи дозволяють здійснювати перезарахування в кредити ECTS, певні проблеми щодо впровадження ECTS залишаються. Однією з найсуттєвіших є проблема використання принципів і підходів Європейської системи перезарахування кредитів у неперервній освіті - навчанні протягом життя.
Виникає нагальна потреба в розширенні ECTS з метою забезпечення функції акумулювання в системі освітніх кредитів. З цією метою пропонується трансформувати систему ECTS у систему перезарахування і накопичення кредитів, поклавши в основу нової системи такі принципи [7]:
· дотримання автономії вищих навчальних закладів у галузі освітньої політики шляхом визнання системи лише в рамках добровільних угод про обмін;
· сумісність із будь-якою європейською національною освітньою системою, незважаючи на наявність або відсутність у ній власної кредитної системи;
· використання в усіх секторах вищої освіти (за прикладом британських моделей CATS), особливо під час неперервного навчання протягом життя;
· можливість застосування до різних видів програм (від жорстко структурованих до програм з розширеними можливостями вільного вибору дисциплін) і форм навчання у вищій школі: денної, вечірньої, заочної, дистанційної, екстернату;
· здійснення перезарахування кредитів на основі вдосконалення основних елементів ECTS;
· можливість розпізнавання різних типів кредитів (наприклад, загальних, спеціалізованих, магістерських тощо);
· сумісність із європейською структурою кваліфікацій, зокрема прозорість та зрозумілість академічних і професійних кваліфікацій на основі загальноєвропейського "Додатку до диплома".
Як зазначають дослідники І. Кнудсен, Г. Хауг, незважаючи на те, що різноманітність систем оцінювання та фахового визнання в Європі є джереломпроблем у ECTS, ці системи мають бути збережені. Однак під сумнів ставиться доцільність використання простих систем, які не дозволяють розпізнати різнорівневі знання, вміння та навички майбутніх фахівців [8, с. 50].
Варто зазначити, що у 1999 році Європейська комісія
Loading...

 
 

Цікаве