WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Основні принципи підготовки курсантів МВС до ефективних дій в екстремальних ситуаціях шляхом упровадження проблемно-ситуативного навчання - Реферат

Основні принципи підготовки курсантів МВС до ефективних дій в екстремальних ситуаціях шляхом упровадження проблемно-ситуативного навчання - Реферат

навчання в конкретних ситуаціях є найбільш продуктивною в системі професійно орієнтованої підготовки спеціалістів МВС. Проблемне навчання виступає важливим засобом активізаціїпізнавальної діяльності курсантів за рахунок створення активної, мотивованої навчальної ситуації та її оперативної оцінки. Залежно від характеру взаємодії викладача і курсанта в процесі розв'язування проблемних ситуацій розрізняють проблемний виклад (лекція), частково-пошукову діяльність (семінари, колоквіуми), самостійну дослідницьку діяльність (підготовка доповідей, рефератів, виконання дипломних робіт) як форми проблемного навчання. Особливе місце відводиться навчанню розв'язувати нестандартні задачі, при побудові яких можуть варіюватися проблемність, умови і вимоги.
Таким чином, у методологічному плані доцільно виділити типи проблемних ситуацій в навчальному процесі: 1. Усвідомлення курсантом недостатності наявних знань для пояснення нового факту у навчальній або життєвій ситуації, розв'язання певного завдання; 2. Зіткнення курсантів з необхідністю використовувати засвоєні знання в нових практичних умовах; 3. Протиріччя між теоретично можливим шляхом розв'язання завдання і практичною нездійсненністю обраного способу; 4. Протиріччя між практично досягнутим результатом завдання і відсутністю у курсантів знань для його теоретичного обґрунтування [2].
З точки зору педагогічної практики, виділяються наступні способи створення проблемних ситуацій:
· ситуація конфлікту виникає на тлі протиріччя між усталеними науковими теоріями і уявленнями та новими фактами, висновками, досвідом;
· ситуація передбачення вимагає адекватної оцінки ситуації та прогнозування її розвитку;
· ситуація спростування передбачає доведення необґрунтованості будь-якої ідеї, спростування антинаукового підходу;
· ситуація вибору створюється у тих випадках, коли курсантам пропонується декілька альтернативних варіантів рішення, при цьому необхідно обрати оптимальний за усіма критеріями варіант та обґрунтувати свій вибір;
· ситуація несподіваності виникає під час ознайомлення з фактами та ідеями, що здаються парадоксальними, вражають своєю несподіваністю;
· ситуація невідповідності створюється, коли життєвий досвід, поняття, що раніше склалися у курсантів, вступають у протиріччя з науковими даними;
· ситуація невизначеності - проблемне завдання містить недостатню кількість даних для своєчасного розв'язання, і викладач розраховує на кмітливість, дотепність курсантів, які мають самостійно здобути необхідні дані [1].
Проблемні ситуації підвищують мотивацію навчання за рахунок усвідомлення цінності самого процесу і збагачення власної системи цінностей курсанта, дозволяють виробити адаптаційний стереотип поведінки, адекватну рефлексію в ситуації "успіху - неуспіху". Проблемні ігри сприяють формуванню адекватного ставлення до мінливої обстановки через правила гри, що змінюються і ускладнюються, вони можуть виступати основою професійно-комунікативного тренінгу з засвоєння спеціальності [3]. Гра створює оптимальні умови для розвитку прогнозування, гнучкості мислення і цілеспрямованості, прийняття як самостійних, так і скоординованих рішень, стимулює практичні навички, розвиває уяву та інтуїцію. Ігри потребують активності від кожного учасника, знімають емоційні бар'єри і сприяють переборенню різних форм психологічного захисту. В ігровій ситуації виявляються індивідуальні здібності до прийняття відповідальних рішень у напруженій обстановці. Ігри дають досвід прийняття рішення в тих випадках, коли в реальних умовах це зробити складно або навіть небезпечно, наприклад, можливе виникнення аварії або небезпеки для людей.
Аналіз досвіду підготовки спеціалістів у системі МВС свідчить, що застосування в навчальному процесі системи знань, що об'єднують імітацію, гру і проблемні ситуації, дозволяють надати навчальним заняттям пошуковий характер, захопити курсантів самостійною пізнавальною діяльністю, перетворити їх на активних учасників навчання.
Найважливішими дидактичними принципами, що реалізуються в системі відомчої освіти, є принцип науковості, спрямованості навчання на специфіку майбутньої професійної діяльності, що носить екстремальний характер, принципи свідомості й активності, наочності, систематичності і послідовності, доступності навчального матеріалу, міцності знань, умінь, навичок, а також колективізму та індивідуального підходу в навчанні. Крім того, виходячи з об'єктивних закономірностей правоохоронної діяльності, в педагогічному процесі необхідно враховувати деякі специфічні принципи навчання, а саме: безпеки життєдіяльності, гуманізації, спадкоємності і поступовості в процесі навчання, міждисциплінарних взаємозв'язків. Реалізація цих принципів у процесі навчання дозволяє готувати відданих своїй справі працівників правоохоронних органів, що володіють надійними знаннями, практичними навичками і уміннями, здатних діяти в найскладніших умовах.
Організаційно-технологічні основи підготовки спеціаліста в системі МВС, згідно з нашими гіпотетичними уявленнями, повинні складатися з трьох структурних блоків: аудиторна підготовка, тренажерна підготовка, спеціальна контраварійна підготовка. Такі структурні складові повинні забезпечити формування цілого комплексу адаптаційних функціональних систем, включаючи стійкість психічних і психофізіологічних функцій правоохоронця на фоні екстремальних умов діяльності.
В основу аудиторної підготовки покладена традиційна програма, яка передбачає формування у курсантів базових знань з дисципліни "Автомобільна підготовка", а також розвиток навичок та умінь вирішувати нестандартні задачі. Така підготовка ґрунтується на загально-дидактичних принципах навчання, а саме: систематичність і послідовність викладення навчального матеріалу, його доступність, широке використання засобів наочності; принцип спрямованості на майбутню професійну діяльність; принцип активності і самостійності. На етапі аудиторної підготовки застосовуються пояснювально-наочний і практичний методи навчання, проблемне викладання.
Етап тренажерної підготовки передбачає моделювання екстремальних ситуацій на тренажерах з метою формування надійності знань, умінь та навичок управління автомобілем у нестандартних ситуаціях. На цьому етапі застосовуються такі методичні прийоми, як осмислення ситуації, виділення орієнтирів або їх пошук; практика переслідування; адаптація до надзвичайних умов (атмосферно-кліматичних умов, критичних дорожньо-транспортних умов, технічних несправностей автомобіля тощо); здатність осмислити ситуацію в умовах ліміту та дефіциту часу.
На етапі спеціальної контраварійної підготовки відбувається відпрацювання дій в екстремальних умовах. Навчання проводиться на спеціально обладнаному автодромному майданчику, що дозволяє моделювати різні дорожні умови і
Loading...

 
 

Цікаве