WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування гендерної культури перекладача - Реферат

Формування гендерної культури перекладача - Реферат


Реферат на тему:
Формування гендерної культури перекладача
Гендерний підхід у переводоведенні актуалізує особливості сприйняття, інтерпретації і передачі інформації, культурно обумовлені розходженнями соціалізації статі, його рольової функції в громадському житті соціуму, що характеризується специфічними мовними явищами. Необхідно зауважити, що стан сучасного товариства відрізняється від стану, побуту й укладу в соціумі минулих сторіч. Жінка завойовує позиції, історично закріплені за чоловіком. Прагнення зрівняти права між чоловіком і жінкою виявляється не тільки в сфері державної політики, але й у сформованій в останні роки гендерній лінгвістичній політиці. Виробляється гендерний підхід, що веде до появи "інклузівної" мови, за допомогою якого можна усунути або зм'якшити протиставлення чоловіків і жінок. Приміром, словосполучення "man and women" рекомендується заміняти поняттям "people". За допомогою інклузівної мови рекомендується заміняти інформацію, що може дискримінувати людину за його расовою або національною приналежністю.Нагальна потреба вирішувати лінгвістичні проблеми на шляху до досягнення гендерного паритету, що зріс інтерес до проблеми мовної "політкоректності", що є однією з центральних в англомовному соціумі, визначають актуальність гендерних досліджень.
Поняття "гендер", вийшовши за рамки граматики, розглядається як соціокультурний, дискурсивний і психолінгвістичний феномен. На наш погляд, у теорії перекладу гендерні аспекти досліджені недостатньо. Недооцінка значення гендерного чинника при перекладі часто є причиною відторгнення тексту перекладу культурою мови, неприйняття його носіями. "Жіноча" мовна свідомість, відмінна від "чоловічої", виявляється у відрізняючих жіночої і чоловічої мовних спроможностях, що і виявляється у визначених частотних закономірностях вживання чоловіками і жінками тих або інших мовних засобів, особливостях чоловічого і жіночого мовного поводження.
Як відомо, перші дослідження в цій галузі виникли на Заході і перші системні описи чоловічих і жіночих особливостей промови і мови були зроблені на базі мов із німецької і романської мовних груп. У вітчизняній лінгвістиці перші регулярні дослідження були початі тільки наприкінці 80- початку 90 років. Нині, збагатившись світовим досвідом, цей процес настільки стрімко розвивається, що гендерна лінгвістика виділилася як нова галузь вітчизняного мовознавства.
Вітчизняна гендерна лінгвістика, що базувалася на працях В.Гумбольдта, А.Потебні, Е.Верещагіна, В.Костомарова, створювалася працями таких учених, як Е.Горошко, В.Маслова, Ю.Сорокін, Ю.Степанов, Н.Толстой. Останнім часом намітилася тенденція до збільшення кількості досліджень і вивчення лексики, пареміології з метою виявлення тендерних асиметрій і вивчення ступеня андроцентричності мови. Збільшилася кількість робіт, присвячених вивченню кроскультурних гендерних розходжень. Єдиним напрямком, практично не поданим у вітчизняній гендерній лінгвістиці, є дослідження з проблем маскулінності. Проте в мовній картині світу подані обидва початки.
Кожна мова має особливу картину світу і мовна особистість зобов'язана організовувати утримання висловлення відповідно до неї. У цьому виявляється специфічне людське сприйняття світу, зафіксоване в мові. Мовна картина світу (ЯКМ) - результат переробки інформації про середовище і людину. На думку В.Б.Касевича, ЯКМ, закодована засобами мовної семантики, згодом може виявитися пережитковою, лише колишні опозиції, що відтворює традиційно, у силу природної неприступності іншого мовного інструменту; за допомогою останнього створюється новий зміст, для яких старий служить свого роду будівельним матеріалом.
ЯКМ формує тип відношення людини до світу, норми поводження, засіб сприйняття й організації ("концептуалізації") світу. Це єдина система поглядів, свого роду колективна філософія, що є присутнього у якості обов'язкової для всіх носіїв мови - "простір значень" (за А.Н.Леонтьє-вим), тобто закріплені в мові концепти, що відображають етнокультурний досвід, уклад розмовляючих мовою. Це сукупність знань про світ, відображених у лексиці, фразеології, граматиці. Термін ЯКМ - метафора, тому що в реальності специфічні особливості національної мови, у яких зафіксований унікальний суспільно-історичний досвід національної спільності людей, створюють для носіїв цієї мови не якусь іншу картину світу, відмінну від об'єктивно існуючої, а лише специфічне фарбування цього світу, обумовлену національною значимістю предметів, явищ, процесів, виборним відношенням до них, що породжується специфікою діяльності, способу життя і національної культури народу. Невід'ємним елементом ЯКМ є мовна особистість, що трактується по-різному. Приймемо 3-рівневу модель мовної особистості Ю.Н.Караулова: 1. Вербально-семантичний рівень відображає ступінь володіння повсякденною мовою; 2. Когнетивний - відбувається актуалізація й ідентифікація релевантних знань і уявлень, властивих соціуму; 3. Вищий - прагматичний, містить характеристику мотивів і цілей, що рухають розвитком мовної особистості. Саме на рівні мовної особистості виявляються як національно-культурна специфіка мовної особистості, так і національно-культурна специфіка самого спілкування.
Параметри мовної особистості тільки починають розроблятися. Вона характеризується визначеним запасом слів, що мають той або інший ранг частотності вжитку, що заповнюють абстрактні синтаксичні моделі. Якщо моделі достатньо типові для представника певного мовного колективу, то лексикон і манера говоріння можуть указувати на його приналежність до визначеного соціуму, свідчити про рівень освіченості, тип характеру, указувати на стать і вік. Відповідно різняться жіноча і чоловіча мовні особистості, жіночі і чоловічі особливості мовного поводження, стереотипи. Вони знаходять висвітлення в мові, у значеннях синтаксичних одиниць, у фразеологізмах, у пареміологічному фонді, текстах. Гендерна ідентифікація особистості полягає в мовній системі, мовній діяльності й особливостях комунікації. У будь-якому товаристві, досліджу-ючи соціально-функціональні стратифікації мови, мова, що використовує гендерну ознаку, зв'язується з визначеними стереотипами ролі чоловіків і жінок у товаристві.
Прийнято вважати, що в мові фіксується концептуальна картина світу, властива
Loading...

 
 

Цікаве