WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Спроба сучасного трактування основних категорій теорії культури міжетнічних відносин - Реферат

Спроба сучасного трактування основних категорій теорії культури міжетнічних відносин - Реферат

міжетнічних взаємовідносин є етноцентризм. Цей термін у сучасному його розумінні використовують для позначення феномена щоденної свідомості, яка виникає у процесі взаємодії етнічних груп і яка характеризується надпозитивним ставленням до власного етносу і негативним емоційно- оцінним ставленням до інших етнічних груп. Це надтолерантність до своєї культури за повної відмови від культури етноконтактних груп, що виражається в наявності надпозитивних стереотипів по відношенню до рідного етносу і негатив-них - до інших. Це тип оцінного судження, для якого характерно розглядати явища та факти чужої культури, чужого народу крізь призму культурних традицій і цінностей власного етносу [10, с. 114-116].
В аспекті нашого дослідження ми повинні також простежити відмінність і взаємозв'язок понять "націоналізм" та "інтернаціоналізм".
Ряд науковців вважають, що, переосмислюючи сутність понять "націоналізм" та "інтернаціоналізм", необхідно зважати на їхній взаємозв'язок. Так, В.Винниченко,виступаючи проти великодержавної шовіністичної політики уряду Росії щодо інших етносів, пропагував підхід до національного й інтернаціонального, який грунтується на діалектичному розумінні органічного взаємозв'язку патріотичного національного з гуманістичним інтернаціональним у духовно- моральній структурі особистості: "Інтернаціоналізм спеціально руського видання, інтернаціоналізм, що вимагає одречення від своєї національності й розтворення себе в безфарбній абстрактній масі людськости, є абсурд. І не тільки абсурд, а лицемірна, шкодлива, просто злочинна пропаганда самогубства, пропаганда убивання життя в собі. Але інтернаціоналізм, яко сполучення всіх національних сил людськості, яко кооперація народів, є вищий розвиток національного чуття, є вищий щабель поступу людськости" [3, с. 73-74].
М.Антонець зазначає, що "період більш як семидесятилітнього витравлення з людської душі справді національного, політика "неминучого" злиття націй призвели і до витравлення з тієї ж душі і справді інтернаціонального" [1,6].
У сучасному розумінні інтернаціоналізм - це світоглядний принцип міжнаціональної єдності, що стверджує рівність і суверенність усіх народів світу, потребує визнання та поважання самобутності соціально-історичних і культурних надбань кожного народу. Реалізація цього принципу у життя передбачає творення світової співдружності націй на засадах взаємовиручки і взаємосприяння всебічному прогресивному розвитку. Разом з тим, підкреслимо, що інтернаціоналізм не можна ототожнювати з космополітизмом, світоглядним принципом, прибічником якого себе не вважаємо, оскільки він грунтується на ідеї всесвітнього громадянства, яка, у свою чергу, відкидає ідею існування людства як поліетнічної і багатонаціональної цілісності, тобто стоїть на позиціях перетворення його на щось невиразне і одноманітне [8, с. 23-24].
Б.Харахаш розцінює космополітизм як "національний нігілізм, який виступає за якнайскорішу нівеляцію національних традицій і особливостей, злиття людства в єдину безлико-абстрактну, культурно і етнічно не структуровану сукупність людей, знищення національних культур і створення єдиної, так званої "всесвітньої культури". Космополітизм пропагує ідеї "всесвітньої держави" і "всесвітнього громадянства" [11, с.62].
Націоналізм та інтернаціоналізм, підкреслює Н.Бердяєв, є логічним продовженням одне одного. "З огляду на те, що розкриття вселюдського культурно- цивілізаційного потенціалу можливе лише через національні індивідуальності, безглуздим, на нашу думку, є протиставлення національності і людства, "національної множинності і вселюдської єдності" [2, с. 83]. Тому, на думку дослідника, повага до кожної такої індивідуальності постає головною підставою справжнього інтернаціоналізму.
Б.Харахаш дійшов висновку про те, що саме поняття і сам феномен інтернаціоналізму з'явилися як результат розвитку феномену і поняття націоналізму, є похідним від нього, його продовженням, концепцією, "що спроможна поєднати на засадах справжнього паритету і рівноправності різні націоналізми, узгодити деколи взаємосуперечливі парадигми національних ідентичностей, визнаючи водночас філософську цінність і політичну вагу кожного з націоналізмів". Дослідник підкреслює, що інтернаціоналізм є не "АНТИнаціоналізмом", а "ІНТЕРнаціоналізмом", тобто предметна сфера, що визначається цим словом, - це ареал суспільних відносин, які виникають на межі міжнаціональної, міждержавної взаємодії [11, с. 61].
Розуміння і повага до інших народів, культур, цивілізацій, життєвих цінностей; дотримання не лише прав, але й обов'язків по відношенню до інших народів; розуміння необхідності міжнаціонального співробітництва; солідарність і готовність брати участь у вирішенні проблем іншої спільноти - ці ідеї інтернаціоналізму близькі принципам гуманного співіснування націй. Проте такі риси інтернаціоналізму, як консолідація на підставі корпоративної ворожості, протистояння деяким соціальним групам, цивілізаціям і духовним цінностям не дає підстав зарахувати інтернаціоналізм до приципів виховання культури міжетнічних відносин. В аспекті нашого дослідження будемо вести мову про принцип толерантності у міжетнічному діалозі поліетнічного соціуму, яким є українська нація.
Література
1. Антонець М.Я. Проблеми національної самосвідомості молоді // Радянська школа,1991.- №2. - С. 5-7.
2. Бердяєв М. Судьба Росії. - М., 1990. - С. 93.
3. Винниченко В. Відродження нації.- К.,1990.- Ч.І.- С.32-74.
4. Виховання громадянина, патріота, гуманіста: Навч.- метод. посібник / К.І.Чорна. - К.: ТОВ "ХІК", 2004. - 96 с.
5. Касьянов Г.В. Нація і націоналізм: слова і терміни // Український історичний журнал, 1999. - №2. - с. 3-17.
6. Комаров В.П. Теоретичні основи виховання культури міжнаціонального спілкування учнів середньої професійної школи.: Дис. ...докт. пед. наук. - Казань, 1996. - 342с.
7. Губерський Л.В., Кремень В.Г., Приятельчук А.О. та ін. Людина і світ: Підручник. Голов. ред. Л.В.Губерський. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. - 349с.
8. Нельга О.В. Теорія етносу. Курс лекцій: навч. посібн. - К.: Тандем, 1997. - 368 с.
9. Сміт Е. Національна ідентичність / Пер. з англ. П.Таращука. - К.: Основа, 1994. - 224с.
10. Устименко Т.А. Можливості психологічного аналізу феномена етноцентризму. // Педагогіка і психологія, 2003. - № 3-4. - С.113-120.
11. Харахаш Б. Націоналізм як філософська концепція і політичний принцип// Розбудова держави, 1998. - № 1-2. - С. 54-61.
Loading...

 
 

Цікаве