WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Спроба сучасного трактування основних категорій теорії культури міжетнічних відносин - Реферат

Спроба сучасного трактування основних категорій теорії культури міжетнічних відносин - Реферат

документів ООН, ЮНЕСКО, то не знайдемо там засудження націоналізму або закликів боротися з ним, а тим більше з будь- якими його проявами. Натомість йдеться про необхідність боротьби з шовінізмом, расизмом тощо.
Враховуючи нагальну необхідність становлення в Україні єдиної української нації, яка, як зазначено у Конституції України, складається із представників всіх етносів, що проживають на території держави, тобто є поліетнічною, - націоналізм є прогресивним явищем у процесі становленняукраїнської державності. Звичайно, він не повинен переростати ні у ксенофобію (почуття, пов'язане з відразою до іноземця, чужинця, небажанням приймати його до своєї групи), ні у шовінізм (етнічна, національна та расова нетерпимість).
Націоналізм - це світоглядний принцип, найбільшою мірою притаманний передовим представникам того народу, який виборює своє право на розбудову власної держави, тобто прагне створити націю[8, с. 20].
Е.Д.Сміт, досліджуючи інтегративний характер націоналізму, стверджує, що він відобразився у значеннях вживаності цього терміну для позначення: 1. Усього процесу становлення та утвердження націй або національних держав; 2. Свідомості належності до нації разом з почуваннями і прагненнями, спрямованими на її безпеку і процвітання; 3. Мови та символізму "націй" і їхньої ролі; 4. Ідеології, зокрема й культурної доктрини нації і волі нації, а також пропонованих способів здійснення національних прагнень і волі; 5. Соціального і політичного руху задля досягнення цілей нації і утвердження національної волі [9, 80].
Вивчення науково-довідкової літератури та дисертаційних досліджень сучасних російських науковців дає підстави зробити висновок, що переосмислення сутності поняття "націоналізм" у Росії якщо й відбувається, то занадто повільними темпами, науковій і публіцистичній думці тут й досі властиве ототожнення націоналізму з фашизмом, шовінізмом, расизмом. Так, у філософському словнику 1991 року видання поняття "націоналізм" і досі трактується як "идеология и политика, заключающаяся в проповеди национальной обособленности и исключительности, недоверия к другим нациям и межнациональной вражды. Великодержавный шовинизм господствующей нации и местный национализм угнетённой нации, отличающейся стремлением к национальной замкнутости и недоверию к другим народам. Национализм в любой форме непреемлем для трудящихся, подлинные интересы которых отражает только интернационализм".
Х.К.Дамаданова, досліджуючи у 2002 році проблему виховання у старшокласників культури міжнаціонального спілкування засобами телемовлення, розглядає інтернаціоналізм як моральну цінність, а націоналізм ставить в один ряд із шовінізмом. На думку дослідниці, проявляючи почуття солідарності по відношенню до пригнічених народів, бажання допомогти їм, виявляючи готовність піти на певні жертви задля виконання інтернаціонального обов'язку, необхідно бути непримиримим до будь-якої форми, будь-якого прояву націоналізму і шовінізму.
Є.В.Васильєв вважає націоналізм, як і шовінізм, пережитком, ідеями і діями, які суперечать провідним історичним тенденціям і з якими треба вести боротьбу.
К.І.Султанбаєва зазначає: "О национализме мы говорим в тех случаях, когда национальные интересы одного народа решаются за счёт подавления или игнорирования интересов другого, обычно соседнего на этноландшафтной территории этноса. Национализм живёт психологией превосходства одной нации над другой".
Нерозуміння сучасної суті поняття "націоналізм" притаманне і певному колу українських науковців. Так, у підручнику "Людина і світ" для школярів 10-11 класів націоналізм також практично прирівнюється до шовінізму, разом вони розцінюються як фактори, що "отруюють стосунки між людьми" і "дестабілізують суспільне життя" [7, с. 211].
Насправді ідеологія націоналізму у розумінні захисту прав і свобод громадян нації, захисту мов, національних культур, звичаїв і традицій не містить нічого реакційного. Інша справа, якщо націоналізм перетворюється у шовінізм - світоглядний принцип, згідно з яким всі нації розподіляються на "високосортні" та "низькосортні", а власній нації відведена особлива місія, чим і виправдовується неповага до інших націй, ворожість, яка переростає в агресію.
Ототожнюючи націоналізм з шовінізмом, комуністична верхівка засуджувала будь-який захист культурної самобутності нації; проголошувалося, що сама нація - це вже надбання минулого, оскільки, як важалося, йшов процес всесвітнього злиття націй. Спроби практичного втілення у життя ідей пролетарського інтернаціоналізму, який грунтувався на класовій теорії марксизму-ленінізму, довели її безпідставність.
Для сучасного націоналізму характерні ідеї державності, самостійності, незалежності. Держава тепер - не самоціль, а форма й засіб організації повноцінного життя народу. Народ, нація, у свою чергу, - не тільки головний етнос, а й усі етнічні меншини. Такий націоналізм, на думку О.Нельги, має називатися гуманістичним, оскільки обстоює право на спільну державність всіх етносів певного народу, народу України зокрема.
Дослідник зазначає, що коли мета перетворення певного народу на націю - державу вже досягнена, націоналізм тим самим остаточно виконує свою історично- конструктивну роль і від нього має залишитися лише патріотизм [8, с. 20-24].
Поняття "шовінізм" за своєю сутністю ближче до поняття "патріотизм", а вірніше, є його негативною парою. Як зазначає Б.Харахаш, за певних суспільно- політичних обставин патріотизм може перерости у шовінізм. Шовінізм - це гіпертрофований патріотизм, що дійшов до свого самозаперечення, яке виявляється у проголошенні "вищовартості" конкретної держави і народу на противагу неповновартості, недорозвиненості інших народів порівняно з власним, що начебто дає право розширювати свої території коштом територій інших подібних утворень, знищувати або асимілювати інші народи [11, с. 56].
Націоналізм, на думку дослідника, також має свою негативну пару - нацизм. Націоналізм переростає у нацизм, коли ідея самоцінності нації переростає в її "вищовартість". На думку нацистів, власна нація втілює ідеальні якості, а інші нації - якості найгірші і найниціші. Право на саморозвиток і саморозгортання має лише власна нація; з'являється вимога "чистоти крові", якої треба дотримуватися за будь-яку ціну, отже, змішані шлюби є не просто небажаними, а й неприпустимими.
Фашизм містить у собі і нацизм, і шовінізм. Проте ці поняття не містяться у понятті "націоналізм".
Великою перешкодою для
Loading...

 
 

Цікаве