WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Врахування закономірностей в управлінській діяльності – необхідна умова здійснення міжрегіональної координації дій центральних та регіональних органів - Реферат

Врахування закономірностей в управлінській діяльності – необхідна умова здійснення міжрегіональної координації дій центральних та регіональних органів - Реферат


Реферат
на тему:
Врахування закономірностей в управлінській діяльності - необхідна умова здійснення міжрегіональної координації дій центральних та регіональних органів державного управління соціальними системами
У сучасний трансформаційний період розвитку України втілення в практику державних регіональних цільових програм залежить від рівня врахування органами державного управління об'єктивних закономірностей в управлінській діяльності. Ефективність дій системи державного управління передусім залежить від обсягу наукової і практичної інформації, якості її аналізу, загального рівня розвитку наукових основ управління і передбачає широке використання наукового обґрунтування при прийнятті державно-управлінських рішень з питань подальшого розвитку соціальних систем. Урахування закономірностей управлінської діяльності дозволяє розробити науково обгрунтовані моделі щодо координації дій центральних і місцевих органів державного управління відносно подальшого розвитку соціальних систем, відіграє важливу роль при розробці питань щодо стратегічного планування, проведення науково-технічної експертизи відносно перспектив розвитку галузей виробництва, у розробці та виконанні цільових комплексних програм у соціально-економічній сфері.
Мета цієї статті полягає у висвітленні питання впливу закономірностей управлінської діяльності щодо координації дій центральних та місцевих органів управління при прийнятті державно-управлінських рішень у соціальних системах. Зазначена проблема знайшла своє певне висвітлення в науковій літературі.
Проблема щодо врахування закономірностей в управлінській діяльності знайшла своє висвітлення в роботах В.Бакуменка, В.Лугового, В.Майбороди, С.Майбороди, В.Цвєткова та інших дослідників. Аналіз вітчизняної літератури дає можливість зробити висновок, що в наукових дослідженнях здебільшого розглядались проблеми управління аналізу закономірностей в управлінській діяльності, але питання врахування закономірностей в аспекті міжгалузевої координації при прийнятті управлінських рішень не знайшло належного висвітлення в науковій літературі.
Аналізуючи питання щодо міжгалузевої координації дій центральних і регіональних органів державного управління та визначення науково обгрунтованої раціональної стратегії розвитку соціальних систем, слід наголосити, що однією із закономірностей управлінської діяльності є те, що визначальним для формування структури органів державного управління є стратегічні цілі в політичній, економічній, соціальній сферах. Визначення стратегії та формування відповідно до неї державних органів управління має цілісний характер і на рівні державного управління ця закономірність проявляється в розробці і реалізації загальнодержавних, регіональних і галузевих програм, спрямованих на вдосконалення політичного, економічного, соціального розвитку держави. Координація дій центральних і регіональних органів влади є обов'язковим компонентом розвитку і функціонування соціальних систем.
Процес формування раціональної структури управління соціальними системами має тісний зв'язок з історичним розвитком держави і проходить різні етапи розвитку, розвивається спираючись на вітчизняні традиції та сучасні новітні управлінські технології. Ця закономірність має прояв у суспільній діяльності і органічно переходить на сферу управління, таким чином, дозволяючи в управлінській діяльності досягти високого рівня ефективності державного управління.
Закономірності управління відображають суттєві, причинно-наслідкові зв'язки між окремими елементами соціальних систем. Історичний вітчизняний досвід свідчить, що знання і застосувння цих закономірностей у практиці управління посилюють цілісність і упорядкованість системи управління, дають можливість досягти поставлених цілей.
Наприклад, у 1957-1958 рр. прийняття рішення щодо стратегічного планування підготовки фахівців для різних сфер діяльності суспільства в Україні відбувалось після узгодження пропозицій держплану УРСР з різними міністерствами і відомствами. Ці питання знайшли своє відображення у тематичному плані роботи держплану УРСР з питань розвитку народного господарства у сьомій п'ятирічці (культура, освіта, охорона здоров'я) [1, арк.11].
Аналіз історичного досвіду дозволяє зробити висновок, що знання застосування закономір-ностей у практиці управління соціальними системами, а освіта відноситься до соціальних систем, які повторюються в значній кількості практичних завдань, посилюють цілісність системи управ-ління, збільшують її ефективність.
Прикладом використання набутого історичного досвіду може бути досвід ФРН, яка в сучасний період використала підходи щодо організації управління професійною освітою за часів Веймарської конституції. Це знайшло свій прояв у тому, що відповідно до культури розвитку земель, професійні навчальні заклади підпорядковані органам управління земель, в той час як за професійною підготовкою на підприємстві правову компетенцію мають федеральні органи. Професійна підготовка на підприємстві грунтується на приватноправовому договорі про професійне навчання, але сам процес цієї підготовки відбувається за розпорядженням про професійне навчання державних органів і контролюється палатами (промисловою, торговельною) та громадсько-правовими об'єд-наннями, а надання місць для навчання, і навчального персоналу підприємств, а також фінансування з різних приватних джерел залишені підприємцям. Ця змішана система управління професійною освітою відповідає законодавству держави. У плюралістичній демократії державна освітня політика ФРН не має прямого впливу на професійну освіту, вона знаходить свій прояв у програмних висловлюваннях щодо цілей освіти і виховання, які можуть мати вплив на функціонування професійної освіти [3, с. 157].
Практичне врахування закономірності стабільності організації, а також впровадження зменшення кількості зв'язків і параметрів управлінської діяльності значно підвищує ефективність останньої. В той час коли надмірне ускладнення структури управління, утворення додаткових проміжних відділів та управлінь може призвести до порушень стабільності організації, збільшує термін для прийняття необхідних управлінських рішень, що в кінцевому рахунку призводить до зменшення ефективності управлінської діяльності.
Важливим є втілення в практику управління принципу: поєднання централізму і децентралізації, галузевого і територіального підходів до управління. Порушеня цієї закономірності може призвести до переходу до авторитарних форм правління.
Наприклад, у 1934 році після прийняття РНК УРСР постанови "Про реорганізацію народних комісаріатів та центральних установ УРСР" були ліквідовані колегії при всіх наркомах УРСР, наслідком чого було практично скасовано колегіальність у прийнятті управлінських рішень, що означало перехід до авторитарної форми правління, в кінцевому рахунку це призвело до зменшення ефективності державного управління [4, арк.12-13].
У сучасних умовах в управлінській діяльності великогозначення набуває організація та здійснення координації дій центральних органів влади з регіональними, співробітництво з органами місцевого самоврядування. Розвиток регіонів залежить від багатьох факторів, зокрема від стратегічного планування. Як показав історичний вітчизняний та зарубіжний досвід
Loading...

 
 

Цікаве