WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості організації та вдосконалення системи навчання в умовах Болонського процесу - Реферат

Особливості організації та вдосконалення системи навчання в умовах Болонського процесу - Реферат

виконаний студентом протягом терміну, який не перевищує граничний термін навчання, що встановлюється галузевими стандартами вищої освіти.
Індивідуальний план студента має включати обов'язкові (нормативні), тобто, необхідні для досягнення освітньо-кваліфікаційної характеристики, та вибіркові змістові модулі. Вибіркові модулі забезпечують виконання варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики і дозволяють забезпечити спеціалізацію та поглиблену підготовку за напрямом майбутньої професійної діяльності.
Свій індивідуальний план студент може формувати під керівництвом куратора. При цьому передбачається можливість індивідуального вибору змістових модулів з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до схеми підготовки фахівця. Передбачається, що така система організації навчання даватиме можливість здійснювати перехід у межах споріднених напрямів підготовки. Ці напрями визначаються за базовими змістовними модулями, що складають нормативну (обов'язкову) частину індивідуального навчального плану. Напрями можуть вважатися спорідненими, якщо існуючу різницю між обсягами змістовних модулів студент має змогу засвоїти, не виходячи за межі граничного терміну навчання.
Передбачається, що зарахування виконання змістових модулів індивідуального плану буде здійснюватися шляхом контролю якості освіти протягом навчального року (не обов'язково у формі заліково-екзаменаційної сесії).
Оскільки в перспективі передбачається можливість переходу студентів у межах споріднених напрямів не лише в одній країні, а й продовження навчання у європейських навчальних закладах, необхідно забезпечити побудову системи навчання згідно з такими основними принципами:
· система оцінювання якості має бути стандартизованою та формалізованою;
· досягнення студентів зіставляються шляхом порівняльної трудомісткості кредитів - досягнень кожним студентом встановлених ЄКТАС норм, що забезпечують академічну мобільність, державне та міжнародне визнання результатів освіти;
· декомпозиція змісту освіту й навчання на відносно самостійні за навчальним навантаженням студентів частини, які забезпечують накопичення заданої трудомісткості кредитів у межах індивідуального навчального плану та накопичення заданої для конкретної дисципліни кількості кредитів (виконання всіх видів навчальної роботи згідно з програмами вивчення дисципліни);
· модульність передбачає таку організацію навчального процесу, за якої студент опановує змістові модулі через активну самостійну, творчу діяльність.
Навчальний процес планується реалізовувати з використанням усіх традиційних форм (лекції, семінари, практики, самостійна робота, консультації та ін.) з оцінюванням навчальних досягнень студента за рівнем виконання навчальних завдань. Оцінювання може здійснюватися за існуючою у вищому навчальному закладі системою з переведенням результатів у шкалу ЄКТАС: відмінно (A), добре (BC), задовільно (DE), незадовільно з можливістю повторного складання (FX), незадовільно з обов'язковим повторним курсом (F).
На сьогодні учасниками Болонського процесу є більше 40 європейських країн, включаючи Росію. Україна приєдналася до Болонської конвенції в травні 2005 року. Протягом 2003-2009 рр. заплановано провести експеримент у країнах-учасниках Болонського процесу з метою виявлення можливостей їх освітніх систем щодо входження до єдиного європейського освітнього простору.
З метою прискорення процесу інтеграції вітчизняної системи вищої освіти до загальноєвропейського освітнього простору у 2003-2004 навчальному році розпочався педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, розробленої з урахуванням основних положень Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи.
Сьогодні експеримент із запровадження кредитно-модульної системи активно проходить у провідних вищих навчальних закладах: Національному авіаційному університеті, Київському національному економічному університеті, Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова тощо.
Так, у Національному авіаційному університеті протягом двох останніх навчальних років запроваджується навчання за кредитно-модульною системою. Згідно з нею навчальний матеріал розподілено на логічно завершені модулі, кількість яких складає від 2 до 4-х (як правило, 2-3 модулі на семестр). У межах кожного окремого модулю студент виконує різні види навчальної роботи, які відповідним чином оцінюються: робота на лекціях, відповіді на семінарських і практичних заняттях, підготовка до семінарських, практичних занять і лабораторних робіт, вико-нання лабораторних робіт, доповнення, експрес-контрольні, самостійні роботи, індивідуальні завдан-ня, реферати, курсові роботи, розрахунково-графічні роботи тощо. Кожен вид роботи оцінюється відповідною кількістю балів (наприклад, відповідь на семінарському занятті - 3 бали, доповнен-ня - 1 бал, експрес-контрольна - 2 бали). Студент може отримати заохочувальні бали за участь у науково-дослідній роботі, старанність та своєчасність виконання обов'язкових завдань тощо.
Кожен модуль (як складова навчального процесу) завершується модульноюконтрольною роботою, спрямованою на закріплення, узагальнення та систематизацію отриманих під час навчання знань та умінь. До модульного контролю студент допускається за умови вчасного виконання запланованих завдань. За результатами поточного контролю та модульного контролю студент отримує підсумкову рейтингову оцінку, яка виражається в балах, оцінкою за традиційною шкалою (задовільно, добре, відмінно) та рівнем за шкалою ЄКТАС (А,В,С,В,Е,FX,F).
За результатами вивчення дисципліни протягом семестру студент може отримати максимальну кількість балів - 100. Якщо студент вчасно та успішно виконав всі завдання в межах конкретних модулів і модульні контролі, він отримує підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка заноситься у відомість і залікову книжку. Якщо студент хоче підвищити підсумкову оцінку, він може складати семестровий іспит. Таким чином, підсумковий іспит не є обов'язковим за умови своєчасного та успішного виконання основних видів навчальної роботи. Тобто, суттєво зростає мотивація систематичної навчально-пізнавальної діяльності студента, з одного боку, та об'єктивність і ефективність контролю та оцінювання, з іншого.
Практика засвідчує, що студенти досить швидко адаптуються до модульного навчання, привчаються систематично виконувати навчальні завдання, самостійно працювати, стають більш відповідальними.
Аналізуючи перші результати експерименту, загалом можна відмітити такі важливі особливості кредитно-модульної системи:
· реалізація особистісно-орієнтованого підходу в навчанні;
· забезпечення глибокої диференціації та індивідуалізації через велику кількість різнопланових завдань і видів групової та індивідуальної, самостійної роботи;
· здійснення ефективного управління навчальним процесом;
· систематичний поточний контроль та оцінювання навчальних досягнень;
· стимулювання активної навчальної та творчо-пізнавальної діяльності студентів.
Таким чином, розглядаючи особливості реалізації положень Болонської декларації, можемо зробити висновок, що вітчизняна система вищої освіти спроможна забезпечити підготовку фахівців відповідно до європейських стандартів. Разом з цим, для ефективної роботи кредитно-модульної системи потребують доопрацювання Державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти, приведення відповідно до стандартів ЄКТАС навчальних планів підготовки фахівців, стандартизація системи контролю та оцінювання, визначення якості освіти.
Література
1. Головко С.Г., Головко М.В. Вдосконалення нормативно-правового та методичного забезпечення підготовки фахівців у контексті загальноєвропейського освітнього простору // Правові засади державотворення України: Матеріали VI Міжнародної науково-технічної конференції "АВІА - 2004". - Т. 6. - К.: НАУ, 2004. - С. 6,1.-6,4.
2. Головко М.В., Головко С.Г. Вимоги до організації самостійної роботи в умовах переходу на європейські стандарти освіти // Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів: Зб. матеріалів наук.-метод. конф. 2-4 лютого 2005 р. - К.: КНЕУ, 2005. - Т.1.- С. 299-301.
3. Державна Національна програма "Освіта". Україна XXI століття. - К.: Райдуга, 1994. - 61 с.
4. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. - К.: Політехніка, 2003. - 200 с.
5. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу / Упоряд. М.Ф.Степко та ін. - Тернопіль: ТДПУ, 2003.
Loading...

 
 

Цікаве