WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика проведення уроків природознавства (з прикладами уроків і тестів) (пошукова робота) - Реферат

Методика проведення уроків природознавства (з прикладами уроків і тестів) (пошукова робота) - Реферат


ПОШУКОВА РОБОТА
на тему:
Методика проведення уроків природознавства (з прикладами уроків і тестів)
ВСТУП
Природознавство як навчальний предмет має пропедевтичний (підготовчий) характер, тобто має своїм завданням підготувати учнів до вивчення елементарних курсів ботаніки, зоології, фізичної географії, анатомії, фізіології і гігієни людини та інших предметів наступних класів.
Основні завдання вивчення природознавства - розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи, розкрити в доступній формі зв'язки між неживою і живою природою, а також природою і трудовою діяльністю людей, озброїти дітей науковим підходом до вивчення природи, виховувати любов до рідної країни.
З 1992/93 навчального року вивчення природознавства як у трирічній, так і чотирирічній початковій школі здійснюється за єдиними програмами, які забезпечуються відповідними підручниками. Так, учні другого класу трирічної і третього класу чотирирічної початкової школи працюватимуть за підручником: Н, С. Коваль, Л. К. Нарочна. Природознавство, 3(2).- К.: Освіта, 1993.
На більш високому рівні продовжується екологічне виховання і навчання учнів, коли формуються поняття "ліс", "поле", "луг" тощо. Крім того, другокласники і третьокласники здобувають нові знання про форми земної поверхні, корисні копалини, грунти, водойми своєї місцевості, дізнаються, як людина охороняє природу рідного краю.
Уроки трудового навчання в 3-му класі проводяться за програмою для 1-4-х класів чотирирічної початкової школи. Відповідно до цієї програми і складено навчальний посібник "Умілі руки" (автор І. Т. Міщенко), реко-мендації щодо використання якого наводяться нижче. Нумерація параграфів у тексті відповідає нумерації карток навчального посібника.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ
Уроки природознавства покликані виховувати в учнів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навко-лишнього середовища як важливого фактора існування людини.
Найбільш доступним для учнів початкових класів є місцевий матеріал. Тому в основі вивчення програмного матеріалу покладено краєзнавчий принцип, який орієнтує вчителя на ознайомлення учнів з об'єктами природи своєї місцевості.
Як другокласники, так і третьокласники ознайомляться з найпоширенішими рослинами і тваринами своєї місцевості, видами праці, дізнаються, як впливає нежива природа на стан рослин і розвиток тварин у різні пори року, на працю людей. У процесі вивчення природничого матеріалу дізнаються, як використовуються і охороняються природні багатства.
Зміст підручника становлять розділи "Що таке природа" і "Природа рідного краю".
Висловимо деякі зауваження щодо завдань і методики організації засвоєння учнями змісту І розділу. У другому класі трирічної школи теми цього розділу вивчатимуться вперше. Це націлює вчителя на формування в учнів елементарних уявлень і понять про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і взаємозалежності та відповідних умінь.
У третьокласників чотирирічної школи елементарні уявлення і поняття з цього розділу сформовано в другому класі у курсі ознайомлення з навколишнім. Виходячи з цього, метою кожного уроку в третьому класі є: актуалізація засвоєних знань і вмінь, їх розширення, поглиблення й застосування під час різноманітних завдань. Проілюструємо це на конкретних прикладах. Так, на уроці з теми "Рослини - частина живої природи" серед інших понять формуються поняття "дикорослі рослини" і "культурні рослини". У другому класі діти засвоїли, що дикорослими називають ті рослини, яких ніхто не сіє і не доглядає, а культурними - ті, які вирощують і доглядають люди. З метою актуалізації цих знань учитель може запропонувати такі запитання:. Які рослини називають дикорослими? Про які дикорослі рослини ви дізналися на уроках ознайомлення з навколишнім? Назвіть дикорослі рослини, які ростуть біля школи (вашого будинку, на городі, у полі).
Для того щоб розширити саме поняття (підведення під поняття нових об'єктів) "дикорослі рослини", можна використати завдання такого типу: учитель показує дітям гербарії або малюнки відомих і невідомих дикорослих рослин і пропонує назвати їх. Рослини, з якими учні зустрілися вперше, вчитель називає сам, звертає увагу на особливості зовнішньої будови рослин, повідомляє про середовище їх існування та користь для людини і природи.
На засвоєння учні можуть виконувати завдання за зразком або ж у новій навчальній ситуації. Наприклад, дикорослі рослини - це ті, яких люди не висівають і не доглядають за ними. Подорожник не висівають і не доглядають. Отже, подорожник - дикоросла рослина. Розмірковуючи за зразком, доведіть, що кропива - це дикоросла рослина.
Серед перелічених назв рослин підкресліть дикорослі: пшениця, пирій, кукурудза, щириця, лобода, петрушка, череда, волошка, ячмінь, спориш, кульбаба. За якими ознаками їх віднесли до дикорослих рослин?
Після цього продовжується робота над поняттям "культурні рослини". Учитель пропонує прочитати назви рослин, які не підкреслені, і назвати, до якої групи вони належать, довести чому. Якщо учням важко відповісти, учитель актуалізує знання дітей про культурні рослини або привертає увагу до способів виконання попередніх завдань. Для розширення знань про культурні рослини можна використати загадки, вікторини, ребуси, кросвор-ди, ігрові ситуації.
Під час опрацювання тем розділу "Природа рідного краю" вчитель звертає увагу на встановлення взаємозв'язків між елементами неживої природи; живої природи; неживої і живої природи. Для усвідомлення цих взаємозв'язків доцільно моделювати їх у вигляді схем або схематичних малюнків.
На уроці з теми "Тварини лісу" увага учнів звертається на те, що тварини живляться рослинами або іншими тваринами. Показати це можна за допомогою схем: рослина - тварина - тварина. Конкретизуємо цю схему прикладом. У лісі ростуть дуби, плодами яких живляться дикі кабани. На них полюють вовки. Схему взаємозв'язків між цими об'єктами діти зображують разом з учителем: дуб - дикий кабан - вовк.
Під час вивчення цього розділу велика увага приділяється правильній організації спостережень за живою і неживою природою і працею людей. Учні спілкуються з об'єктами природи у полі, лісі, на лузі та інших місцях. Екологічне розуміння природи невід'ємно пов'язане з бережливим ставленням до неї. До такого розуміння підводять у процесі вивчення кожної теми цього розділу, під час екскурсій. Водночас учитель розвиває у дітей інтерес і любов до природи, уміння раціонально її використовувати. На екскурсіях поряд з навчальною і розвивальною метою слід передбачати посильну суспільне корисну працю дітей, наприклад, висаджування рослин, упорядкування джерельця, загородження мурашника, підгодовування птахів та ін. Виконана робота запам'ятається надовго і, безперечно, матиме вихов-ний вплив.
Ефективність засвоєння природничого матеріалу досягається задопомогою методів, що властиві природничим наукам: демонстрування натуральних об'єктів, дослідів, проведення спостережень, виконання практичних робіт. Потрібно систематично залучати учнів до самостійного пошуку знань, озброювати їх прийомами навчальної діяльності.
Важливого значення у вивченні природничого матеріалу надається екскурсіям, предметним урокам, безпосереднім спостереженням учнів за навколишньою природою.
ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ПРИРОДІ
Зміст програми з природознавства передбачає проведення учнями протягом року систематичних
Loading...

 
 

Цікаве