WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвивальне навчання, нові методики навчання (пошукова робота) - Реферат

Розвивальне навчання, нові методики навчання (пошукова робота) - Реферат

соціально-культурного змісту навчального курсу, що проектується від найзагальніших законів і категорій до спеціальних закономірностей і окремих понять (дедуктивний підхід);
- єдності практичної і теоретичної сторін загальнолюдського і етноментального досвіду, що за нашого підходу знаходить своє відображення в системі соціокультурних категорій, котру треба спроектувати як поступальне занурення особистості у зміст навчального курсу (онтологічний підхід);
- повноцінності функціонального циклу навчального модуля і збалансованості освітнього змісту між його етапами (системний підхід).
Оскільки традиційні календарно-тематичні плани є виключно вчительськими, до того ж громіздкими, нами розроблена авторська версія проблемно-модульного плану, що поєднує переваги графу (змістовно-логічна структура курсу як сукупність взаємопов'язаних блоків-компонентів) і схеми (графічно-символічне зображення кількох, порівняно самостійних моделей-систем). Звідси й назва - граф-схема.
Подані нижче граф-схеми вчителів Бердичівської СШ №10 з більшості навчальних предметів для середньої школи відзначаються новизною,оскільки втілюють такі концептуальні положення (засадничі для модульно-розвивальної системи):
1) логічності: ієрархічну організацію культурно-освітнього змісту курсу (навчальний предмет і соціумний контекст) згори донизу, що знаходить відображення в нумерації змістових блоків різного порядку (1, 2, 3, ...; 1.1, 1.2, 1.3, ...; 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 і т.д.);
2) занурення: навчальні модулі вибудовані в горизонтальний ряд таким чином, щоб учитель і учні мали змогу пройти шлях оволодіння досвідом культури від пізнавальної поінформованості до проблемно-нормативного осмислення й далі до уявно-творчого оперування, рефлексії та ціннісно-естетичного прийняття;
3) осягнення: соціально-культурний досвід, який зафіксований у змісті навчального курсу, не можна засвоїти, його можна внутрішньо осягнути і духовно пережити. Тому понятійно-термінологічна конкретизація змістових блоків (модулів) граф-схем має неперехідне значення у розширенні соціально-культурного поля оволодіння учнем навчальними курсами не тільки на теоретичному рівні, а й практично-мистецькому, екзистенціальному;
4) зростання: повнокровне проживання учня у певним чином змодельованому соціокультурному просторі пов'язане з проходженням ним семи-восьми етапів цілісного модульно-розвивального процесу, який і забезпечує максимально можливе для конкретної особистості психосоціальне зростання. Умовні позначення зліва на граф-схемах треба розуміти так:
4-Е - чуттєво-естетичний, або нульовий (не обов'язковий) етап;
У-М - установчо-мотиваційний, або перший етап;
3-П - змістово-пошуковий, або другий етап;
К-С - контрольно-смисловий, або третій етап;
А-П - адаптивно-перетворювальний, або четвертий етап;
С-У - системно-узагальнюючий, або п'ятий етап;
К-Р - контрольно-рефлексивний, або шостий етап;
Д-Е - духовно-естетичний, або сьомий етап;
1, 2, З і т.д. - кількість 20-хвилинних (початкова школа) або 30-хвилинних міні-модулів (основна і старша ланки школи).
5) інформаційності: внизу граф-схеми містяться допоміжні відомості про особливості організації навчання, форми і засоби освітнього контролю, початок і закінчення чверті тощо.
Найскладнішим для розуміння і найбільш трудомістким для творення, як показав досвід проектно-мислительної діяльності, є етап понятійно-термінологічного обгрунтування граф-схеми. Ми виходили з того, що загальнонаукові і культурологічні поняття відіграють роль зв'язуючої смислової ланки, що поєднує теоретичний і практичний способи інтерпретації людського життя, а тому нагадують своєрідний компас, що лежить на географічній карті і фіксує місце в соціально-культурному просторі (досвіді) людства, де перебуває вчитель з учнями, маршрут, яким вони мають пройти за навчальний рік, та кінцеву мету в осягненні цього досвіду, до якої вони мають дістатися.
Звернімося до прикладу. Українську мову, як будь-який інший навчальний предмет, можна вивчати двома сутнісно відмінними способами - науковим (закони і правила мови й, зокрема, слова, речення тощо) і досвідним (грамотність мовлення й, зокрема, діалогічного спілкування, висловлювання). У першому випадку особистість засвоює теоретичні надбання філології, у другому - вона власним буттям осягає культуру мовлення. Сучасна модель шкільної освіти невиправдано перебільшує значення першого способу та нівелює соціально-продуктивну роль другого. Не дивно, що починаючи з п'ятого класу, сучасна школа переважно прагне готувати учнів як науковців. Це масово не вдається з однієї причини: інтереси науки у підлітків перебувають за межами їхньої потребо-мотиваційної сфери. Та й оточення, окрім самої школи, не вимагає від них знань з лінгвістики, воно потребує внутрішніх діалогів і доречних висловлювань, ділового й інтимного спілкування.
У модульно-розвивальній системі зазначений дисбаланс між науково-шкільними і буттєво-особистісними інтересами школярів усувається. При цьому важливе значення має послідовність основних категорій навчального курсу від класу до класу. Зрозуміло, що тут можливі варіанти з Огляду на багатоаспектність соціально-культурного досвіду. Ми ж виходили із цілей і змісту дослідно-експериментальної програми "Школа розуміння", тому запровадили таку категорійну наступність у вивченні української мови:
5-й клас - вступ до української мови: культура писемного мовлення;
6-й клас - українська мова (морфологія): культура слововживання;
7-й клас - українська мова (морфологія і си сис): культура осмислення слова;
8-й клас - українська мова (синтаксис простоп чення): культура висловлювання;
9-й клас - українська мова (синтаксис складноп чення): культура спілкування;
10-й клас - українська мова як розділ філо/ культура мовленнєвого етикету;
11-й клас - українська мова як філологічна НЕ культура духовного самоствердження.
Загалом зміст гуманітарних наук найлегше адаптуй ти до соціально-культурних вимог проблемно-модульної програми. Так, для української літератури основними категоріями є: прекрасне (5-й кл.), мистецтво (6-й кл.) гуманність (7-й кл.), світогляд (8-й кл.), моральність (9-й кл.), ментальність (10-й кл.) і духовність (11-й кл.). Дещо інша послідовність основоположних категорій визначена для зарубіжної літератури: добро (5-й кл.), людяність (6-й кл.), краса (7-й кл.), мистецтво (8-й кл.), громадянськість (9-й кл.), гармонія (10-й кл.) і духовність (11-й кл.). Для образотворчого мистецтва нами обрано дві провідні категорії до кожного змістового модуля, що, як показав досвід експериментальної роботи за граф-схемами, більш зручно й ефективно: пізнання/краса (5-й кл.), володіння/взаємодія (6-й кл.), тво-рення/гармонія (7-й кл.).
Loading...

 
 

Цікаве