WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвивальне навчання, нові методики навчання (пошукова робота) - Реферат

Розвивальне навчання, нові методики навчання (пошукова робота) - Реферат

перших пізнавальних запитань до вчителя є суперечка між дітьми, які пропонують різні способи розв'язання спільного завдання. Тут з'являється ще одна важлива проблема для вчителя: організувати спільну роботу дітей так, щоб їхня дискусія була змістовною, не переросла у взаємозвинувачення. Для цього співбесідники повинні вміти:
1) сформулювати свою точку зору;
2) з'ясувати точку зору своїх партнерів;
3) виявити різницю точок зору;
4) спробувати розв'язати розходження за допомогою логічних аргументів, не переводячи логічну суперечність у площину особистих відношень.
Початкова узгодженість дій досягається на перших порах за допомогою введення "етикету", правил ввічливої суперечки:
а) коли висловиш своє міркування, запитай в однокласників: "Ти згоден?", "Ти як гадаєш?";
б) якщо всі згодні, можна діяти далі, якщо є різні міркування, запитайте один у одного: "Чому ти так гадаєш?", "А це можна довести?".
Звичайно, не всі першокласники здатні виробити та аргументувати особисте міркування навіть у найелементарніших завданнях. Багато з них ще не здогадуються про те, що вони щось знають, не довіряють собі і .потребують підтримки. Учитель розуміє, що нормальна, рівноправна дискусія можлива тільки в атмосфері довіри й доброзичливості. Тому у ризи-ковану ситуацію суперечки розходження він вводить дітей тільки після встановленої згоди, взаємного інтересу, прихильності один до одного.
Пропонуємо декілька фрагмент уроків з введенням групової форми роботи. Клас поділено на 8 груп.
УРОК МАТЕМАТИКИ
Тема. Встановлення відношень між ча ною та цілим та між частинами величин.
Етап уроку. Формування навичок та І конкретизувати відношення величин у формулі.
Після актуалізації уміння читати схеми й формули, кожній групі пропонується скласти пари величин, які можна порівняти і поставити між ними потрібний знак. Під час перевірки з'ясовується, скільки пар порівнювали діти. Кому легко було за писати всі три формули? Кому було важко це зробити? В якій парі відношень вагалися в правильності постановки знаку?
На дошці фіксується завдання:
К
Л М Л + М = К
При встановленні відношень у парах: К > М; К > Л розбіжностей не було, а ось коли порівнювали частини, на дошці з'явилися різні варіанта
Л > М
Л < М
Л = М
Л ? М
- Чому? Предмет для навчального діалога виявлено, тепер залишається аргументувати варіанти припущень за допомогою схем.
До третього класу завдання ускладнюються, у дітей з'являються навички спільно працювати, і вони роблять це з задоволенням, їм цікаво вчитися, знаходити нові й нові "білі" плями рідної мови, своїх знань.
Ще раз хочеться підкреслити: групова підтримка, дії разом з іншими створюють те почуття захисту, яке полегшує будь-який крок у незвідане, навіть такі важкі ситуації, як вихід до дошки, відповідь з місця, будь-які ситуації самостійної та оцінюваної іншими поведінки. У класі, як і в будь-якому суспільстві, виправдовує себе ідея К. Роджерса про те, що лише людина, яка має групу підтримки, довіри, схвалення, здатна на повне саморозкриття й самовираження, так необхідне і для ініціативного, ненаслідувального співробітництва учня з учителем, і для змістовних дискусій з однокласниками. Спільно працюючи, діти усвідомлюють нові стосунки з дорослими й однолітками, пізнають їх "етикет", заряджаються новими комунікативними цінностями.
Школяр, який вміє вчитися , повинен оцінювати свої досягнення:
а) гранично диференційовано, точно розпізнавати галузі знань, напівзнань, незнань і точно вимірювати ступінь своєї вмілості, невміння;
б) якомога більш оптимістично бачити в незнанні та в невмінні не зону свого безсилля й безпорадності, а перспективу свого подальшого вдосконалення.
У такому випадку гнітюче питання "Що я сьогодні роблю погано?" звучить значно конструктивніше: "Якої допомоги я потребую?", "Хто мені допоможе?".
3. Один з реальних шляхів виходу національної освіти з глибокої кризи полягає в організації і проведенні фундаментальних соціально-психологічних досліджень в гуманітарно-культурному просторі України, спрямованих на відкриття більш ефективних, прогресивних моделей o навчання і виховання підростаючого покоління. На сьогодні найповніше можливість фундаментального експериментування реалізується в ході наукового впровадження модульно-розвивальної системи, що покликана максимально розвинути позитивний розумовий, соціальний і духовний потенціал учителя і учня (див. Рідна школа. - 1994. - №6, №12; 1996. - №8, а також Освіта. - 1996. - 10 січня, 10 квітня і 30 жовтня).
У досвіді експериментальних шкіл УІПКККО (№157 м.Києва, №10 М.Бердичева, №44 м. Запоріжжя, №80 м. Дніпропетровська, №164 м. Харкова) пропонований експеримент вийшов на якісно вищий рівень практичної та наукової продуктивності, коли не тільки одержано цікаві експериментальні зразки нових систем шкільного навчання, а й здобуто програмно-методичні засоби високої технологічності і якості. Нижче вперше презентуються граф-схеми більшості навчальних курсів для середньої школи, що створені й апробовані учителями Бердичівської СШ №10 під нашим керівництвом. У єдності з науковим матеріалом вони становлять основоположний інструмент для усвідомленого запровадження модульно-розвивальної системи педагогічними колективами інших середніх навчально-виховних закладів.
1. Класно-урочна і модульно-розвивальна системи - це різні науково-освітні парадигми
Якщо тлумачити парадигму як систему усталених поглядів на світ і людину, набір переконань, цінностей і технік, якими керуються у своїй діяльності члени окремої спільноти, то обидві зазначені в заголовку освітні системи мають різні точки відліку стосовно розуміння природи навчально-виховного процесу.
У вигляді логічного ланцюга умовиводів можна розмежувати кілька змістовно канонізованих положень класно-урочної системи, що сутнісно розкривають її парадигму в єдності причинно-наслідкових зв'язків (додаток 1). Схема підтверджує загальний висновок: постулати світоглядної доктрини традиційної системи ("Навчання - одна з моделей пізнання", "Інформаційний потік знань задається незалежно від суб'єкта пізнання", "На-укова поінформованість - кінцева й визначальна мета шкільної освіти" і т.ін.) є істотно обмеженими щодо соціально-культурного призначення освітньої сфери, її функції не розширюються до рівня етноментального продукування освітньої практики, духовного життя суспільства.
Модульно-розвивальна експериментальна система має зовсім іншу наукову парадигму (додаток 2), що виходить з глибинного і найбільш прогресивного розуміння соціалізації як феномена культури, коли на ширшому підґрунті задається точка відліку нового типу освітньої системи, що проектується і моделюється в ході експерименту. Предметом наукового пізнання
Loading...

 
 

Цікаве