WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Типи уроків і їхня класифікація - Реферат

Типи уроків і їхня класифікація - Реферат


Реферат на тему:
Типи уроків і їхня класифікація
План
1. Типологія уроків історії у класифікації методистів
2. Урок засвоєння нових знань
3. Урок засвоєння навиків і умінь
4. Урок застосування знань, навичок і умінь
5. Урок узагальнення і систематизації знань
6. Урок контролю і корекції знань, навиків і умінь
7. Комбінований урок
1. Типологія уроків історії у класифікації методистів
Існують різні підходи до визначення типів уроків і їхньої класифікації. Так, методист О.О.Вагін вважає, що в основі характеристики типів уроків повинні бути такі ланки процесу навчання, як підготовка учнів до сприйняття нового, повідомлення історичних даних, осмислення, узагальнення і закріплення історичних знань, вироблення умінь і навиків історичного мислення, перевірка знань.
У інших класифікаціях за основу береться провідний метод (урок-лекція, урок-диспут, урок-бесіда, лабораторно-практичне заняття); діяльність учнів (урок узагальнення, проблемний урок); характер матеріалу (урок вивчення фактів).
Методисти М.О.Данилов і Б.П.Есипов в залежності від мети і місця в дидактичній системі виділяють:
Комбіновані уроки.
Уроки по ознайомленню учнів з новим матеріалом: а) ознайомлення з фактами і конкретними явищами; б) осмислення і засвоєння узагальнень; в) уроки, на яких представлені факти і висновки.
Уроки закріплення знань: а) повторення на початку уроку; б) повторення і узагальнення.
Уроки систематизації і узагальнення вивченого.
Уроки формування і закріплення умінь і навиків.
Уроки перевірки знань.
Методист В.Г.Карцов виділяє:
Урок повідомлення нових знань.
Урок повторення і узагальнення.
Урок перевірки знань
Змішаний урок.
Типи уроків історії сформульовані П.С.Лйбенгубом:
Комбінований урок.
Урок вивчення нового учбового матеріалу.
Урок перевірки і обліку знань
Повторювально-узагальнюючий урок.
Класифікація уроків
Класифікація уроків А.І.Стражева:
Уроки простого засвоєння учбового матеріалу.
Уроки відтворення учбового матеріалу.
Уроки з елементами творчої діяльності.
Проблемні уроки.
Класифікація уроків О.О.Вагіна.
У 5-6 класах:
Урок, який містить всі ланки процесу навчання.
Урок у формі розровіді.
Урок-повторення.
У 7-8 класах:
Урок, який містить всі ланки процесу навчання.
Урок-повідомлення нового матеріалу.
Вступний урок.
Завершальний урок.
Урок формування умінь і навиків.
Повторювально-узагальнюючий урок.
У 9-11 класах:
Урок вступний до теми.
Урок-повідомлення нового матеріалу.
Урок повторення.
Завершальний урок.
Урок узагальнення.
Урок опитування.
Урок формування умінь і навиків.
Віддаючи належне російським методистам, ми, все ж вважаємо, що найбільш доцільною і дидактично виваженою є класифікація уроків здійснена українським дидактом В.О.Онищуком, який поклав в основу своєї класифікації ланки процесу навчання і відповідне їм головне завдання уроку. У відповідності із зазначеним підходом уроки історії поділяють на: урок засвоєння нових знань, урок засвоєння навичок і умінь, урок застосування знань, навичок і умінь, урок узагальнення і систематизації знань, урок контролю і корекції знань, умінь і навичок, комбінований урок.
Обираючи тип уроку, вчитель керується місцем цього уроку в темі, його завданнями, особливостями змісту нового матеріалу, педагогічним задумом, віковими особливостями учнів, базовим рівнем їхніх знань, умінь і навичок. Тип уроку залежить також від наявних в школі засобів навчання, професійної майстерності вчителя та інших чинників.
Уроки одного і того самого типу можуть бути різних видів, відрізнятися в залежності від провідного методу. Визначаючи систему уроків по розділу і темі слід мати на увазі, що вивчення нового спирається на вивчений матеріал, а в процесі вивчення нового закріплюється раніше вивчене.
2. Урок засвоєння нових знань
Макроструктуру уроку засвоєння нових знань ми визначаємо за ознакою поступового розгортання учбово-пізнавальних завдань, що являють собою окремі ланки на шляху до досягнення основної дидактичної мети. Виходячи з цього, урок даного типу включає в себе наступні макроструктурні елементи:
1) Актуалізація чуттєвого досвіду опорних знань учнів. Першопочаткове сприйняття учнями нового учбового матеріалу, повинно спиратись на наявні у їхній пам`яті уявлення, на їхній чуттєвий досвід або знання, якими вони оволоділи в процесі вивчення на попередніх уроках. Уявлення учнів можуть бути чуттєвою опорою при засвоєнні ними опорних понять. Проте для того, щоб ця опора була достатньо надійною, чуттєвий досвід перед вивченням нової теми необхідно актуалізувати (оживити) в пам`яті учнів. Якщо нові поняття не мають конкретної опори на відповідне їм сприйняття і уявлення, слова, які вживає вчитель, проходять повз свідомість учнів, не залишаючи там ніякого сліду.
2) Мотивація учбової діяльності школярів. До способів мотивації слід віднести: інтерес до уроку; повідомлення учням про теоретичну значущість матеріалу, який вивчається; ситуація задоволеності школярів їхніми успіхами в навчанні; постановка далекої і близької перспективи в навчанні і фіксація досягнень.
3) Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку. Тему кожного уроку вчитель визначає виходячи із програми для відповідного класу. Сучасна методика вимагає постановки перед учнями мети і завдань уроку, що є необхідним для підвищення організаційної чіткості і цілеспрямованості пізнавальної діяльності школярів.
4) Сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу. Сприйняття учбового матеріалу, як дидактичний процес, може бути чуттєвим (безпосереднім) і раціональним (опосередкованим). Ефективне сприйняття неможливе без активізації мислення учнів, а останнє найкраще досягти постановкою проблемної ситуації.
5) Осмислення учнями знань. Психологи і дидакти не раз підкреслювали, що в процесі навчання учні в першу чергу сприймають насамперед явище. Тобто зовнішнє. Це перший етап осмислення нового матеріалу. На другому етапі необхідно на основі аналізу зовнішнього прояву сутності розкрити внутрішні механізми даного явища, внутрішні об`єктивні і суб`єктивні зв`язки і відносини в предметах і явищах і між ними. Цей процес - другий вищий етап розуміння учбового матеріалу, умовно названий процесом осмислення учнями
Loading...

 
 

Цікаве