WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Письмове приладдя - Реферат

Письмове приладдя - Реферат

спостереження вже дає все необхідне учням. Наочність дає конкретні образи для сприймання, допомагає збуджувати і підтримувати увагу, полегшує розуміння і сприяє кращому запам'ятовуванню та закріпленню знань.
Наочність відповідає природі дитячого мислення. К- Д.Ушинський писав: "Дитяча природа виразно вимагає наочності"; "... дитина... мислить формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі...".
Отже, щоб домогтися глибокого і свідомого засвоєння учнями понять, правил, законів, які становлять основну частину кожного навчального предмета, слід узагальнення будувати на досить багатій і чіткій основі конкретних даних. Водночас необхідно, щоб. конкретні предмети і явища добиралися і розглядались з правильних теоретичних позицій. Те, що учні сприймають органами чуття, повинно бути всебічно зрозумілим.
Наочність у навчанні застосовується не тільки тому, що за
її допомогою легше пояснити і закріпити знання в пам'яті дітей. Вона потрібна ще й тому, що знання, засновані на спостереженні, є найглибшими, отже; наочність сприяє розвитку мислення.
Як же використовувати наочність на заняттях з каліграфії в початкових класах?
Найчастіше доводиться застосовувати наочність (таблиці) в добукварний, букварний та післябукварний періоди і менше в другому класі. Це зумовлено як віковими особливостями дітей, так і характером викладу матеріалу.
Розгляньмо, наприклад, використання наочності на уроці за темою ."Письмо великої літери П та слів з нею" (букварний період):
1) після оголошення учням теми уроку вчитель вивішує на класній дошці таблицю з друкованою буквою П (можна взяти з набірного полотна), запитує учнів, як ця буква читається (діти вже знають, бо вивчили на попередньому уроці читання;
2). одержавши відповідь, закріпивши в учнів знання, набуті раніше, вчитель вивішує демонстраційну таблицю, на якій написано малу та велику букви П;
3) учитель дає учням змогу прочитати цю букву. Потім го1?; говорить:
- Сьогодні ми навчимося правильно і красиво писати вели" 1 ку (чи малу) букву П.
- Які звуки вона може позначати і коли?
З допомогою вчителя діти розглядають рукописну й друковану букви п, порівнюють їх, вказують на різницю та подібність елементів цих букв (див. табл. 6);
4) учитель звертає увагу дітей на елементи букви П і запитує, з скількох частин (елементів) вона складається. Один з учнів виходить до дошки і показує елементи букви на таблиці. Потім учитель пояснює, як пишеться буква;
5) після усного засвоєння учнями форми елементів та їх назв учитель знову пояснює написання букви повністю і переходить до письма крейдою на класній дошці. Демонстраційна картка залишається на дошці до закінчення уроку.
Так використовуються наочні посібники під час проведення уроків письма у першому класі (букварний період), але у другому півріччі наочність використовується дещо в іншій формі. Тут повністю відпадає потреба в ілюструванні друкованої букви паралельно з рукописною, бо учні повинні вже добре їх пам'ятати. Після оголошення теми уроку увага дітей звертається на рукописну букву, на її загальну форму, а далі пояснюється методика написання цілої букви за таблицею. Після цього діти виконують завдання у зошиті.
У другому класі необхідно також використовувати такі таблиці на занятті з каліграфії, але меншою мірою, оскільки учні досить чітко уявляють форму букви.
Крім вищезгаданих наочних посібників слід використовувати як саморобні, так і друковані таблиці з алфавітом рукописних малих та великих букв (див. табл. 7).
Такі таблиці можна застосовувати не лише на занятті з каліграфії (на хвилинах, відведених програмою на уроках рідної мови), а й протягом всіх уроків фонетики, граматики, правопису і розвитку мовлення.
Постійними наочними посібниками для учнів початкових класів мають бути навчальні таблиці "Пиши красиво і правильно", а також "Правильно сиди на письмі", які необхідні для кожного уроку (див. мал. 13, 14).
Наочність потрібна не тільки з психологічних міркувань, а й з логічних, теоретико-пізнавальних, адже І. П. Павлов вважав, що слова, мова як вторинні сигнали дійсності втрачають будь-яке значення, як тільки вони втрачають зв'язок через першу сигнальну систему з об'єктивною дійсністю.
Отже, ми повинні будувати абстракції школяра на конкретній базі, а потім організовувати закріплення засвоєних дитиною понять - правил, законів, теорем - шляхом застосування їх в подальшій практиці: на завданнях, вправах, самостійних роботах, в практичному житті.
РОБОТА ВЧИТЕЛЯ Й УЧНЯ
БІЛЯ КЛАСНОЇ ДОШКИ. ТЕХНІКА ПИСЬМА
Дидактичний принцип наочності найширше використовується під час навчання учнів каліграфічного письма, оскільки необхідність наочного навчання диктується не лише віковими особливостями, а й самим предметом.
Навчання першокласників каліграфії розпочинається з письма вчителя на класній дошці, мета якого - навчити дітей писати, читати з рукописного тексту, розвивати усне й писемне мовлення школярів, їх мислення. Засвоєння графіки письма, набуття граматичних знань і орфографічних навичок сприятиме виробленню в учнів уміння граматично правильно, точно і змістовно виражати свої думки в усній та писемній формі.
Виходячи з вищезазначеного, вважаємо, що навчання дітей каліграфії має проводитися за зразками вчителя на класній дошці і в зошитах. Вчитель повинен дати зразок написання тієї чи іншої літери, докладно пояснити дітям послідовність її написання. На підставі зразка учні мають усвідомити будову букви.
Під час навчання першокласників письма вчитель стикається з багатьма труднощами, що пов'язані головним чином з різним розумовим розвитком, з неоднаковою підготовкою дітей. Слід враховувати неоднаковий рівень розвитку сприймання, уваги, пам'яті, уміння слухати, бачити та спостерігати тощо.
Вважати, що лише зошити з друкованою основою та таблиці є основним джерелом навчання письму, недоцільно. Хоча навчально-дидактичні матеріали відіграють велику роль у навчанні дітей письма, та все ж зразок письма вчителя на класній дошці є основним і мусить бути правильним.
Практика свідчить, що учні пишуть гарно в того вчителя, який сам дає правильні зразки письма на дошці та вірно прописує букви і буквосполучення в учнівських зошитах.
Правильне каліграфічне письмо виробляється тільки в результаті проведення спеціальних графічних вправ. Техніка каліграфічного письма на дошці потребує від
Loading...

 
 

Цікаве