WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Метод навчання як дидактична і методична категорія - Реферат

Метод навчання як дидактична і методична категорія - Реферат

завдання вважаються не закінченими, а лише попередніми кроками і становлять частину його здійснення відповідно до деяких евристик (схем пошуку). Евристичний підхід до розв`язування сформульованої проблеми чи завдання виділяє, як головні, інтуїцію, досвід суб`єкта, сформульований стиль мислення, дії за відомими схемами і вказівками.
Початком застосування евристичного методу може служити проблема, пізнавальна ситуація. У процесі формування евристик припускається, що вони можуть бути використані для певного типу завдань або в певних нестандартних ситуаціях. У багатьох випадках за евристики правлять загальні способи пізнавальної діяльності та їх системи.
Метод дослідницького навчання (у шкільному варіанті) передбачає правила перевірки вірогідних висловлювань і тверджень, ідей і гіпотез, через встановлення істинності їх, порівняння з передбачуваними результатами; формулювання учнями закономірностей або опису історичного явища. За допомогою методу дослідницького навчання встановлюють наявність або відсутність тієї чи іншої ознаки закономірності, уточнюють її формулювання і галузь застосування. Це метод, по суті, становить основу для поглиблення знань та удосконалення умінь.
Прогностичний метод передбачає, що особливістю мислення учня і пізнання ним історичних явищ є наявність певного досвіду прогнозування і регулювання своїх дій.
Формуваннявисокого рівня пізнавальної культури учнів пов`язане з використанням прогностичних методів навчання. Загальна схема прогностичного навчання включає: спостереження, аналіз і дослідження явища; мислене моделювання і опис структури явища; виділення незрозумілого, суперечностей; вироблення свого ставлення до того чи іншого історичного явища; пояснення суперечностей на основі відомих закономірностей.
Ю.К.Бабанський у цій групі методів виділяє такі: а) методи навчання за джерелами знань; б) логічні методи; в) методи продуктивного засвоєння знань; г) методи управління навчальною працею учнів.
3. Методи комплексного самоконтролю, саморегуляції, контролю навчальної діяльності та її результатів
Розрізняють три основні групи зазначених методів: методи процесуально-діяльнісного контролю, методи змістовно-цільового контролю, метод самоконтролю. До першої групи належать: спостереження і аналіз навчально-пізнавальних ситуацій, методи корекції і допомоги в самостійній роботі, методи взаємного редагування і рецензування виконаних робіт, метод рівневого аналізу засвоєння знань і формування умінь.
До методів змістовно-цільового контролю відносять: метод усної, метод письмової, метод лабораторно-практичної перевірки знань і умінь, метод спостережень за діяльністю учня, метод програмового контролю.
4. Методи активізації пізнавальної діяльності учнів
До методів активізації пізнавальної діяльності учнів належать ті, які в єдності з методами засвоєння знань і умінь, досвіду творчої діяльності та методами самоконтролю і контролю забезпечують оптимальну активність всіх учнів класу. Методи активізації пізнавальної діяльності належать до методів виховання застосовуваних у процесі організації інтенсивної навчальної діяльності.
Класифікацію методів активізації здійснюють за різними ознаками. За рівнем творчої самостійності виділяють такі основні підгрупи: методи, які забезпечують репродуктивну, частково творчу активність.
За характером впливу на розум, почуття і волю учнів з метою підвищення рівня активності використовуються: 1) загальні методи виховання; 2) методи цілепокладання і мотивації; 3) методи стимулювання в зоні близького розвитку особистості; 4) методи формування позитивних емоцій; 5)методи удосконалення міжособистісних відносин між учнями.
Застосування методів виховання з метою активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії підпорядковується насамперед загальним вимогам, що ставляться до педагогічного процесу. Серед них важливе значення мають мета, принципи і закономірності, рівень сформованості колективу і особистості, педагогічні умови для виховуваних в даний момент.
Методи цілепокладання і мотивації, спрямовані на формування соціально значущих цілей, мотивів, пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтацій.
Серед зазначених методів слід виділити висхідний метод, який визначає, що процес формування цілі є внутрішнім для учня, індивідуалізованим. Тут учень на основі сформованих раніше ідей, наявного досвіду діяльності і поведінки, "випробуваних" радісних моментів і ситуацій легко приєднується до розв`язання сформульованих і переконливо обґрунтованих цілей. Метод використовується, коли логіка організації навчально-виховного процесу збігається з логікою розвитку особистості учня та між вчителем і учнем встановлюється відносини співдружності.
Методи формування позитивних емоцій, вольових якостей, досвіду емоційно-раціонального ставлення до навколишнього базується на тому, що кожна людина до певної міри "настроюється" на почуття інших, з якими спілкується, причому найчастіше підсвідомо. Методи емоційного впливу на учнів використовуються з метою активізації діяльності учнів в зоні близької ділової дії. Позитивні емоції сприяють підвищенню пізнавальної і трудової активності.
Література:
1. Галузинський В.М., Эвтух М.Б. Педагогыка. - К., 1996.
2. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. - М., 1981.
3. Педагогика / Под общ. ред. Ю.К.Бабанского. - М., 1988.
4. Педагогика / Под ред. С.П.Баранова. - М., 1976.
5. Педагогика школы / Под ред. Г.И.Щукиной. - 1977.
6. Савин Н.В. Педагогика. - М., 1978.
7. Харламов И.Ф. Педагогика. - М. 1997.
Loading...

 
 

Цікаве