WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методика викладання як навчальна дисципліна - Реферат

Методика викладання як навчальна дисципліна - Реферат

ставлять перед методикою як науковою дисципліною насамперед завдання формування особистості засобом вивчення і осмислення історичних процесів, подій і явищ; потребують від вчителя історії формування світосприйняття учнями, яке базується на синергетичних принципах і засадах (інтерсуб`єктність, нелінійність, самоорганізація, багатофакторність, альтернативність, парадигмальність, плюралізм, міждисциплінарність, антропність, цілісність світосприйняття, системність тощо).
Опора у концептуальному визначенні методики викладання історії в школі на формаційний підхід пояснюється прагненням до цілісного сприйняття історії і їївикладання, необхідністю перетворення зазначеної наукової дисципліни в ефективно діючий інструмент інтелектуального розвитку учнів, виховання у них гуманістичних рис і властивостей.
Отже, філософсько-історичними засадами у процесі визначення і оформлення методики викладання історії в школі мають стати методологічні підходи, котрі:
- забезпечують всесвітньо-історичне, цілісне бачення історії людства (світосистемний підхід у поєднанні з стадіальним);
- забезпечують систематизацію різноманітних історичних фактів, подій, явищ у конкретно-історичному та порівняльно-історичному ракурсах, у діалозі людей різних культур та цивілізацій (цивілізаційні підходи - соціоприродний, соціокультурний, цивілізаційно-культурний, культурно-психологічний у поєднанні з філософською, історичною, культурологічною, соціальною та педагогічною антропологією).
Ці методологічні засади дають змогу розглядати історію людства в структурно-процесуальній єдності, у всесвітньо-історичному та порівняльно-історичному аспектах. Такий підхід на історію людства має допомогти учням сформувати цілісну історичну картину світу, побачити минуле в єдності та розмаїтті, універсальності та унікальності, типовості та неповторності. На цьому шляху цілком можливо конструктивно подолати обмеженість як формаційного, так і суто цивілізаційного підходів, а також запобігти еклектиці при їх механічному та некритичному поєднанні. Багатоманітність теоретичних засад самого цивілізаційного підходу уможливлює широкий та плідний історичний синтез, розкриваючи багатофакторність і багатогранність історії.
Особлива увага при викладанні історії в школі має бути звернути на запобігання формування історичної свідомості учнів на засадах суто європоцентризму або інших проявів етноцентризму.
Запобігти формуванню європоцентризму можна на шляху розвитку рефлексії підстав мислення європейців , виявляючи культурно-генетичне ядро європейської цивілізації, вивчаючи її як цілісність. Це передбачає відхід від країнознавчого принципу до вивчення історії взагалі (окрім курсу вітчизняної історії) та історії Європи зокрема. Окремі європейські країни вивчаються у контексті тих визначних подій, процесів, явищ, котрі на тлі їхньої вітчизняної історії набули найбільшого значення. До речі, такий підхід використовують самі європейці при викладанні як власної, так і зарубіжної історії.
4. Зв'язок методики навчання історії з іншими науками
Зв`язок методики з іншими науками насамперед випливає із її трактування як наукової дисципліни. Поняття "методика" трактується дослідниками по-різному. Одні, визнаючи методику наукою педагогічною, розглядають її як частину дидактики, як її деталізацію. Отже, як складову частину педагогіки з її принципами і методами. Спільні педагогічні принципи, на їх думку, ілюструються прикладами із викладання історії на уроках. Цю точку зору поділяють П.С.Лейбенгруб і Ф.П.Коровкін.
Інші вважають методику викладання історії в школі спеціальною педагогічною наукою, так як всі завдання навчання і розвитку особистості вона вирішує через зміст предмету - науку історію. Першооснова змісту визначає і особливості прийомів та засобів навчання. Так вважали А.І.Стражев, А.А.Вагін і П.В.Гора - найбільш авторитетні і загальновизнані методисти з історії.
Треті - В.Н.Бернадський і Н.В.Андрієвська - вважали, методику викладання історії в школі не наукою, а зібранням методичних рекомендацій, порад, прийомів і методів. З їхньої точки зору методика - це насамперед не теорія, а набір способів і методів викладання історії. Сьогодні ця точка зору знаходить своє відображення у формуванні технологій викладання історії.
Незважаючи на різноманітність підходів до трактування методики як учбової дисципліни головним все ж залишається її базовий зв`язок з історією і педагогікою. Отже, дидактичною метою методики викладання історії в школі є відбір і відповідне опрацювання основних даних історичної науки з ціллю їх викладання учням.
Історичний зміст відбирається з врахуванням пізнавальних можливостей учнів, а це неможливо зробити без наукових напрацювань психології.
Проте базується все ж методика викладання історії в школі на педагогіці. Органічний взаємозв`язок з педагогікою дозволяє використати її методи і методичні прийоми для створення специфічних, адаптованих до вивчення історії форм, методів і методичних прийомів навчання на уроці історії. Розвиток сучасної методики викладання історії як науки, і як учбової дисципліни в їх органічному поєднанні дозволив на сьогодні створити принципово нові, інноваційні технології і моделі навчання історії в школі. До них слід віднести технології повного засвоєння навчального матеріалу, технології розвивального навчання, модульно-розвивальну технологію навчання, модель навчання у грі, модель навчання у дискусії, сугестопедичну модель навчання, лабораторну систему навчання історії, проектну систему навчання, інтегровану (комплексну) систему навчання.
Активно розвиваються і комп`ютерні технології у навчанні історії. Під комп`ютерними технологіями прийнято розуміти сукупність методів, форм і засобів навчання, які базуються на використанні сучасних комп`ютерних засобів і спрямованих на ефективне досягнення мети навчання історії в школі.
Література:
1. Берельковский И.В., Павлов Л.С. История. Методика преподавания. - М., 2001.
2. Гора П.В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. - М., 1988.
3. Короткова М.В., Студёнкин М.Т. Методика обучения в схемах, таблицах, описаниях. - М., 1999.
4. Методика обучения истории в средней школе / Отв. ред. Ф.П. Коровкин. Ч.1. - М., 1978.
5. Степанищев А.Т. Методика преподавания и изучения истории. - М., 2002.
Loading...

 
 

Цікаве