WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Метод усного навчання історії в школі - Реферат

Метод усного навчання історії в школі - Реферат

умовиводів чітко відділяється від іншого, кожний з них випливає із аналізу фактів.
Прийом пояснення для учнів найбільш доступний, тому використовується в усіх класах. Учням повідомляється сутність подій і явищ, які вивчаються, їх зв`язків в готовому, роз`ясненому вигляді. Таким чином, пояснення не вимагає від учнів пошуку сутнісного, що обмежує їхню самостійну пізнавальну діяльність і є мінусом зазначеного прийому.
Розмірковування - це варіант пояснення, який застосовується при виявленні причинно-наслідкових зв`язків, сутнісних рис понять. Одночасно використовуються документи, статичний ікартографічний матеріал.
Цей прийом дозволяє показати учням хід розмірковувань вчителя, його роздумів, дати зразки аналізу фактів. Вчитель веде учнів за собою в активну пізнавальну діяльність. Він показує як вирішували цю проблему вчені, як її слід вирішувати. Розмірковуванням ми називаємо послідовний розвиток положень, доказів, що підводять учнів до висновків і узагальнень. Ромірковування супроводжується постановкою питань, що дозволяє привернути увагу учнів до зазначеної проблеми. На кожне питання вчитель дає відповідь у формі розмірковування, зіставляючи факти і думки. В результаті учні без помітних труднощів осмислюють теоретичний зміст учбового матеріалу.
Разом з прийомом розмірковування застосовуються такі засоби навчання як логічні схеми, учбові пам`ятки, текстові таблиці тощо. Прийом розмірковуючого викладу організовує діяльність учнів на перетворюючому рівні, коли по ходу пояснення вчителя вони складають смислові плани, логічні схеми, порівнювально-смислові таблиці.
Порівнювальна і узагальнююча характеристики. При викладення теоретичного змісту учбового матеріалу використовуються порівняльні характеристики. Порівнюються форми державної влади, форми господарств та багато іншого. При цьому слід виділити суттєві співставні ознаки історичних об`єктів, потім порівняти їх, знайти спільне і відмінне та зробити висновок. Разом з цим прийомом використовуються текстові порівняльні таблиці і учбові пам`ятки, що дозволяє реалізувати прийом порівняння.
Зовсім інше завдання в узагальнюючої характеристики. Вона підводить висновок вивченому теоретичному матеріалу, формує поняття. Узагальнюючи щось в логічній послідовності перераховують основні риси явища, найбільш суттєве в ньому.
Узагальнююча характеристика застосовується, коли завершено пояснення складної історичної події і в узагальнюючому висновку слід підкреслити її сутність або виявити найважливіші ознаки і зв`язки.
Узагальнююча характеристика при індуктивному і дедуктивному викладанні учбового матеріалу, стисло, у вигляді перерахування сутнісних ознак. Наприклад, завершивши пояснювати складний матеріал, вчитель в ході узагальнення виділяє сутність події (прийом індукції). Оскільки індуктивний виклад мало вносить в розвиток пізнавальних можливостей учнів, при поясненні воно доповнюється дедукцією і проблемним викладенням фактів. Дедукція дозволяє використати зміст узагальнюючих характеристик в якості теоретичного знання.
4. Інтелектуальні прийоми і вміння учнів
Прийоми розумової діяльності ніби приховані за прийомами учбової роботи. Опрацювання кожної групи умінь вимагає застосування найрізноманітніших розпоряджень. Узагальнюючими розпорядженнями розумової діяльності учні можуть користуватися починаючи з 5 класу. Вчитель привчає їх до викладення історичних подій у вигляді відповідей на питання: Хто? Що? Де? Коли? Навіщо?
У систему прийомів розумової діяльності при вивченні теоретичного матеріалу входять прийоми словесно-понятійного мислення. До них відносяться: аналіз і синтез, порівняння і узагальнення, доведення, виявлення сутності, формулювання висновків, понять, прийоми уяви.
Від класу до класу ускладнюються інтелектуальні вміння учнів. Ось основний їхній перерахунок: 5 клас - вміти порівнювати окремі події, давати описання фактів, пояснювати історичні терміни; 6 клас - аналізувати і узагальнювати історичні факти, робити нескладні висновки, давати порівняльний опис природних умов країн, знарядь праці; 7 клас - виявляти сутність ознак соціальних груп суспільства, порівнювати однотипні явища, процеси, узагальнювати причини, виявляти значення подій, підкріплювати свої узагальнення фактами з різних джерел; 8 клас - оцінювати значення явищ і подій, порівнювати однотипні процеси у вітчизняній і всесвітній історії, виявляти їх причини і наслідки; 9 клас - аналізувати історичні факти, спираючись на теоретичні положення; 10-11 класи - формулювати визначення окремих історичних понять, аналізувати і узагальнювати на підставі знань з історії, характеризувати суспільні явища в розвитку, давати порівняльну характеристику процесів.
Аналіз і синтез. Спосіб умовного розчленування цілого на частини називається аналізом. Протилежний аналізу прийом - синтез. Проте реалізується ця розумова операція спільно з аналізом, а також з узагальненням, систематизацією, класифікацією. Синтез найкраще продемонструвати в процесі складання логічного ланцюжка ознак первіснообщинного ладу: примітивні знаряддя праці - спільна праця - спільне майно - соціальна рівність членів общини.
При вивченні історії України у 7 класі вводяться найпростіші прийоми аналізу. Наприклад розглянути малюнок давньоруського воїна і визначити з яких предметів складається його озброєння.
Порівняння - це встановлення спільного і відмінного. Учням можна запропонувати таку пам`ятку для операції порівняння:
1. Подумай, за якими ознаками і в якій послідовності необхідно порівнювати явища, що вивчаються.
2. Встанови їхні спільні істотні ознаки.
3. Визначити істотні відмінності між ними.
4. Зроби висновок, який випливає з їхнього порівняння.
Прийом доказу застосовують при виясненні сутності понять.
Література:
1. Вагин А.А. Методика обучения истории в средней школе. - М., 1972.
2. Гора П.В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. - М., 1988.
3. Дайри Н.Т. Обучение истории в старших классах. - М., 1966.
4. Лейбенгруб П.С. Дидактические требования к уроку истории. - М., 1960.
5. Короткова М.Т., Студёнкин М.Т. Методика обучения истории в схемах, таблицах, описаниях. - М., 1999.
6. Степанищев А.Т. Методика преподавания и изучения истории. - М., 2002.
7. Студёнкин М.Т. Методика преподавания истории в школе. - М., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве