WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії в школі - Реферат

Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії в школі - Реферат

пізнавальної діяльності розрізняють три види завдань:
- перший вид - передбачає репродуктивну діяльність, тобто діяльність за зразком або досить детальною інструкцією;
- другий - має перетворювально-репродуктивний характер (робота за скорочено інструкцією або лише за планом);
- третій - пов`язаний з пошуковою діяльністю (розв`язання учнями за допомогою вчителя або самостійне виконання завдання).
Якщо складність змісту вже закладена а самому джерелі й зменшити її можна лише скороченням обсягу інформації (фрагментацією джерела), то пізнавальне завдання покликане допомогти учням, які того потребують, подолати труднощі змісту.
Ось приклад пізнавального завдання лабораторно-практичного заняття у 9 класі при вивченні курсу всесвітньої історії за темою "Конституційні проекти М.Муравйова та П.Пестеля" .
Мета роботи - розкрити зміст програм таємних організацій декабристів, об`єктивну спрямованість їх на індустріалізацію Росії, прагнення знайти розв`язання найгостріших суперечностей в Росії шляхом ліквідації кріпацтва та самодержавства, визначити місце, яке посідала Україна в планах декабристів; формувати вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, спираючись на самостійну роботу з першоджерелом.
Учням пропонують ознайомитися з фрагментами "Руської правди" П.Пестеля й "Конституції" М.Муравйова. Учні, залежно від рівня їхніх знань і сформованості вмінь, дістають такі завдання:
А. Визначіть за якими критеріями можна порівняти програмні документи "Північного" і "Південного" товариств. Зробіть таке порівняння.
Б. Проаналізуйте запропоновані вище документи, фіксуючи проміжні результати аналізу.
В. Порівняйте "Руську правду" і"Конституцію", фіксуючи в таблиці відповіді на питання щодо: ставлення до кріпацтва, майбутнього державного устрою, земельного питання, виборчого права, долі України. Зробіть висновок, який з цих документів є більш прогресивним і чому?
Наведені приклади дають зразок диференціації завдань, бо:
- визначається різний характер діяльності учнів: завдання А - пошуковий; Б - перетворювально-репродуктивний; В - репродуктивний.
- встановлюється неоднаковий обсяг інформації для дослідження;
- варіант В містить менш складний матеріал для аналізу порівняно із завданнями А і Б;
- під час виконання варіантів А,Б і В передбачається неоднакова допомога з боку вчителя.
Отже, основні диференціації пізнавальних завдань - це: варіювання їх з урахуванням індивідуальних можливостей виконавців, обсягу й складності, міри вчительської допомоги, характеру діяльності учнів, а також різні поєднання цих способів. Найефективніша - комплексна диференціація завдань.
Нез'ясованим залишається ще питання про те, хто з учнів має виконувати те чи інше завдання. Тут можливі кілька підходів: 1) згідно з результатами попередніх робіт, умовно поділити учнів на групи за рівнем розвитку їхньої пізнавальної активності й відповідно пропонувати завдання; 2) давати учням завдання, вищі на один ступінь від того рівня, який вони звичайно показують (тобто стимулювати їхню пізнавальну активність); 3) надавати учням право самостійно обирати собі завдання. Такий підхід ґрунтується, зокрема, на поглядах французького педагога С.Френе, що будь-яке класифікування учнів засадничо помилкове, а тому завдання має визначити собі сам учень.
4. Оцінка лабораторно-практичних робіт
За основу оцінювання лабораторно-практичних робіт прийнято брати систему оцінювання розроблену методистом В.Паламарчуком. У його системі оцінювання 11-12 балів відповідають такому рівню, коли учень досконально опанував і використовує в пошуковій роботі найголовніші прийоми розумової діяльності: аналіз, порівняння, узагальнення емпіричне й теоретичне.
9-10 балів: учень оволодів розумовими вміннями, що відповідають оцінці 11-12 балів, але теоретичне узагальнення може робити лише з допомогою вчителя.
7-8 балів: учень опанував прийомами розумової діяльності, але може їх використовувати лише з допомогою вчителя і за зразком.
5-6 балів: учень частково оволодів прийомами розумової діяльності і може цю частковість реалізувати сам.
3-4 бали: учень лише у окремих аспектах зрозумів сутність прийомів розумової діяльності і може їх застосовувати лише в окремих випадках.
Необхідно підкреслити, що кінцевий результат заняття - висновки та фіксовані проміжні результати ще не віддзеркалюють усієї повноти пізнавальної діяльності учнів під час виконання робіт. Вчителі повинно цікавити і виявлення емоційно-вольової активності школярів. На відміну від інтелектуальної активності, що визначається перевіркою робіт, емоційно-вольову активність виявляють безпосереднім спостереженням за діяльністю учнів. До основних показників емоційно-вольової активності належать: 1) реакція на завдання; 2) інтенсивність роботи учнів; 3) зосередженість їхньої уваги;4) прагнення до самостійності; 5) швидкість переключення з одного виду діяльності на інший; 6) емоційні вияви під час виконання роботи, що відображаються в бажанні довести справу до кінця.
Один з найважливіших показників активності - прагнення до самостійності у виконанні завдання.
Таким чином, наявність 5-6 ознак емоційно-вольової активності означає високий її рівень; 3-4 ознак - середній, 1-2 ознак - низький.
Поєднання в оцінці результатів перевірки робіт учнів з результатами спостережень за їхньою учбовою діяльністю дає можливість вчителю виставити об`єктивну оцінку, а водночас виявити мотиви навчання школярів та тенденції розвитку їхньої активності.
Література:
1. Бастиани Е.А. Самостоятельная работа на уроках истории в пятых классах средней школы. - М., 1961.
2. Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи по історї в середній школі // Український історичний журнал. - 1991. - №4. - С.86-93. Він же. Лабораторно-практические работы по истории СССР(8 класс). - Запорожье, 1990. Він же. Организация лабораторно-практических работ по курсу истории СССР (9 класс). - Запорожье, 1990. Він же. Организация лабораторно-практических работ по курсу истории СССР (10 класс). - Запорожье, 1990. Він же. Организация лабораторно-практических работ по курсу истории СССР (11 класс). - Запорожье, 1991.
3. Онищук В.А. Лабораторная работа в школе // Советская педагогика. - 1969. - №8. - С.37-46.
4. Фарфаровский С.В. О лабораторном преподавании истории в старших классах средних учебных заведений. - Казань, 1975.
Loading...

 
 

Цікаве