WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії в школі - Реферат

Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії в школі - Реферат

робіт
Структура лабораторно-практичних робіт являє собою єдність таких складників:
1) актуалізація знань і корекція опорних уявлень;
2) мотивація навчальної діяльності;
3) усвідомлення змісту;
4) самостійне виконання роботи;
5) узагальнення і систематизація результатів;
6) підбиття підсумків.
Актуалізація і корекція опорних уявлень - досить короткий, але відповідальний етап лабораторно-практичної роботи. Виокремлення його в структурі лабораторно-практичного заняття як незалежного елементу пояснюється тим, що організація самостійноїдіяльності учнів у навчанні пов`язана з великими витратами часу. Це призводить до того, що вчитель частину матеріалу змушений подавати оглядово, переносити на наступний урок або включати до домашнього завдання. Тому дуже важливо, щоб зміст лабораторно-практичної роботи відповідав навчальному матеріалові виучуваної теми. На цьому етапі вчитель спрямовує увагу учнів на сутність майбутньої роботи. Учні сприймають або повторюють факти, поняття, потрібні для виконання завдання.
Наступний етап - мотивація навчальної діяльності - передбачає ознайомлення учнів з темою, та завданням роботи, її характером. Вчитель пояснює, як підходити до виконання завдань, які результати мають бути одержані; визначає засоби фіксації проміжних і кінцевих результатів, підходи до оцінювання підсумків праці кожного. Залежно від характеру роботи створюється проблемна ситуація.
Відтак учні сприймають і усвідомлюють мету, послідовність своїх дій, аналізують і узагальнюють вихідні положення, на яких грунтується завдання, вивчають проблему (якщо вона є), шукають засобів до її розв`язання
На черговому етапі школярі знайомляться зі змістом завдання, встановлюють, що вони знають, а що потрібно вивчити, які відомі прийоми дослідницької діяльності можна застосувати в цій ситуації. Якщо вчитель не сформулював проблему, учні шукають її в змісті роботи. Якщо виникає потреба, вчитель уточнює план діяльності, а в разі, коли учні натрапляють на серйозні перешкоди в дослідженні, пропонує їм докладну інструкцію і шляхи їх вирішення.
Виконуючи роботу, учні аналізують історичне джерело індивідуально, парами або групами - залежно від кількості примірників тексту джерела й мети заняття. Вчитель спостерігає за перебігом дослідження, точністю виконання завдання, при потребі допомагає учням, спрямовуючи непрямими запитаннями та опосередкованими завданнями їхню роботу в належне річище.
На передостанньому етапі виконання завдання, учні ретельно аналізують результати своєї роботи, систематизують та фіксують їх у зошитах у вигляді коротких висновків.
Підбиття підсумків, якими закінчується робота, вчитель проводить у формі узагальнювальної бесіди, під час якої розглядається кінцевий і проміжний результати дослідження, характерні помилки. Вчитель теоретично обґрунтовує підсумки учнівських досліджень.
Наведемо приклад виконання лабораторно-практичної роботи з аналізу історичних документів програмового характеру, яка пропонується учням 10 класу при вивченні теми: "Виникнення Центральної Ради".
Робота починається з актуалізації знань і корекції уявлень. Вчитель просить учнів згадати: у чому полягала суть національного питання на початку ХХ століття? Як намагалася розв`язувати це питання щойно постала Центральна Рада? Чи відповідала така політика потребам українського народу й тогочасним політичним реаліям? Чому М.Грушевський не вплинув на заяву Центральної ради під час її ухвалення? Припустіть його можливі дії. Після невеликої бесіди вчитель підводить учнів до сприйняття теми й мети роботи.
Тема уроку: Програма М.Грушевського щодо розбудови української держави.
Мета: Виявити основні положення програми М.Грушевського, накреслені в статтях, надрукованих в березні-квітні 1917 року; розвивати вміння учнів аналізувати й узагальнювати інформацію, здобуту під час різнобічного вивчення джерел.
Хід роботи, тобто порядок дій учнів:
1. Уважно ознайомтеся з усіма наданими вам джерелами.
2. Визначіть їхню основну думку та сформулюйте її короткою тезою.
2. Порівняйте ці положення між собою і зробіть висновки.
4. Висновки обґрунтуйте й узагальніть.
Для учнів з досить високим рівнем пізнавальної активності завдання обмежуються визначенням мети й наведеним вище коротким планом роботи, а також ставиться завдання на зразок: "Український історик з Канади Томас Приймак зазначав, що конституційний проект М.Грушевського 1905 року став політичною програмою України на багато років. Звертаючись до учнів вчитель запитує чи згідні вони з таким твердженням? Виходячи із результатів порівняльного аналізу вчитель просить обґрунтувати свою думку.
Для учнів із середнім рівнем активності завдання не таке складне: Український історик Валентин Мороз писав, що Грушевський чудово пасував до початкового заспівного стану української революції. Проаналізуйте уривки із статей М.Грушевського, порівнюючи їх із програмною заявою Центральної Ради, і висловіть свою думку. Чи справді його ідеї сприяли подальшому розвиткові української революції?
Учням з низьким рівнем пізнавальної активності разом із завданням дається план порівняння: Проаналізуйте вибірки зі статей М.Грушевського за таким планом:
1. Визначення долі України та Росії.
2. Ставлення до Установчих зборів в українському суспільстві.
3. Територія України в уявленні М.Грушевського.
4. Доля неукраїнських народів у майбутній українській державі.
5. Порівняйте програмні тези Центральної Ради з програмою її Голови та визначить місце М.Грушевського в розвитку революційного процесу в Україні.
Хід роботи. Учні аналізують вихідні положення, уточнюють у вчителя суть завдання. Після цього вони читають і обмірковують уривки зі статей, намагаються співвідносити свої первинні уявлення з поставленим завданням, будують гіпотези. Вчитель спостерігає за роботою учнів, відповідає на непрямі запитання, скеровує діяльність класу.
Усвідомивши зміст роботи, учні починають її виконувати. Коротко записують свої висновки в зошиті. Вчитель контролює діяльність школярів і коригує її. Складність педагогічного керівництва на цьому етапі передумовлюється неоднаковими здібностями й підготовкою учнів, що визначає різні темпи виконання роботи. Значно впливають на це також вікові та особистісні можливості школярів, особливості їхнього психічного розвитку, різні здатності самостійно розв`язувати проблеми або
Loading...

 
 

Цікаве