WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Дидактичні умови ефективності проведення шкільного семінару - Реферат

Дидактичні умови ефективності проведення шкільного семінару - Реферат

опиняються учасники спільної пізнавальної діяльності, то проблема, яку вони розв`язують, не тільки спрямовує її, а й виступає фактором психологічного і логічного забезпечення їх взаємодії.
Під вихідною проблемною ситуацією ми розуміємо таку, яка створюється вчителем на початку семінарської підготовки учнів. Вона забезпечує усвідомлення школярамиголовної пізнавальної суперечності уроку-семінару. Провідною проблемою заняття називають питання, відповідь на яке дає змогу цю суперечність розв`язати.
Учитель може застосувати щонайменше два способи створення вихідної проблемної ситуації. Один із них полягає в тому, що перед початком самостійної пізнавальної діяльності школярів він "веде" їх від наслідків події, яку треба буде вивчати, до її причин.
Інший спосіб створення на семінарі проблемної ситуації полягає в протиставленні оцінних суджень з приводу одного й того ж об`єкта пізнавальної діяльності учнів. Так, перед вивченням теми "Суцільна колективізація в Україні" школярам демонструється фільм знятий за радянських часів, де в помпезних тонах подається хід і результати цієї акції радянського режиму. Періодично фільм переривається й вчитель зачитує уривки зі спогадів очевидця цих подій в українському селі, який повідомляє про насилля влади над селянами, голод 1933 року та його жахливі наслідки. При цьому вчитель підкреслює, що в фільмі і цитованому джерелі йдеться про одну і ту ж історичну подію.
Під час постановки провідної проблеми уроку-семінару варто мати на увазі, що вона ефективно виконує свої функції лише за умов відповідності її ряду педагогічних вимог. Одна з них - розв`язання проблеми повинно розкрити учням головну ідею навчальної теми. Окрім того, проблема покликана вказувати їм напрям інтелектуального пошуку, даючи можливість опиратися на ті знання та уміння, які вони мають. У такій ролі не може виступати будь-яке питання, яке поставить школярів у скрутне становище. Провідна проблема семінару повинна спонукати їх порівнювати явища, що вивчаються, виявляти зв`язок між ними, робити висновки, тобто мислити. Забезпечуючи постановку проблеми, вчитель повинен задіяти не лише інтелектуальну, а й емоційну, мотиваційну сфери особистості школярів. Провідна проблема семінару повинна зароджувати допитливість, по можливості, здивування, а заодно невдоволення наявними знаннями та вміннями.
На уроці-семінарі, присвяченому колективізації, провідна проблема може формулюватися так: "Українське село на межі 20-30-х років: де закінчуються міфи і починається правда?"
3. Дидактичні умови ефективності проведення шкільного семінару
Важливою умовою ефективності шкільного історичного семінару є комунікативний тренінг. Необхідність у ньому випливає з низки хиб комунікативної культури школярів, які знижують продуктивність їхньої спільної пізнавальної діяльності.
Ще одна умова ефективності семінарського заняття - читацький тренінг. Його мета - навчити учнів раціонально читати семінарську літературу.
Наступна умова ефективності шкільного історичного семінару - педагогічно доцільний підхід вчителя до оцінювання роботи учнів.
Важливою умовою ефективності шкільного семінару є і використання тимчасових навчальних груп. Під час їх формування варто враховувати ряд вимог, однією з яких є забезпечення в групах сприятливого психологічного мікроклімату.
Іншою вимогою під час формування груп є створення передумов для взаємного інтелектуального збагачення учнів. Вчитель повинен прагнути до того, щоб у них циркулювала щонайрізноманітніша інформація. Варто брати до уваги, що на початок семінарської підготовки школярі володіють неоднаковою інформацією з теми, що вивчається, а також мають різну предметну й загальну інформованість.
Наступна важлива вимога - забезпечення оптимального чисельного складу груп. Доведено, що найбільшої ефективності пізнавальної діяльності в умовах уроку-семінару досягають групи з 5-6 школярів. Спілкування в них благотворно впливає на процес засвоєння знань і умінь. Іноді під час формування тимчасових груп доцільно прагнути, щоб до їх складу входили учні, які мають приблизно однакову швидкість читання. Необхідність дотримання цієї вимоги випливає з того, що основну інформацію на уроці-семінарі школярі набувають без допомоги вчителя. Вони відзначають: набагато цікавіше, корисніше обмінюватися інформацією та її оцінкою з однаковими за пізнавальними можливостями однокласниками.
Оскільки продуктивна взаємодія передбачає певну схожість поглядів і оцінок учасників спільної пізнавальної діяльності, остільки під час формування навчальних груп доцільно враховувати попереднє ставлення школярів до об`єкту вивчення. Так, перед початком семінару за темою "Українська держава" вчитель може запропонувати учням письмово відповісти на такі питання: "Чи вважаю я гетьмана П.Скоропадського мудрим державним діячем? Чи імпонує мені П.Скоропадський як особистість? Чи позитивно я оцінюю його діяльність?" Після аналізу результатів анкетування вчитель розподіляє учнів на "рішучих критиків", "гарячих прихильників", "школярів з невизначеною думкою". Але такі дії вчителя доцільні за умови, що цей навчальний матеріал уже знайомий учням і вчитель намагається за допомогою семінару вдосконалити їх знання.
Важливою умовою формування тимчасових груп є наявність в учнів уміння організовувати та здійснювати самоврядування. Вчитель пропонує сформованим групам вибрати лідера, експерта, консультанта, секретаря, а також розподілити інші ролі залежно від особливостей уроку-семінару. Школярам повідомляються вимоги до виконавців тієї чи іншої функції. Так, лідер зобов`язаний мати високу предметну чи загальну інформованість, грамотне мовлення, вміння генерувати ідеї товаришів, комунікабельність, авторитет в класі. Консультант може не бути відмінником з історії, але йому не обійтись без таких якостей, як інтерес до цього предмета, чуйність, толерантність.
Література:
1. Гора П.В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. - М., 1988.
2. Гурвич Д.М., Канторович И.Н., Орлов В.А. Семинарские занятия по истории в старших классах. - М., 1964.
3. Дроздовская И.С. Развитие творческих способностей в процессе групповой работы // Преподавание истории и обществоведения в школе. - 2001. - №6. - С.34-38.
4. Кузьменко О. Урок-семінар // Історія в школах України. - 2002. - №1. - С.37-40.
5. Саплина Е.В. Как сделать эффективным урок истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. - 2001. - №6. - С.63-70.
6. Солдатова О.Н. Развитие мышления учащихся на уроках истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. - 2000. - №9. - С.39-42.
Loading...

 
 

Цікаве