WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Поняття та предмет превентивної педагогіки. Генезис і еволюція проблеми асоціальних відхилень у поведінці індивіда - Реферат

Поняття та предмет превентивної педагогіки. Генезис і еволюція проблеми асоціальних відхилень у поведінці індивіда - Реферат

особистості вади соціального середовища, недоліки в організації суспільства. Р.Оуен розвивав теорію про те, як формується "поганий", "посередній", "найкращий характер" залежно від середовища, виховання, природи дитини.
Цікавими є також погляди Б.Мореля, Ч.Ломброзо, Е.Кречмара щодо причини злочинної поведінки людини. Ломброзо висловлював думку про "природжений тип злочинця". За його теорією, його можна впізнати за певними зовнішніми ознаками ("атлетична фігура", "низьке скошене чоло", "великі вуха"). Вчення Ломброзо неодноразово критикувалися.
Концепція Е. Кречмера про те, що відхилення у поведінці можна пояснити спадково-біологічними причинами, а темперамент і характер - типом будови тіла. Ця концепція була визнана методологічно неправильною, оскільки розвиток особистості не зводиться тільки до успадкованих генотипних особливостей. Американські вчені Е.Х'ютонн, У.Шелдон доводили, що поведінка людини, в тому числі протиправна, залежить від показників росту, об'ємом грудини, кольору шкіри та ін. Хоч хибність цієї теорії є очевидною (адже правопорушники є і невисокі, худі, із слабко розвиненою грудною кліткою), дослідники продовжують пошуки існування злочинного типу особистості.
Суть ідей австрійського психіатра З.Фрейда полягає в тому, що будь-який вчинок особистості зумовлений конфліктом між "Я" і "воно", тобто між свідомим і несвідомим. Оскільки підсвідоме (інстинкти, імпульси, потяги), на думку Фрейда - природжене, а розвиток особистості закінчується у 6-7 років, то роль виховання, середовища, соціальних умов зводиться до нуля. Сучасні неофрейдисти дотримуються основної лінії фрейдизму - зумовленість поведінки людини таємничими імпульсами, інстинктами.
Деякі вчені пояснюють відхилення у поведінці неповнолітніх, виходячи з врахування закономірностей людської психіки. Такі ідеї є різновидами "теорії фрустації". Прихильники теорії вважають, що фрустрації найчастіше призводить до агресії, до різноманітних форм негативної поведінки. Але в останні роки з'явилися дослідники, які звертають увагу на середовище та його вплив на особистість.
Так, американський психотерапевт Д.Легман довів негативність впливів популярних у США коміксів, радіо- і телепередач, у яких єнасильство, стрілянина, вбивство та ін., на формування особистості. Він стверджує, що американські діти, які тисячу разів відчували переживання, пов'язані з насильством, переконані у нормальному його виправданні.
На сьогодні серед основних соціальних факторів, які негативно впливають на формування особистості, дослідниками визначаються:- популяризація правопорушень засобами масової інформації (Е.Шур);- незадовільні матеріально-побутові умови як фактор, який впливає на формування асоціального типу особистості;- неналежне сімейне виховання й вплив соціальних інститутів (школа, громадськість і т.д.).
6. Становлення превентивної педагогіки в Україні.
У вітчизняній літературі ще з часів Київської Русі знаходимо думки щодо запобігання відхилень у поведінці. Це насамперед "Повчання" Володимира Мономаха, в якому визначаються основні засоби запобігання лінощам, привчання до праці, тактовне і гуманне ставлення до оточуючих. "Домострой" включає 164 правила поведінки, які слід засвоїти з дитинства.
Проблему відхилень у поведінці дітей з ХVІІІ ст. досліджували багато вчених, зокрема І.Бецкой, М.Новиков, О.Радищев. Г.Сковорода вважав, що моральні вади та інші відхилення в поведінці людини породжуються суспільними умовами, неправильним вихованням, неосвіченістю. У правильному вихованні дитини з перших днів її життя філософ вбачає основу профілактики відхилень та протиправних дій.
Певний внесок у розвиток теорії відхилень у формуванні особистості дитини у другій половині ХІХ ст. внесли такі вчені, як М.О.Добролюбов, Д.І.Писарєв, М.І.Пирогов, К. Д.Ушинський,О.М.Острогорський.
Цікавими є погляди М.І.Пирогова, який вимагає від вихователів шанобливо ставитися до вихованців, ураховувати всі обставини здійснення поганих вчинків і призначати відповідне покарання. К.Д.Ушинський серед засобів морального виховання відзначав приклад, педагогічний такт, похвалу, покарання.
О.Духнович розумів, що на формування поведінки дитини впливають природні нахили і навколишнє середовище. Він рекомендував нешаблонні підходи до фізично слабких дітей та дітей із затримками у психічному розвитку; покарання до дітей, вважав він, треба застосовувати тактовно, обережно. Але в окремих випадках вчений допускав можливість фізичних покарань, що суперечило його гуманістичним поглядам.
Сьогодні інтенсивно вивчається наукова спадщина А.С.Макаренко, В.А.Сухомлинського та інших основоположників сучасної педагогіки.
Література:
1. Словарь по социальной педагогике.:Учеб. Пособие для студ.высш.учеб. заведений/Авт.- сост. Л.В.Мардахаев.- М.:Издательский центр "Академия", 2002.-368с.
2. Попов В.А. Предмет и задачи превентивной педагогики // Педагогика, 1990.- №9.- С.53-57.
3. Тарас А.Е. Педагогическая профилактика правонарушений несовершеннолетних.- Минск: Народная асвета, 1982.- 64с.
4. Архипова С.П., Майборода Г.Я. Соціальна педагогіка: Навчально-методичний посібник. - Черкаси - Ужгород: "Мистецька лінія", 2002.-268с.
5. История социальной педагогики: Хрестоматия - учеб.: Учеб.пособие/ Под ред.М.А.Галагузовой.- М.: Гуманит.изд. центр ВЛАДОС, 2000.-544с.
6. Деев В.Г., Деева Т.К. К вопросу о характеристике отрицательных социальных факторов и условий, обуславливающих педагогическую запущенность // Факторы педагогической запущенности и психологические вопросы коррекции делинквентного поведения несовершеннолетних.- Воронеж: Воронежский государственный педагогический институт, 1983.- С.25-31.
7. Дубинин Н.П., Карпец И.И.., Кудрявцев В.Н. Генетика, поведение, ответственность / О природе антиобщественных поступков и путях их предупреждения. - М., 1982.- 304 с.
Loading...

 
 

Цікаве