WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Перевиховання неповнолітніх на засадах християнської моралі. Інтегративний підхід до виправлення неповнолітніх правопорушників на основі релігійного, - Реферат

Перевиховання неповнолітніх на засадах християнської моралі. Інтегративний підхід до виправлення неповнолітніх правопорушників на основі релігійного, - Реферат

вважають, що за скоєний злочин їх покарали справедливо і намагаються зробити все можливе для свого виправлення. Вчинення протиправної дії можна пояснити упущенням лише у розвитку їх правосвідомості, негативним впливом зовнішніх факторів.
2. Друга група неповнолітніх має значний ступінь відхилень і від правових, і від моральних норм. Вони вважають вчинення злочину випадковістю і мають сумнів щодо справедливості покарання за нього, необхідності свого виправлення.
3. Неповнолітніх з чіткою антисуспільною установкою слід віднести до третьої групи. Передусім спостерігається значне відхилення від моральних норм - вони скоїли злочин свідомо на основі власних моральних переконань і не вважають за необхідність працювати над своїм виправленням. Особливої уваги потребують такі неповнолітні, які мають значні відхилення від норм моралі, адже наявність відхилень у правосвідомості є очевиднішою через констатування злочинів та правопорушень. Дослідження показують, що кожний 5-ий неповнолітній із засуджених з випробуванням, раніше перебував на обліку навчально-виховного закладу, де навчався, як схильний до правопорушень, кожний 11-ий вчиняв дії, які підлягають суворій відповідальності.
Ієрархія - релігія - мораль - право - наведена в такому порядку не випадково, а задля найбільшої ефективності виховного впливу. Цінності моралі випливають з релігійного християнського вчення, а правові - формуються на основі суспільної моралі. Самореалізація особистості неповнолітнього правопорушника, узгоджена з цінностями релігії, моралі й права є ефективнішою, кращою і такою, що забезпечує правильне вирішення власних проблем, визначення моральних ідеалів й змісту життя, ставлення до людей, норм суспільного співжиття.
Нова система виховання, яка формується в Україні, передбачає включення релігії через призму її гуманістичної спрямованості, розвиток позитивний моральних і духовних якостей, розуміння соціуму й терпеливість до людей. Сьогодні уже відбуваються реформи, які включають релігійне виховання молоді як необхідність. Згідно статистичних даних 54% молоді віком від 15 до 28 років вважають себе віруючими, 28% - невіруючими, 18% - займають невизначену позицію. Важливим є те, що серед віруючих більше тих, хто не згоден миритися із зростанням злочинності (28% проти 20% серед невіруючих) та втратою соціальних гарантій (27% проти 23%), а також те, що релігійні організації посідають друге місце серед інститутів, яким найбільше довіряє віруюча молодь.
На формування в неповнолітніх правопорушників стійкої життєвої позиції, що має прояв у діях, ставленні до суспільних норм і спрямоване моральне виховання. Тому перевиховання осіб даної категорії передбачає розвиток таких рис як гуманізм, чесність, доброзичливість, стриманість, мужність: гуманізм - як людяність у ставленні до інших, самоусвідомлення себе як гуманної істоти; чесність - як відвертість і щирість стосунках, правдивість свідчень та показів, визнання своїх помилок та недоліків; доброзичливість - як вміння прощати образи і несправедливість, уникати неприязні, злості й агресивності; стриманість - як уміння володіти собою, своїми бажаннями на основі формування емоційної зрілості; мужність - як здатність долати життєві труднощі й перешкоди, протистояти впливові негативних факторів.
Правове виховання здійснюється задля формування у правопорушників почуття відповідальності за свою поведінку не тільки згідно моральних норм співжиття людей, а й згідно законів, правових актів, що на загальнодержавному рівні регулюють суспільні норми. Як і моральне, правове виховання розглядається в двох аспектах: розвиток правосвідомості, тобто уявлень і знань про право, та формування правової культури. Необхідним є усвідомлення й дотримання таких понять: правопорядок, законність, антигромадська поведінка, злочин: правопорядок - як система правових і суспільних норм, спрямованих на соціальний захист і підтримку людини; законність - як упорядкування відносин у суспільстві на державному рівні; антигромадська поведінка - як порушення норм людського співжиття на основі антигромадської позиції; злочин - як дія, спрямована на вчинення комусь зла, порушення гармонії у суспільстві, породження болі, образи, гніву.
Таким чином, необхідність здійснення інтегративного підходу з позиції моралі, права і релігії до виховання неповнолітніх є обумовленим:
- Моральна деформація особистості є процесом скритим і таким, за яку особа не несе адміністративної чи кримінальної відповідальності. Окрім того, це може довго не проявлятися і випадати з поля зору навіть досвідченого педагога. Але саме такінеповнолітні, із значним ступенем відхилень від моральних норм, складають "групу ризику" будь-якого колективу, суспільства. Потрібна клопітка робота щодо формування моральності, основою якої у нашій державі виступає християнська мораль.
- Перевиховання неповнолітніх правопорушників - складний, довготривалий процес. І проблема полягає не стільки в тому, що вони не усвідомлюють моральних чи правових вимог. А в тому, що уявлення й поняття дуже часто не стають основою поведінки, вихованості, стійкими переконаннями. Спостерігається розрив між знаннями і діями неповнолітніх правопорушників. Можна припустити, що у такому випадку моральна орієнтація для неповнолітніх є або невизначеною або визначеною неправильно, що ще раз підтверджує необхідність перегляду світоглядних цінностей в суспільстві.
- Особливе місце займає формування у неповнолітніх правопорушників соціальної відповідальності як усвідомлення себе суспільним індивідом, включеним у суспільні відносини й зобов'язаним дотримуватись норм співжиття. Безвідповідальність характерна для 80% неповнолітніх правопорушників. Це свідчить про безумовний зв'язок морального і правового виховання.
- Дослідженням встановлено ставлення до вчинених правопорушень віруючих неповнолітніх: а) деяке ототожнення права, моралі і релігії через пояснення скоєного як слабкості релігійного вірування; б) покарання - кара за заподіяне зло; в) підхід до випробування через призму релігійної віри - не чинити дій, які суперечать її нормам, а відтак нормам моралі і права. 60% батьків неповнолітніх, звільнених від відбування покарання з випробуванням, вважають релігійне виховання необхідним для виправлення своїх дітей, 6% - заперечують таку необхідність, 34% з них - мають невизначену позицію.
- Релігійне вчення виступає першоосновою морального і правового виховання за умови добровільності неповнолітнього та його сім'ї. Тому в їх виховання і перевиховання слід внести такі релігійні цінності: "Бог живе в серці кожного", "Люби ближнього як себе самого", "Роби з іншими так, як хочеш, щоб робили з тобою", "Не побажай добра ближнього твого", "Не свідчи неправдиво". Це заповіді й настанови, які допомагають оцінювати адекватно себе самого та спрямовують розвиток особистості на самовдосконалення, а також змушують переосмислити своє ставлення до людей, їх проблем, розуміти й прощати людські вади й помилки.
Виховання й виправлення неповнолітніх на основі тільки релігії, моралі й права не може бути всебічним і повноцінним. Однак, вони є тією основою, на якій розвивається особистість, її духовність зокрема. І від того, наскільки правильно закладена ця основа, залежить спрямованість особистості в її розвитку і самовдосконаленні, сприйнятливість до естетичного, розумового, трудового виховання.
Література:
1. Трудный подросток: причины и следствия/ Под ред.В.А.Татаренко.-К.: Рад.школа,1985.-125с.
2. Формирование личности: проблем комплексного подхода в процессе воспитания школьника / Под ред. Г.Н.Филонова.- М.: Педагогика, 1983.-256с.
3. Винницький О. Церква і духовне буття / Духовні скарби українського народу в житті молоді. - Тернопіль: МП "Чумацький шлях", 1994. - С.62-64.
4. Дудар Н. Релігійність молоді // Людина і світ. - 1999. - №9. - С.42-44.
5. Кочан Н. Відокремлення школи від церкви в координатах відкритого суспільства // Людина і світ. - №9. - с.41.4. Мельник П., Лановенко І. Психологічні механізми девіантної поведінки // Право України.-2000.- №4.- С.90-93.5. Рюриков А.Ю. Какие сверхреволюции спасут нас? // Учительская газета - 1991. - №37.
Loading...

 
 

Цікаве