WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Перевиховання неповнолітніх на засадах християнської моралі. Інтегративний підхід до виправлення неповнолітніх правопорушників на основі релігійного, - Реферат

Перевиховання неповнолітніх на засадах християнської моралі. Інтегративний підхід до виправлення неповнолітніх правопорушників на основі релігійного, - Реферат

дослідження переконують, що успіх застосовуваних заходів релігійного характеру забезпечуються:
а) проведенням індивідуальної виховної роботи;
б) залученням священиків різних конфесій відповідно до запиту неповнолітнього;
в) позитивним ставленням сім'ї до таких заходів і мір впливу;
г) тактовністю, витримкою у їх реалізації.
Таким чином, успіх профілактики вчинення злочинів неповнолітніми насамперед залежить від усунення причин та умов, які сприяють цьому. Серед них значне місце належить правильному вибору і вчасності застосування заходів. А релігійне вчення допомагає молодій людині пізнати себе як вищу духовну істоту на землі, якій притаманні високі моральні цінності, допомагає вдосконалюватись як особистості.
3. Джерельна база інтегративного підходу до виправлення, реабілітації, профілактики негативних проявів поведінки індивідів.
Безумовно, негативні соціально-економічні та політичні процеси, які відбуваються у нашому суспільстві, відобразились на становищі неповнолітніх. Серед них: становлення ринкових відносин, диференціація суспільства, погіршення матеріального рівня населення, послаблення виховної ролі сім'ї. Однак, причини поширення негативних явищ у середовищі підростаючого покоління слід шукати насамперед у рівні його моральності, духовності, правосвідомості.
Метою виправлення неповнолітніх правопорушників є насамперед розвиток їхньої самосвідомості, вироблення позитивного ставлення до вимог й дотримання норм суспільного життя. Уявлення про правові суспільні норми формуються на основі моральних, а підґрунтям останніх в Україні є християнські релігійні цінності, що й зумовило вибір теми дослідження. Інтегративний підхід з позиції моралі, права й релігії до вивчення особистості й виховання неповнолітніх правопорушників сприяє кращому розумінню ступеня дефектності їх свідомості, зумовлює оптимальний вибір методів соціального, педагогічного впливу на них.
"Мораль, правосвідомість і стан психіки зумовлюють психологічні підвалини ставлення людей до соціальних і конкретних правових норм, які існують в суспільстві" - запевнюють П.Мельник, І.Лановенко.
Багато вчених вбачають актуальність проблеми низької правосвідомості насамперед у деформації норм моралі. Так, В.Фетисов зауважує, що факт вчинення злочину свідчить про деформацію правової і моральної свідомості неповнолітніх. На його думку, у значній кількості випадків саме це було причиною протиправної поведінки.
А. Рюриков зазначає: "Над людством нависли три дамоклові мечі: атомна смерть, екологічна катастрофа і меч егоїзації людей, їх моральне виродження. ...напевно найбільш страшний і неусвідомлений". Такою ж є акцентуація в дослідженнях Б. Братуся: "Сучасний світ намагається моральні проблеми і рішення відсунути на другий план, заретушувати, зробити підпорядкованими стосовно торгівлі, будови, війни. Неминучою розплатою за це стають аномалії - від соціальних до психічних. Ця проблема є фундаментальною, тобто такою, що стосується основ нашого соціального і душевного благополуччя".
Багатьох науковців, педагогів, соціальних працівників дослідження моралі як феномену наводять на думку про необхідність впровадження у виховання молоді релігійного вчення як основи моральності. Г. Ващенко зазначав: "Щоб зрозуміти ґрунтовно якусь систему моралі, треба розглядати її у зв'язку з філософією, до складу якої вона входить. Тому християнську мораль треба розглядати у зв'язку з християнською філософією". Згідно із твердженням Н. Кочан, у християнських традиціях моральність пов'язана з релігійним вченням та дотриманням християнських чеснот: "Для більшості населення України вивчення Закону Божого є не імператив віри, а набір певних норм моралі та засіб їх прищеплення".
Поняття "християнська мораль" знайдено й у О. Винницького. Він пише: "Християнська мораль кардинально змінює внутрішню структуру соціального організму, утворюючи культ чинності й доброти. Держава є досконалим соціально-політичним організатором лише при тій умові, коли Божі заповіді є моральним законом для нації".
4. Релігійна, моральна, правова свідомість як основа правомірної суспільної поведінки.
У структурі моральної і правової свідомості прийнято виділяти пізнавальні, оцінювальні і регулятивні функції. Пізнавальні - як знання права і моралі, оцінювальні - як ставлення до правових і моральних норм, регулятивні - як прояв поведінки згідно орієнтацій, установок.
Найперше нас цікавило, чи правильним є розуміння неповнолітніми правопорушниками окремих понять про мораль, право, поведінку людей загалом. Анкетуванням встановлено, що тільки у 40% з 154 неповнолітніх, які перебувають на обліку служби у справах неповнолітніх як умовно засуджені, добре сформованими є поняття здорового способу життя, 36% - гідності, 33% - правопорядку, 31% - гармонійності розвитку особистості, 29% - злодійства, 23% - гуманізму, 19% - соціальної відповідальності та обов'язку, 17% - обману й брехні, 12% - законності.
Знання моралі й права лежать в основі моральної мотивації вчинків. 39% осіб досліджуваної категорії надіялись, що ніхто не взнає про скоєне, 32% - своєї вини не визнають, бо вважають, що так склались обставини, 17% - так і не змогли пояснити вчинку, за який їх притягнено до кримінальної відповідальності, 8% - взагалі не знали, що за такий вчинок наступає покарання згідно із положеннями Кримінального кодексу України. Як бачимо, переважна більшість неповнолітніх характеризуються порушенням мотивації поведінки і мають хибне уявлення про мораль і право. Мотивами вчинення асоціальних дій виступають: виглядати дорослим, досвідченим і авторитетним у колі однолітків, пошук чогось незвичайного і цікавого, бажання мати гарні речі та гроші для задоволення потреб.
Для розвитку особистості певної суми знань недостатньо. Іволодіючи ними, можна проявити егоцентричні нахили, низький рівень моральності. Неповнолітні повинні володіти у сукупності внутрішньою культурою, мати відповідні погляди, переконання, які визначали б їхню поведінку, а також вміти відстоювати свою позицію у критичних ситуаціях, у ставленні до людей.
Ставлення до соціуму у правопорушників досліджуваної категорії на початкових етапах випробувального терміну, встановленого судом, є наступним. В інших людях вони найбільше цінують такі якості: справедливість - 59%, сміливість - 47%, відвертість - 42%, заповзятість - 38%, доброту - 38%. Не терплять в людях боягузтва - 67%, хитрості - 61% з них. Песимістичні настрої та ставлення з острогою до людей переважають у 40% неповнолітніх. На їхню думку, люди переважно "несправедливі", "дуже злі", "зарозумілі", "грішні", "неправі", "нечесні", "часто обманюють один одного", "сваряться", "роблять помилки в своєму житті", "поводяться необдумано", "ображають інших", "не розуміють один одного", "мають погані звички".
Доцільним є виявлення суджень неповнолітніх про себе, ставлення до вчиненого злочину і виправлення: "Я допустив помилку, але не вважаю себе злочинцем", "Хочу доказати, що я не такий вже й поганий", "Мені здається, що я ніколи не виправлюсь", "Завжди намагався чинити добре, але чомусь не виходить", "Не думаю, що мені потрібно виправлятися - я нічого такого не зробив", "Вважаю свій вчинок правильним, бо...".
З огляду на вищевикладене, у багатьох правопорушників має місце антисуспільна установка - цілеспрямованість свідомості, яка відображається у неадекватному ставленні до суспільних моральних і правових норм, своєї поведінки в соціумі, що й зумовило вчинення злочину. Про наявність у неповнолітніх егоїстичної та антигромадської позиції свідчить і встановлення виду злочину. 42% із осіб досліджуваної категорії вчинили розкрадання приватного майна громадян, 40% - крадіжки державного і колективного майна, 9% - хуліганство, 9% - злочини інших видів. Тобто, основою вчинення протиправних дій є наявність корисливих мотивів.
Однак, було би помилково стверджувати про однаковий ступінь антисуспільної позиції в свідомості й поведінці неповнолітніх правопорушників. За ступенем відхилення від моральних і правових норм можна виділити три групи осіб досліджуваної категорії.
1. Неповнолітні першої групи характеризуються незначним ступенем таких відхилень. Вони
Loading...

 
 

Цікаве