WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості та методика реабілітаційної превентивної роботи з неповнолітніми правопорушниками різних категорій - Реферат

Особливості та методика реабілітаційної превентивної роботи з неповнолітніми правопорушниками різних категорій - Реферат


Реферат на тему:
Особливості та методика реабілітаційної превентивної роботи з неповнолітніми правопорушниками різних категорій
ПЛАН
1. До питання змісту перевиховання неповнолітніх.
2. Види і шляхи реабілітації дітей і підлітків з девіантною поведінкою.
3. Реабілітаційні заходи щодо осіб, які вчинили злочини і засуджені без позбавлення волі.
1. До питання змісту перевиховання неповнолітніх.
Оскільки неадекватність ставлення до навколишнього середовища є наслідком відхилення в свідомості правопорушника, першочерговим у його перевихованні є виправлення спрямованості особистості. Виходячи з того, що антисоціальна поведінка умовно засудженого неповнолітнього є наслідком порушення гармонійних стосунків з оточенням, найважливішим завданням у його перевихованні є подолання асоціальної поведінки на основі формування правильних поглядів, переконань, суспільних і правових норм. Зазначимо, що позитивна спрямованість особистості є її здатністю ставитись до законів суспільства та інших людей як до суспільної цінності, що визначається соціальною відповідальністю.
Сучасна організація виховання умовно засуджених неповнолітніх не передбачає застосування тієї різноманітності можливих заходів та мір впливу стосовно них. Виникає необхідність оптимізації та максимального застосування у виховному процесі психолого-педагогічного індивідуального підходу, чіткої взаємодії всіх його учасників.
Так, виправлення правопорушника великою мірою залежить від того, яким буде вплив на нього всіх осіб, що беруть участь у виховному процесі. Тому з метою попередження вчинення умовно засудженими неповнолітніми повторних злочинів є необхідним удосконалення шляхів та способів взаємодії прокуратури, суду, служб та кримінальної міліції у справах неповнолітніх, педагогічних і трудових колективів, громадськості та сім'ї.
Діяльність вище зазначених структур, спрямована на правове інформування неповнолітніх, забезпечення їх соціального захисту, надання соціальної допомоги, розробку програм і заходів боротьби із злочинністю можна визначити як заходи загальної профілактики. Індивідуальна профілактика в їх діяльності є комплексом профілактичних заходів та мір впливу, спрямованих на попередження негативних вчинків окремою особою. Єдність впливу всіх структур, залучених до процесу виправлення неповнолітніх, забезпечується здійсненням взаємообумовлених заходів як загального, так і індивідуального характеру.
Заходи загальної профілактики правопорушень та злочинності серед неповнолітніх даної категорії здійснюються спільними зусиллями працівників правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, педагогічних і трудових колективів, громадськістю у напрямках:
а) аналіз, обмін, узагальнення інформації щодо асоціальної поведінки неповнолітніх;
б) розробка, спільне виконання заходів та здійснення мір впливу, спрямованих на усунення причин та умов, що сприяють вчиненню неповнолітніми правопорушень і злочинів.
Для здійснення індивідуально-профілактичної роботи з умовно засудженими неповнолітніми потрібно:
а) визначити особливості механізмів реалізації виховних методів, заходів, профілактичних мір індивідуального характеру;
б) організовувати самовиховання правопорушника як завершальної стадії індивідуально-виховної роботи з ними.
Процес соціалізації неповнолітнього виражається у прийнятті ним норм і законів співжиття. Прояв дотримання таких норм свідчить про високий рівень свідомості неповнолітнього, переосмислення своєї ролі і становища в суспільстві щодо інших. І навпаки, суперечність соціального пристосування проявляється у невмінні самовиразитись і самореалізації. Негативну роль тут відіграє нездатність неповнолітнього гармонізувати стосунки з тими, хто навколо нього. Тому розроблення програми формування у нього ціннісних орієнтацій в суспільстві стає основою пристосування його до суспільної дійсності шляхом подолання внутрішнього негативізму.
Важливим питанням змісту процесу перевиховання неповнолітніх правопорушників є формування у них громадянських якостей. Слід враховувати необхідність такого виховання згідно змін, що сталися в нашій країні впродовж століття і, особливо, останнього десятиріччя. Дуже важливо, щоб неповнолітній відчув свою причетність у побудові молодої держави. Головна мета цього напрямку - виховання національних почуттів, формування у молодої людини особистісних рис громадянина України, розвиток його духовності, шанобливого ставлення до успадкованих надбань українського народу.
Вчинювані неповнолітніми злочини свідчать про низький рівень сприйняття вищих духовних цінностей. Це є проявом низької культури. Усе це вимагає підняття неповнолітнього до вищих проявів людського духу - сприйняття й розуміння краси, справжніх цінностей життя. Цю роль може виконати релігійне вихованні молоді. Про його необхідність свідчить той факт, що з усіх правопорушників даної категорії вірні легше стають на шлях виправлення. Оскільки порушення моральних і правових норм здійснюється на основі бідності внутрішнього духовного світу, релігія дозволяє формувати в неповнолітніх правильні уявлення про такі норми на основі релігійного вчення. У виховання умовно засуджених неповнолітніх слід внести такі релігійні цінності: ідеї добра і зла, прощення, міцності духу, любові до ближнього, любові до Бога як абсолютної істини і любові.
У структурі соціалізації особистості велика роль належить системі знань, поглядів та переконань, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях. Що може утримати неповнолітнього від вчинення повторного злочину: страх перед покаранням чи все ж таки сором за скоєне як недопустиме через призму моральності? Вирішити це питання можна застосовуючи заходи впливу, спрямовані на моральне виховання правопорушника. Метою виховних зусиль повинен бути розвиток поняття відповідальності не стільки перед законом, скільки перед кожною людиною, яка страждає від чиїхось несправедливих і неправомірних вчинків.
Моральне виховання передбачає формування в неповнолітнього стійкої життєвої позиції, що проявляється у ставленні до себе, своїх дій. Усвідомлення себе як особистості сприяє виробленню такої позиції щодо інших людей. Визначити своє ставлення до людини чи явища - це вміння співвіднести поняття хорошого і поганого. Тому перевиховання і виправлення умовно засудженого неповнолітнього повинне передбачати формування в нього таких рис як: справедливість, чесність, доброзичливість, терпеливість, працелюбність, мужність, хоробрість. Володіючи ними, правопорушник уже не зможе заподіяти комусь зло, зробити
Loading...

 
 

Цікаве