WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Асоціальна поведінка як суспільний феномен. Делінквентна, адиктивна, психопатологічна поведінка як види асоціальної поведінки індивідів - Реферат

Асоціальна поведінка як суспільний феномен. Делінквентна, адиктивна, психопатологічна поведінка як види асоціальної поведінки індивідів - Реферат


Реферат на тему:
Асоціальна поведінка як суспільний феномен. Делінквентна, адиктивна, психопатологічна поведінка як види асоціальної поведінки індивідів
ПЛАН
1. Поняття та класифікація асоціальних дій індивіда.
2. Стан асоціальних проявів поведінки молоді, інших груп населення в Україні.
3. Ознаки асоціальних дій на сучасному етапі.
4. Поняття делінквентності, делінкветної поведінки.
5. Адиктивна поведінка як форма девіацій особистості.
6. Психопатологічний тип девіантної поведінки та його види.
1. Поняття та класифікація асоціальних дій неповнолітніх.
Соціалізація - багатосторонній процес освоєння людської культури і життя в суспільстві, засвоєння його норм, правил, знань. Одним із соціально-психологічних механізмів соціалізації є адаптація як пристосування індивіда до виконання ним певної соціальної ролі.
Соціальна дезадаптація в педагогічному аспекті - особливий вид поведінки, що не відповідає основним суспільним нормам, визнаним як обов'язкових.
Соціальна занедбаність - такі наслідки недостатніх виховних факторів, які призводять до упущень у соціалізації, в розвитку соціальних якостей, потреб, ціннісних орієнтацій, слабкої соціальної рефлексії, в набутті мінімального соціального досвіду, труднощів у оволодінні соціальними ролями. Як правило, такі неповнолітні розвиваються в особливому соціальному оточенні, неповноцінному за структурою (відсутність або заміна одного з батьків, низький соціальний рівень самих батьків і педагогів, соціальна депривація і сегрегація дитини).
Педагогічна занедбаність - наслідки дезінтегруючого впливу на розвиток особистості сукупності всіх факторів при домінуванні психолого-педагогічних. Вони проявляються перш за все в слабкому оволодінні провідними видами діяльності (рольова гра, навчання), які забезпечують повноцінний індивідуально-психологічний і особистісний розвиток. Наслідком є недоліки, упущення, відхилення в діяльності, поведінці, спілкуванні.
Соціальні відхилення бувають:- корисної орієнтації - правопорушення, проступки, пов'язані з бажанням отримати матеріальну, грошову, майнову користь (крадіжки, пограбування, спекуляції, протекція);- агресивної орієнтації - дії, спрямовані проти особистості (образа, хуліганство, побої, згвалтування);- соціально-пасивного типу - бажання самоусунутись від активного способу життя, ухилитись від громадянських обов'язків, небажання вирішувати особисті і соціальні проблеми (ухилення від праці, бродяжництво, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, суїцид).
Отже, соціальна поведінка, яка не відповідає суспільним нормам має назву асоціальної. Така поведінка буває трьох видів: а) аморальна - порушення норм моралі і правил людського співжиття; б) протиправна - правопорушення, яке підлягає покаранню, але не кримінальному; в) злочинна - порушення кримінально-правових норм.
Асоціальна поведінка поділяється на девіантну та делінквентну
Девіантна поведінка - система вчинків або окремі вчинки людини, які мають характер відхилення від прийнятих у суспільстві норм (правових і моральних). Це порушення поведінки, не обумовлене психічними захворюваннями.
Виділяють девіації:- за направленістю: позитивні (героїзм), нейтральні (колекціонування), негативні; - за мотивацією: корисні і агресивні; - за суб'єктом: індивіди, соціальні групи, соціальні організації; - за масштабністю прояву: індивідуальні, групові; - за орієнтацією: екстраверти (спрямовані на інших людей: сімейні чвари, насильство), інтроверти (спрямовані на себе: п'янство, суїцид, наркоманія);- за формою прояву: хуліганство, агресія, злодійство, алкоголізм.
Рівні девіації - вираженість відхилень у поведінці. Виділяють:- докримінальний рівень - рівень поведінки, коли людина ще не стала суб'єктом злочинів і соціальні відхилення проявляються у вигляді дрібних правопорушень, недотримання норм моралі, правил поведінки в громадських місцях, ухилення від суспільно корисної праці, зловживання алкоголем, немедичного вживання наркотичних, токсичних засобів, які негативно впливають на психіку; - кримінальний рівень - рівень поведінки людини, коли соціальні відхилення виражаються в злочинних діях, які підлягають кримінальній відповідальності та розглядаються органами слідства і суду.
Девіантність буває:- імпульсивна - порушення норм поведінки, які виникають неочікувано, непередбачувано і в порівняно незначний проміжок часу (агресія, суїцид);- первинна - дії, які дозволяють робити висновок про наявність девіантної поведінки;- вторинна - вчинки особи як відповідь на визначення девіанта (вислів американського соціолога Е.Лемерта);- субкультурна - поведінка, якою людина відхиляється від норм оточуючого суспільства шляхом попадання піл вплив норм субкультури.
Фактори, які обумовлюють девіацію:- індивідуальні-обумовлені психобіологічними і виховними передумовами девіантної поведінки, які утруднюють адаптацію індивіда до середовища, її самореалізацію; - особистісні - фактори самої особистості, які проявляються в її активно-вибірковому відношенні до середовища існування, до норм і правил поведінки, ціннісних орієнтацій в житті та діяльності, самооцінці; - соціальні - фактори соціального середовища, які негативно впливають на формування і розвиток індивіда; - соціально-психологічні - обумовлені несприятливими особливостями взаємодії індивіда з своїм найближчим оточенням у сім'ї, шкільному колективі, середовищі ровесників, друзів; - психолого-педагогічні - обумовлені недоліками виховання в сім'ї, дошкільному закладі, школі.
Делінквентність (англ. "провинність") - психічна готовність до правопорушення. Дане поняття характеризує випадки вчинків, які постійно повторюються і є асоціальними за спрямованістю.
Адиктивна поведінка - система стосунків, спрямованість вчинків людини, які призводять до вживання нею наркогенних засобів; стадія наркотизації без явно виражених психічної і фізичної залежностей.
2. Стан асоціальних проявів поведінки серед молоді, населення в Україні
Стан правопорушень та злочинності.
За останні 10-15 років рівень злочинності серед неповнолітніх зокрема зріс удвоє. Питома вага юних правопорушників нині складає 25% проти 13% десять років тому. Серед неповнолітніх зростають такі злочини, як: зловмисні вбивства, тяжкі тілесні пошкодження, розбійні напади, грабунки, зґвалтування. Зростає рецидивна злочинність. Станом на сьогоднішній день у порівнянні з 1990-ми роками вона зросла на 20%. 60% рецидивістів розпочинали злочинну діяльність ще підлітками. 3-4-ту частину крадіжок підлітки скоюють без попередньої підготовки, використовуючи зручні випадки. 8 тис. неповнолітніх правопорушників перебувають на обліку органів внутрішніх справ (4-та частина з них скоюють протиправні діяння).
Жіноча злочинність неповнолітніх співвідноситься із чоловічою у пропорції 1: 15, міська до сільської - 3:1, молодшої вікової групи (14-15років) до старшої (16-17років) - 1:3. Групові злочини серед неповнолітніх становлять 60-70%. 15% усіх злочиніввчиняється у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. 80% злочинів неповнолітні вчинюють неподалік
Loading...

 
 

Цікаве