WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аналіз причин асоціальної поведінки особи - Реферат

Аналіз причин асоціальної поведінки особи - Реферат


Реферат на тему:
Аналіз причин асоціальної поведінки особи
ПЛАН
1. Ідеологічна детермінація асоціальної поведінки.
2. Соціальні детермінанти правопорушень.
3. Економічний фактор впливу на асоціальну поведінку індивіда.
4. Виховний потенціал сім'ї в умовах сьогодення.
5. Вплив політики держави у галузі освіти.
6. Негативна взаємодія особи та середовища як одна з причин вчинення протиправних дій.
Ушинський К.Д.: "...Почуття суспільності або, іншими словами, моральне почуття живе в кожному з нас точно так, як і почуття особистості, егоїзму. Обидва ці почуття, у вигляді мікроскопічних зародків, народжуються разом з людиною. Але перше, моральне почуття, найблагородніший і найніжніший паросток душі людської, вимагає великого догляду, щоб вирости і укріпнути, тоді як друге, як і будь-який бур'ян, не вимагає для свого розвитку догляду і, не зупинене вчасно, швидко починає панувати над першим ....
Є переконання в тому, що моральність не є необхідним наслідком навченості і розумового розвитку. А ще ми переконані в тому, що виховання, сімейне чи суспільне, разом з впливом літератури, суспільного життя та інших суспільних сил, може мати найсильніший найрішучіший вплив на утворення моральної гідності в людині. Окрім цього, ми сміливо висловлюємо переконання, що вплив моральний складає головне завдання виховання, набагато важливіше, ніж розвиток розуму взагалі, наповнення голови знаннями і роз'яснення кожному його особистісних інтересів."
Причин звуженого соціального досвіду підлітка, за даними лабораторії профілактики правопорушень серед неповнолітніх Інституту педагогіки АПН України, багато, а саме: завантаженість батьків (14,7%), неузгодженість вимог, що ставляться до дитини в школі та сім'ї (17%), відсутність наступності або безсистемність виховного впливу педагогів (13,2%), не сформованість умінь і навичок додержання норм і правил поведінки (13,7%), переорієнтація пізнавальних інтересів учнів за межі класу, школи (9,9%), невміння доцільно організувати своє дозвілля (12,1%), невираженість пізнавальних інтересів (19,4%),
1. Ідеологічна детермінація асоціальної поведінки.
Ідеологічні детермінанти належать до духовної сфери суспільства. Держава має не лише декларувати, а й виховувати духовність народу, що включає в себе отримання повноцінної освіти та професії, прищеплення загальної культури, моральних цінностей, вироблених людством, тобто всього того, що робить особу громадянином, активним учасником соціальних процесів. На рівень духовності суспільства впливають усі його суперечності і проблеми.
Саме від культури, духовності людини залежить, буде її діяльність суспільно корисною чи злочинною. Важливу роль у цьому відіграє і правова культура громадян. В умовах переходу до ринкової економіки держава не фінансує ( або фінансує дуже обмежено) культурну сферу життя. Тому низькопробні твори мистецтва - кінофільми, естрада, книги, часописи - захопили ринок. Так званий шоу-бізнес значною мірою криміналізований, адже панують "технології розкрутки", поп-дів, "крутих". Індустрія відпочинку пропонує далеко не культурні розваги. Заради прибутків насаджується психологія вседозволеності, сексуальної свободи.
Другим криміногенним фактором, що випливає з масової культури, є пропаганда відвертого насильства, жорстокості, знущання з людини, підступності як норм поведінки. Водночас інтенсивно формується сексуально-агресивна мотивація. Пряме відношення до стимулювання злочинності мають пияцтво і наркоманія, яким суспільство протистоїть у нерівній боротьбі, адже асигнування на неї відповідають ступеню загрози наркотизації країни. Пропагування негативних стереотипів поведінки, яке заполонило засоби масової інформації, призводить до їх засвоєння деякими людьми, які й втілюють їх потім у життя.
2. Соціальні детермінанти правопорушень у державі.
Найважливішою з соціальних детермінант правопорушень є соціальна нерівність членів суспільства. Вона була й буде у будь-якому суспільстві. Але за наявності малого прошарку багатих людей і переважної кількості бідних можливості досягнення достойного рівня життя для останніх стають ще більш проблематичним. Така ситуація завжди створювала велике соціальне напруження. Тому суперечності між благами, які є стандартними у суспільстві, і можливостями їх досягнення виступають корінними чинниками асоціальних проявів поведінки. Вважається, що стабільність у суспільстві піддається серйозному випробуванню, коли різниця між рівнем життя багатих і бідних прошарків населення перевищує 10-ну величину. В Україні ця різниця сягає 20 і більше разів. Розшарування в українському суспільстві призвело до появи незначного відсотка дуже багатих людей, тоді як понад 60% перебувають за межею бідності. За соціологічними даними, суспільство криміналізується, якщо в ньому за межею бідності перебуває більше 10% населення. Так званий середній клас, якщо він переважає у суспільстві, є запорукою його стабільності. Особливо гостро долає труднощі та частина молоді, яка є безробітною, не бачить перспективних життєвих цінностей. Втрата орієнтирів, зневіра, бажання не бути гіршим за тих, хто "зверху", штовхають багатьох на злочинний шлях, до наркотиків і алкоголю. Частина "нових українців", відчуваючи тиск криміналітету, йде на зрощування з ним, бере участь у злочинних угрупуваннях, пов'язаних з контрабандою підакцизних товарів, фіктивним підприємництвом, шахрайством з фінансовими ресурсами. Окрім того, вони намагаються перевести накопичені кошти на рахунки закордонних банків, тим самим ще більше ослаблюючи вітчизняну економіку. Істинним криміногенним фактором сьогодні в Україні є нелегальна міграція. Велика частина мігрантів спрямовує свій погляд на "благословенний захід", нелегально працюючи там, незаконно перетинаючи кордон, залишаючи без догляду дітей. Також негативно впливають урбанізація, внутрішня міграція населення, нерівноправне становище жінки в суспільстві. Поширення набувають комп'ютерні злочини, забруднення навколишнього середовища, обіг радіоактивних матеріалів, виготовлення фальшивих грошей. Все це загалом створює соціальну напругу у відносинах людей.
3.
Loading...

 
 

Цікаве