WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Суть процесу самопізнання - Реферат

Суть процесу самопізнання - Реферат

засвоєнню нового. Не зрозумівши матеріалу, що вивчається, не можна його завчати. Після цього важливо встановити логічну послідовність частин матеріалу, а в інших випадках письмово чи шляхом продуманого підкреслення чи проставлення цифри виділяють "логічний каркас" матеріалу, що вивчається.
Як складають план для запам'ятовування?
Потрібно, насамперед, намагатися згрупувати матеріал за смислом, тобто розбити текст на смислові частини, об'єднані однією, хоча б маленькою темою.
Виділяючи смислову групу, ми таким чином полегшуємо здійснення наступного важливого процесу, що забезпечує запам'ятовування,- виділення смислових "опорних" пунктів.Найчастіше ними є назви розділів матеріалу, основні визначення, формулювання, які містять у стислій, скороченій формі найістотніше з того, що підлягає запам'ятовуванню. Інколи "опорними пунктами" можуть бути влучні цитати, яскраві образи, імена, вислови.
Таким чином, короткий, лише в кілька рядків план, можна легко розгорнути в повну і досить докладну розповідь. Цінність такого плану полягає в тому, що він розкриває внутрішні закономірні зв'язки в матеріалі, що його передбачено запам'ятати, і у такий спосіб сприяє збереженню його в пам'яті.
Щоб активізувати прагнення школярів до вдосконалення своєї пам'яті, можна навести їм приклади людей з унікальною пам'яттю. Наприклад, композитор-педагог С. І. Танєєв, який полюбляв жарти, знаючи, що до нього прийде композитор О. К. Глазунов, щоб зіграти щойно закінчену симфонію, сховав за ширму свого учня С. В. Рахманінова. Коли Глазунов закінчив виконання своєї симфонії, С. І. Танєєв вивів юного Рахманінова і той точно відтворив весь музичний твір. Глазунов був дуже здивований, адже своїх нот він нікому не показував, а студент консерваторії вже її виконав. Така сама феноменальна музикальна пам'ять була й у композитора М. О. Балакірєва (відтворив один із симфонічних творів П. І. Чайковського, який прослухав два роки тому), Юлія Цезаря (пам'ятав імена понад 30 тисяч своїх солдатів), академіка А. Ф. Иоффе (знав напам'ять всю чотирьохзнакову таблицю логарифмів), археолога Генріха Шлімана (вивчив 50 іноземних мов, деякі з них вивчив за шість, а то й за два-три тижні).
У процесі розмови з дітьми можна також використовувати джерела народної мудрості, приказки, прислів'я. Наприклад, у приказці-пам'ять розумна: вона знає, що зберігати в своїх складах, а що й не варто - закладено важливу психологічну особливість пам'яті - забування. Аналогічним є такий вислів: пам'ять людини - двері, розчинені в її минуле, вчорашнє і далеке, яке зберігається в свідомості і напівзітерте, а також міркування Шерлока Холмса:
"Голова людини все одно, що в господаря горище: один тягне туди все без вибору, інший - тільки те, що необхідне".
Спеціальна література пропонує ряд правил поводження з пам'яттю. Їх можна пропонувати в записник чи щоденник самовиховання школяра під рубрикою "Правила запам'ятовування".
1. Завчай з бажанням знати і пам'ятати,
2. Передбачай ціль запам'ятати надовго.
3. Користуйся смисловими опорами, смисловими співвідношеннями і смисловим групуванням - хто добре осмислює, добре запам'ятовує і довго пам'ятає.
4. Починай повторювати до того, як матеріал почав забуватися. Пам'ятайте слова К. Д. Ушинського: "...той, хто розуміє природу пам'яті, буде безупинно повторювати, і для того, щоб полагодити те, що розвалилось, і для того, щоб зміцнити споруду і вивести на ній новий поверх".
5. Завчай і повторюй невеличкими дозами.
6. Краще вчити по одній годині сім днів, ніж сім годин підряд в один день.
7. Після математики вчи історію, після фізики - літературу: пам'ять любить різноманітність.
8. Коли вчиш, записуй, малюй схеми, діаграми, кресли графіки, відображуй карикатури, порівнюй з тим, що знав раніше, - дій!
9. Не вчи вірші стовпчиками. Короткі завчай повністю, довгі - розбивай на порції.
10. Якомога швидше, не чекаючи повного вивчення, намагайтеся відтворити матеріал, закривши книгу. Пам'ятайте слова Л. М. Толстого: "Ніколи не шукай у книзі, якщо що-небудь забув, а намагайся сам пригадати".
11. Якщо одержав завдання на вівторок, а відповідати потрібно в п'ятницю, не чекай четверга: вивчи зразу, а напередодні тільки повтори.
12. Зрідка використовуйте штучні прийоми, які полегшують запам'ятовування.
13. Запам'ятати все неможливо. Наша пам'ять довго зберігає лише невелику частину відомостей (близько 14-15 %). Тому слід відібрати для запам'ятовування найголовніше. Хто прагне запам'ятати все, не запам'ятає до пуття нічого.
14. Якщо хочете якнайбільше запам'ятати - навчіться інтенсивно мислити, хто вміє думати, той більше і знає, тому що пам'ять вимагає не простого зазубрювання, а усвідомленого активного мислення.
Щоб скоординувати увагу учнів на проблемі самовиховання у відповідній цілісності, доцільно запропонувати їм відповідну програму вдосконалення свого власного "Я". До її складання можуть бути використані різні підходи. Один із варіантів - програма "Пізнай себе!":
1. Який стан мого здоров'я? Як я фізично вдосконалююсь?
2. Який у мене темперамент? Позитивні і негативні якості. Мої дії з метою удосконалення позитивних і усунення негативних.
3. Особливості мого мислення. Основні засоби самовдосконалення мислительної діяльності.
4 Який тип пам'яті у мене краще розвинутий? 5. Чи правильна моя мова? Які зустрічаються недоліки? Що роблю, щоб удосконалити її?
6. Чи достатньо читаю, чи все роблю з метою розширення своїх знань?
7. Який предмет засвоюю краще, який гірше? Чому?
8. Який склад мого характеру? Чи відповідає він властивостям мого темпераменту? Позитивні і негативні якості характеру, шляхи самовиховання.
9. Яке моє місце серед людей? Моя самооцінка (адекватна, неадекватна). Вплив її на ставлення навколишніх до мене.
10. Як погоджуються в моєму житті "потрібно" і "хочу"?
11. Мої здібності, таланти. Чи відповідають вони моєму професійному вибору?
12. Життєвий ідеал, покликання.
13. Чи вмію я регулювати своїм інтелектом, емоціями, почуттями, поведінковими нормами?
Програму, звичайно, можна продовжувати, видозмінити, суть в основному полягає в тому, щоб спонукати школярів, особливо старшокласників, цікавитися своєю природою і сформувати прагнення самовдосконалюватися. Лише за такої умови будь-які виховні впливи на особистість завершаться успіхом, оскільки вони потраплятимуть у той грунт, який потребує відповідного живлення.
4. Методи самопізнання
Методи самопізнання визначаються аналогічно методам пізнання, вивчення особистості. Ними забезпечує школярів у відповідній системі класний керівник у співпраці з шкільним психологом. Провідними серед них є самоспостереження, самокритика, самоаналіз.
Самоспостереження ґрунтується на загальній спостережливості. Потрібно формувати в учнів здатність бачити
Loading...

 
 

Цікаве