WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Суть процесу самопізнання - Реферат

Суть процесу самопізнання - Реферат


Реферат на тему
Суть процесу самопізнання
План
1. Сутнісна характеристика особистості та її основні особливості.
2. Роль свідомості та самосвідомості в процесі самопізнання. Поняття "Я" - концепції".
3. Основні характеристики процесу самопізнання.
4. Методи самопізнання.
1. Сутнісна характеристика особистості та її основні особливості.
Аналіз наукових даних, можна стверджувати, що в основі системної психологічної структури особистості лежать три базових виміри: І - соціально-психолого-індивідуальний - вертикальний; II - діяльнісний - горизонтальний; III - генетичний - віковий, за допомогою якого характеризується рівень розвитку властивостей особистості, її задатків і здібностей на певному етапі становлення індивіда як особистості.
I. Соціально-психолого-індивідуальний вимір ("вертикальний")
ІІ. Діяльнісний вимір ("горизонтальний")
ІІІ. Генетичний вимір ("віковий"):
Ці виміри становлять систему основ цілісної психологічної структури особистості. Вони пов'язані між собою ортогональним принципом, за яким співвідносяться три ві міри простору.
Здійснюючи аналіз і синтез системної психологічної структури особистості, треба усвідомлювати, на якому рівні узагальнення ведеться побудова цієї структури. Так, якщо говорити про поняття "психологічна структура" як про аспект системної характеристики особистості, тобто складної соціально-психолого-індивідуальної за своєю природою системи з певними властивостями, що постійно розвивається і реалізується у формі діяльності та спілкування, то його можна віднести до першого, найвищого рівня узагальнення, з якого має починатися процес конкретизації цього поняття.
Другому рівневі конкретизації властивий розгляд трьох вимірів - соціально-психолого-індивідуального, діяльнісного та генетичного - як базових параметрів психологічної структурі особистості.
На третьому рівні ведуться диференційований та інтегративний аналіз і синтез підструктур (спілкування, спрямованості, характеру, самосвідомості, досвіду, інтелекту, психофізіологічних властивостей), компонентів (потребнісно-мотиваційного, інформаційно-пізнавального, цілеутворюючого, результативного, емоційно-почутгевого) та рівнів розвитку (задатки, властивості, здібності) в межах основних параметрів (рис. 1).
Четвертий умовний рівень конкретизації аналізу і синтезу психологічної структури особистості утворюють психічні властивості, функції і процеси. У табл. 1 наводиться матриця, де представлені елементи підструктур і компонентів перших двох вимірів - соціально-психолого-індивідуального та діяльнісного, а третій, генетичний, лише окреслений без диференціації на задатки, здібності та рівні розвитку.
На п'ятому умовному рівні конкретизації аналізу і синтезу психологічної структури особистості стає можливою класифікація конкретних властивостей і власне здібностей особистості до певних видів діяльності (наприклад, до науково-технічної, управлінської, економічної, педагогічної тощо) або виконуваних людиною ролей (начальника, підлеглого, чоловіка, жінки та ін.). Такий підхід цілком узгоджується із загальновживаним визначенням здібностей як "індивідуально-психологічних особливостей людини, що сприяють успішному виконанню нею тієї чи іншої діяльності". Такого розуміння здібностей дотримуються Б. М. Теплов, Г. С. Костюк та інші дослідники.
Варто зазначити, що перші чотири рівні конкретизації Психологічної структури особистості можна розглядати як такі, що характеризують її макроструктуру, а інші рівні (починаючи з п'ятого) - як такі, що належать до мікроструктури. Перехід від макроструктури до мікроструктури пов'язаний з вимогами, що висуваються до особистості конкретними видами діяльності та поведінки, ролями, соціальним статусом, позицією, рангом, які обирає,
застосовує й реалізує людина в конкретних соціальних умовах життя.
Таблиця 1 Психологічна стируктура особистості (четвертий рівень узагальнення конкретизації)
Соціум, референтні групи та партнери зі спілкування
ІІ. вимір
І. вимір Потреби та мотиви Інформаційний пошук, прийом, первісна переробка інформації Прийняття рішення про мету, задум, ідею, план діяльності Виконання рішення, досягнення результату діяльності Емоційно-почуттєві компоненти діяльності
А Спілкування Потреби у спілкуванні Комунікація (усна, письмова), мовлення Розуміння партнера зі спілкування Міжособистісна взаємодія Емоційно-почуттєві компоненти спілкування
Б Спрямованість Основні бажання і мотиви Головні пізнавальні інтереси Ідеали і переконання Прагнення і воля у досягненні цілей і результатів Емоційна основа спрямованості, почуття - мотиви
В Характер Мотиваційні риси характеру Інформаційно-пізнавальні риси характеру Риси цілеспрямованості характеру Риси продуктивності характеру Емоційно-почуттєві риси характеру
Г Самосвідомість Потреба в самоусвідомленні Самопізнання та самооцінка особистості Саморегуляція та самоконтроль Самореалізація особистості та самовдосконалення Емоційно-почуттєві компоненти самосвідомості
Д Досвід, компетентність Мотиваційна готовність Система знань. Картина світу Система вмінь Система навичок і звичок Емоційно-почуттєвий досвід
Е Психічні (Інтелектуальні) процеси Атенційні установки
Інтелектуальні установки
Мнемічні установки Обсяг та переключення уваги
Сенсорно-перцептивні процеси
Образна пам'ять Спрямованість і зосередженість уваги
Мисленнєві та імажинітивні процеси
Поняттєво-логічна пам'ять Розподіл уваги
Сенсомоторні, перцептивно-рухові, мисленнєво-дійові процеси
Рухова пам'ять Атенційні емоції
Інтелектуальні емоції
Емоційна пам'ять
Є Психофізіологічні якості Психофізіологічні установки Сензитивність нервової системи Рухомість, пластичність нервової системи Працездатність нервової системи Емоційність
Центральна нервова система та цілісний організм індивіда
При соціально-педагогічному, психологічному підході особистість розглядається переважно з боку міжособистісних взаємодій, соціальної динаміки тощо. Головна увага приділяється вивченню, за терміном Б. Г. Ананьєва, інтеріндивідуальної структури того соціального цілого, до якого належить особистість. При цьому вивчаються насамперед такі соціально зумовлені характеристики особистості, як її статус, позиція, ролі, ранг.
Статус особистості являє собою своєрідний центр зосередження її прав і обов'язків, схему становища особистості в суспільстві. Статус характеризується стійкістю, тривалістю. Він може бути цілісним або частковим. Частковий статус пов'язується з родом занять, розміром доходів, рівнем освіти, етнічною належністю, статевими ознаками тощо. Узагальнення часткових статусів дає змогу визначити загальний профіль статусу.
Статус особистості задається наявною системою суспільних відносин і об'єктивно визначається місцем особистості в
Loading...

 
 

Цікаве