WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Суть професійного самовиховання майбутніх соціальних педагогів - Реферат

Суть професійного самовиховання майбутніх соціальних педагогів - Реферат


Реферат на тему:
Суть професійного самовиховання майбутніх соціальних педагогів
План
1. Технологія професійного самовиховання майбутніх соціальних педагогів.
2. Самовдосконалення студентів у процесі оволодіння професійно педагогічними вміннями.
1. Технологія професійного самовиховання майбутніх соціальних педагогів
Самовиховання як свідома і цілеспрямована діяльність людини спрямована на вдосконалення своєї особистості розглядається перш за все з точки зору змісту того, що необхідно вдосконалювати. Майбутній соціал ний педагог ставить перед собою ціль - якнайкраще підготуватись до майбутньої професійної діяльності. Відповідно, змістом. Завданнями професійного самовиховання студента є професійно значимі якості його особистості.
В першу чергу мова йде про високий рівень методологічної підготовки майбутнього спеціаліста, про підготовку його до постійного розвитку моральної культури, про розвиток здатності до широкого і глибокого соціально-педагогічного мислення і творчості.
(Методологія науки - це вчення про принципи, форми і методи наукового пізнання. Методологічна основа - це науковий фундамент, з позиції якого дається пояснення основних педагогічних явищ і процесів, розкриваються їх закономірності).
Першу і найбільш важливу суспільну групу вимог до особистості соціального педагога складають вимоги до нього як до представника суспільства, який впливає на інших і формує особистість учня перш за все своєї особистістю. Мова йде про морально-педагогічні якості соціального педагога, в тому числі про інтереси, потреби, переконання і мотиви поведінки. Сюди слід віднести загальнолюдські якості, риси характеру і в цілому спрямованість особистості соціального педагога.
Друга група вимог до особистості соціального педагога стосується його індивідуального досвіду - професійної підготовленості, включаючи глибокі знання із фундаментальних та фахових дисциплін.
Третю групу вимог до особистості соціального педагога складають проблеми розвитку психічних процесів.
Центральною проблемою інтелектуального самовиховання студента є розвиток у нього якостей педагогічного мислення. При цьому проявляються такі типи мислення, як аналіз конкретних соціально-педагогічних ситуацій, визначення соціально-педагогічних проблем в даних конкретних умовах, вироблення варіантів вирішення завдань і т.д.
Правильний підхід до проблеми самовиховання студентів визначається його рушійними силами.
Рушійні сили самовиховання майбутніх спеціалістів визначається як зовнішніми соціальними вимогами так і особистим ставленням до цих вимог. Переборення внутрішніх протиріч, що виникають між цими двома факторами в сутності і є процес саморуху і саморозвитку студента. Як самовиховання є продовженням і умовою успішного суспільного виховання, так і професійне самовиховання є продовженням і умовою успішного професійного виховання студента.
Загальна і перша умова виникнення потреби професійного самовиховання у майбутніх соціальних педагогів - це перехід його з позиції "я - студент, нехай мене вчать і виховують" на позицію "я - майбутній спеціаліст. Я готую себе до цієї важливої професії". Проте разом з цим він повинен оволодіти і досвідом самостійної роботи над збагаченням своїх знань і умінь, над розвитком своєї особистості. Оволодіння будь якою діяльністю проходить тільки в процесі самої діяльності.
Друга умова виникнення потреби у самовихованні є сформованість у свідомості студентів образу ідеального соціального педагога.
Активне професійне самовиховання починається після того, як студент ретельно познайомиться з обраною професією, з вимогами, які вона пред'являє до нього. Професійні вимоги до особистості соціального педагога, будучи усвідомленими і прийнятими студентом, стають потужнім рушієм практичної дії. Головна функція вимог - орієнтувати студента в процесі адаптації до професійної діяльності і спонукати до цілеспрямованого формування своєї особистості. Це - підготовчий етап для самовиховання, етап утвердження в позиції соціального педагога.
Другий етап - це етап програмування змін у своїй особистості.
Наступний етап - етап реальних дій само зміни якостей особистості. Однак, якщо етап реальних дій, а він актуалізується саме під час соціально-педагогічної практики, не буде усвідомлений в достатній мірі, то самовиховання не набуде дійового характеру.
Працюючи над собою, студент починає керуватися принципом "якщо б", тобто "якщо б я поступив так, то ..."Так утворюється ще один етап в процесі самовиховання - етап мислення і уявлення. Завдяки уяві та судженням студента вдається випередити свої майбутні вчинки.
Завершальний етап - етап вправ, на якому можуть утворюватися не просто дії, уміння, а необхідні звички, властивості особистості. В ідеалі слід виробити таку систему мобілізації студента на його самовдосконалення, при якому би він:
- виробляв у себе навички самоспостереження і самопізнання;
- вчився проектувати зміни в своїй особистості;
- свідомо здійснював на себе виховні дії, керував своєю поведінкою, розвитком необхідних якостей;
- опанував аутогенним тренуванням і вчився керувати своїм фізичним і психічним станом.
2. Самовдосконалення студентів у процесі оволодіння професійно-педагогічними вміннями
Завдяки професійно-педагогічним умінням соціальний педагог реалізує свої професійні функції: передає молодому поколінню соціальний досвід, формує у нього потрібні соціально-особистісні якості, підготовлює до життя.
До основних професійно-педагогічних умінь належать:
- пізнавальна,
- конструктивні,
- комунікативні,
- інформаційні,
- організаторські.
Будучи відображенням загально інтелектуальних здібностей педагога, пізнавальні вміння включають:
- вміння спостерігати і розуміти людей, їх внутрішній світ;
- вміння орієнтуватися в отриманій інформації, відбирати з неї необхідне для своєї діяльності;
- вміння усвідомлювати і контролювати свій фізичний і психічний стан, регулювати свою поведінку.
Ці вміння і здібності можуть розвиватися і стихійно, проте ефективним є їх свідомий саморозвиток, де значна роль належить спостережливості.
Спостережливість ґрунтується на увазі, сприйнятті, мисленні та пам'яті. Педагогічна спостережливість - не частковий психічний процес, а властивість особистості соціального педагога. Спостережливість - це вміння "вбирати в себе" то, що бачиш, чуєш і обдумати це. Це зацікавлене сприйняття, що супроводжується інтенсивною роботою розуму.
Становлення педагогічної спостережливості можна пояснити з точки зору теорії поетапного формування розумових дій. Процес цей проходить через наступні основні перехідні етапи. Спочатку накопичуються знання про ті зовнішні ознаки, в яких проявляються емоційні, інтелектуальні та вольові процеси і стани особистості, а саме: міміка, жести, інтонація. Спостерігаючи, необхідно потім проаналізувати.
Конструктивні вміння - це здатність планувати, передбачатихід і результати соціально-педагогічної роботи Для цього необхідно володіти розвинутим психолого-педагогічним мисленням та уявою.
Комунікативні уміння, як і пізнавальні є загальнолюдськими вміннями. Проте для соціального педагога вони є професійною якістю його особистості.
Майбутньому спеціалісту необхідно знати і володіти формами і культурою спілкування. У різних соціальних, професійних і побутових умовах спілкування набуває самі різні форми. Найбільш типовими формами між особистісного спілкування вважаються наступні: анонімне, функціонально-рольове (ділове), неформальне й інтимно-сімейне спілкування.
Література:
1. Сухомлинський В.О. Вибрані твори - в 5- ти т., Т.5 - Виховання і самовиховання, - К., 1997р.
2. Оржеховська В.М., Хілько Т.В., Кириленко С.В. Посібник з самовиховання. -К.,1996.
3. Рувинський А.І., Соловйова А.Е. Психологія самовиховання. -М., 1982.
4. Томан І. Як удосконалювати самого себе. Пер. з чеш. - К., 1988.
5. Ковальов А.Г. Самовиховання школярів. - М., 1967.
6. Галузинський В.М., Масленнікова П.П. Самовиховання та самоосвіта школярів.-К., 1969.
7. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К., 1995
8. Фіцула М.М. Педагогіка. - Тернопіль, 1997.
9. Карпенчук С.Г. Теорія та методика виховання. - К., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве