WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Самооцінка у структурі цілісної особистості - Реферат

Самооцінка у структурі цілісної особистості - Реферат

умов для позитивного "Я-образу" витісняються, а отже заважають подальшому позитивному розвитку. Роджерс наполягає на тому, що умовою позитивної самооцінки є обов'язкове усвідомлення та викриття усіх заперечуваних відчуттів та досвідів людини. Тільки так ми можемо сприймати себе такими, якими ми є, одночасно постійно намагаючись бути кращими.
В цілому картина виглядає так, що люди прикладають великі зусилля для того, щоб "вписатися" у структуру суспільства. Слід особливо підкреслити, що самооцінка, незалежно від того, чи на її поверхні власні судження людини про себе або інтерпретації суджень інших людей,індивідуальні ідеали чи культурно задані стандарти, завжди мають суб'єктивний характер.
Підсумувавши усе вищесказане можна назвати умови покращання самооцінки особистості:
- визначити причини низької самооцінки;
- емоційна підтримка і соціальне схвалення;
- досягнення;
- вирішення внутрішніх конфліктів.
1.Найперша умова виправлення неадекватної самооцінки виходити назустріч проблемам, намагатись вирішувати їх, а не уникати. Ті, хто починають діяти замість того, щоб уникати, більш схильні сприймати труднощі реалістично, відверто та без захисних реакцій. Протилежне характерне для низької самооцінки. Несприятлива самооцінка виражається у запереченні, викривленому уявленні та уникненні в спробі зміни усвідомленої правди. Цей процес веде до загального неприйняття себе і складає основу неадекватної самооцінки. Це також блокує можливість підвищення самооцінки шляхом досягнень і успіхів, оскільки викривлене сприйняття себе виступає як механізм захисту від нових переживань, які принесуть, на думку людини, ще більше негативних вражень.
2. Однак постійне " підгодовування" особи з низькою самооцінкою без її реальних дій та досягнень може лише підкріплювати неадекватну самооцінку. В процесі пошуку схвалення від інших (як і від себе) формується загальна самооцінка. До того часу, як індивід навчиться розуміти себе, він уже має досвід схвалення чи несхвалення себе іншими значущими людьми. Самооцінка такої людини буде впливово формуватися і обмежуватися тим, що інші думають про неї і їхнім селективним схваленням чи несхваленням. Це робить її жертвою постійного пошуку виправдання власних дій іншими та заважає самоактуалізації особистісних потенціалів.
Характеристики людини надто залежної від соціального схвалення:
o Труднощі в саморозкритті. Бояться, що відверта розповідь про справжні думки та досвіди шокують інших і призведуть до несхвалення і обирають уникнення внутрішніх конфліктів;
o Протиріччя між уникненням конфлікту та загрозою власній самооцінці вирішується у самозахисній поведінці;
o Світ фантазій характеризується сильною потребою у схваленні іншими, але одночасно і страхом перед неприйняттям іншими)Цікаво, що люди залежні від схвалення погано сприймаються їх ровесниками. Їх описують як занадто схильних до самозахисту.
Отже., другим шляхом виправлення неадекватної самооцінки є емоційне схвалення в розумних межах з метою саморозкриття особистості.
3. Наступним кроком буде стимулювання особистості до певних дій, що займають основне місце в її системі цінностей і нададуть можливість реалізувати свої потенційні можливості. Спостерігається чітка схильність до підвищення самооцінки при підвищених успіхах.
4. Знайшовши свою ідентичність у роботі, яка приносить задоволення чи успіх, людина має реальну змогу активно вирішувати власні внутрішні протиріччя. Це вимагає щирості та відвертості з собою.
3. Методика визначення самооцінки
Методи виявлення самооцінки різноманітні. Вони поділяються на прямі і опосередковані.
Наприклад, виявлення самооцінки можна здійснити за допомогою рангування. Наприклад, школярам пропонується прорангувати учнів свого класу (розставити кожного на відповідне місце) на основі їхньої значущості (успішність, особистісні якості...) і визначити власне місце серед них. Правильність самооцінки школяра визначається в процесі зіставлення результатів проведеного ним рангування з оцінкою вчителя (вчителів).
Оцінити рівень сформованості тих чи інших якостей особистосгі можна за допомогою методу незалежних оцінок.
Вчитель чи однокласники за п'ятибальною системою оцінюють учня. Після цього йому пропонують зробити самооцінку, а одержані результати порівняти.
Для зручності можна використати протилежні якості
Справедливий Несправедливий
Добрий Злий
Працьовитий Лінивий
Совісний Безсовісний
Відповідальний Безвідповідальний
Акуратний Неакуратний
Скромний Нескромний
Правдивий Брехливий
Сміливий Боягузливий
Дисциплінований Недисциплінований
Серйозний Легковажний
Під час оцінювання слід мати на увазі, що бал 5 означає - ця властивість виявляється в людини завжди, бал 4 - властивість виявляється у більшості випадків (переважає), 3 - однаковою мірою можуть виявлятися властивості, вказані зліва і справа, 2 - в більшості випадків виявляються протилежні властивості, 1 - протилежні властивості виявляються завжди.
З метою виявлення самооцінки учням можна запропонувати навчальне завдання і перед тим, як віддати на перегляд вчителю, самому оцінити свій продукт і виставити собі відповідний бал. Після цього оцінки дітей зіставляють з оцінками вчителя і визначають рівень об'єктивності перших.
Наступну методику можна використати з метою виявлення в учнів рівнів домагань.
Розкладають дев'ять карток, на яких написано завдання, різні за ступенем трудності. Учневі кажуть, що завдання під № 1-З найлегші, 4-6 - середні, № 7-9 - найскладніші. Потім дітям пропонують вибрати будь-яке із завдань. Для розв'язання відводиться певний час, після чого незалежно від того, розв'язав учень завдання чи ні, йому пропонують вибрати наступне. За тим, якої трудності завдання вибере школяр після успішного чи неуспішного розв'язання попереднього, складається уявлення про рівень його домагань і самооцінку.
Література:
1. Сухомлинський В.О. Вибрані твори - в 5- ти т., Т.5 - Виховання і самовиховання, - К., 1997р.
2. Оржеховська В.М., Хілько Т.В., Кириленко С.В. Посібник з самовиховання. -К.,1996.
3. Рувинський А.І., Соловйова А.Е. Психологія самовиховання. -М., 1982.
4. Томан І. Як удосконалювати самого себе. Пер. з чеш. - К., 1988.
5. Ковальов А.Г. Самовиховання школярів. - М., 1967.
6. Галузинський В.М., Масленнікова П.П. Самовиховання та самоосвіта школярів.-К., 1969.
7. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К., 1995
8. Фіцула М.М. Педагогіка. - Тернопіль, 1997.
9. Карпенчук С.Г. Теорія та методика виховання. - К., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве