WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Регулятивні операції у самовихованні - Реферат

Регулятивні операції у самовихованні - Реферат

вважав А. С. Макаренко. Тому особливу роль слід приділяти формуванню в учнів погодженості вольових якостей "треба" і "хочу". Не кожна людина може відмовитися від того, чого їй хочеться, заради того, що потрібно робити. На це здатна тільки вольова людина. Формування в дитини вольових якостей є одним ізпершочергових завдань виховання.
Щоб допомогти дітям загартовувати свою волю, можна запропонувати їм відповідні поради: відкласти необхідну справу -означає дати можливість торжествувати ліні; накреслюючи план, передбачаючи ціль, всебічно обдумайте реальність їхнього досягнення. А коли щось передбачили і пообіцяли - обов'язково виконуйте; не обходьте труднощів, того, чого ви боїтеся; загартування ваше несумісне з показною мужністю і самохвальством; навчіться чесно визнавати свої недоліки, не виправдовуйте себе наперекір совісті; але, якщо потрібно, доведіть свою правоту і словами, і ділом.
Без вольових зусиль неможливо здійснювати регулятивні операції, саморегуляцію.
Поступовий контроль з боку соціального педагога за психічними станами дітей має переростати в самоконтроль вихованця, педагогічний вплиз з метою регуляції емоційними настроями досягає кінцевого результату, якщо згодом перетворюється на самовплив, умінням здійснення якого володіє особистість школяра, на саморегуляцію своєю інтелектуальною, емоційною сферами та фізичним станом організму.
4. Методи саморегуляції.
Керувати своїми почуттями і психічними станами можна, використовуючи такі методи саморегуляції як: самопідбадьорення, самопереконання, самонаказ, самонавіювання, аутогенне тренування.
Самопідбадьорення-звернення до самого себе з метою зміцнення віри в себе. В процесі самопідбадьорювання використовуються такі прийоми: самозаспокоєння, навіювання впевненості в досягненні мети, навіювання впевненості в собі (я зможу), рівняння на улюбленого героя, авторитетних людей (а їм як було?).
Самопідбадьорення може мати форму самокритики. Тоді використовуються такі прийоми: зауваження на свою адресу типу: чого розкис? не будь розмазнею...; самокритика в присутності свідків, друзів.
Самопереконання - переконання себе в чому-небудь завдяки добору відповідних доказів і аргументів. За допомогою самопереконання можна регулювати психічні стани, вчинки як шляхом засудження себе і проявів своєї поведінки, так і схваленням і спонуканням до зміни їх.
Успішність застосування цього методу залежить від знань, логічного мислення і почуття обов'язку, адже суть його зводиться до дискусії із самим собою - висунення і порівняння аргументів і контраргументів на користь того, що тобі хочеться і що необхідно зробити.
Самонаказ - веління самому собі-дійовий засіб для вироблення самовладання й вміння управляти собою навіть у найскладніших ситуаціях.
Самонаказ, який відповідає провідним життєвим цілям людини, її переконанням, є значно ефективнішим, ніж самонаказ, який суперечить спрямованості особистості, її основним переконанням.
Ефективність самонаказу ще більше зростає, якщо поєднується із самопереконанням, тобто коли людина знаходить все нові і нові докази й аргументи на користь виконання самонаказу. Самопереконання може завершуватися прийнятим рішенням і самонаказом виконати його: "Потрібно!", "Зробити!", "Вперед!", "Досить!" і т. п.
Самонаказ і самопереконання взаємозв'язані. Самонаказ є найбільш дійовим, якщо він дається на основі самопереконання, а самопереконання приводить до вольового акту, якщо воно завершиться самонаказом виконати прийняте рішення.
З метою успішного оволодіння самонаказом можна використати пам'ятку, розроблену психологом Т. І. Агафоновим: не чекай, коли тобі вкажуть, підкажуть, дадуть завдання - будь сам ініціативним, дій за власним починанням; тільки той переможе будь-які труднощі, хто сам собі командир, хто здатний самонаказувати; не забувайте рішуче і твердо наказувати собі тоді, коли тобі потрібно подолати лінь, втому, страх, вагання, поганий настрій; потрібно впевнено перемагати все, що перешкоджає досягненню цілі, а насамперед недоліки свого характеру; сильний той, хто має владу над собою, хто вміє управляти собою.
Важливим саморегулятивним методом є самонавіювання.
Самонавіювання (аутосугестія) - процес навіювання, адресований самому собі, при якому суб'єкт і об'єкт навіюючого впливу збігаються. Самонавіювання веде до підвищення рівня саморегуляції, що дає можливість суб'єкту викликати у себе ті чи інші відчуття, сприйняття, керувати процесами уваги, пам'яті, емоційними реакціями.
Самонавіювання, як і навіювання, ґрунтується передусім на уяві людини.
Історія донесла до нас тисячі надзвичайних прикладів впливу навіювання на психіку людини.
У медицині лікарі використовують силу навіювання з метою подання допомоги хворим, особливо в тих випадках, коли хворий втрачає віру у видужування.
Цікавий випадок вилікування паралічу професором В. М. Бехтерєвим описує І. Губерман у своїй книзі "Бехтерєв: сторінки життя".
Бехтерєв увів у стан гіпнотичного сну хворого, який страждав судорожними припадками і паралічем ніг, і різко наказав йому: "Встати". І хворий, щойно привезений із палати на колясці, спокійно встав на обидві ноги і пройшовся по кімнаті... Прокинувшись, хворий у захопленні попрямував у палату пішки, до самих дверей безперервно оглядаючись на Бехтерєва.
Шляхом самонавіювання можна максимально мобілізувати свої сили і волю і набути навичок самовладання, тобто здатності здійснювати діяльність і в ситуаціях, що дезорганізують її і впливають на її емоційну сферу.
Здійснюючи самонавіювальний вплив, людина повинна вірити в самонавіювання. Сумнів, критика тощо можуть повністю знищити дієвість цього методу самовпливу. Ефективність самонавіювання залежить також від уміння повністю відволіктися від усього стороннього і переключитися тільки на зміст формул самонавіювання і відчуття того, що вони виражають.
Різновидом самонавіювання є аутогенне тренування. Не кожного дня можна потрапити під вплив екстрасенса, а ввести себе в такий стан може кожен у разі потреби. Щоб допомогти школярам у здійсненні саморегуляції, соціальний педагог разом із шкільним психологом можуть вивчити з ними подібні вправи:
1. Стати прямо, підняти руки вгору, вперед, пальці стиснути в кулак, одночасно напружуючи м'язи кисті, передпліччя, плеча (3-4 хв.). Не забути, що при цьому здійснюється мисленний вплив: ви хочете бути сильним, міцним, м'язи дуже напружені. Потім розслабтесь: руки вільно падають униз, здійснюючи маятникоподібні рухи.
2. Нахил уперед, підняти руки, пальці стиснути в кулак, напружуючи м'язи кисті, передпліччя, плеча (3-4 хв.). Потім розслабтесь: руки вільно падають вниз, здійснюючи маятникоподібні рухи.
3. Стати в позу відпочинку. Розміститися зручно і вільно, не застигаючи в початковому становищі, відчуваючи себе невимушено:
викликати в уяві приємний відпочинок після тривалої прогулянки... Опершись на спинку стільця, ноги злегка
Loading...

 
 

Цікаве