WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Регулятивні операції у самовихованні - Реферат

Регулятивні операції у самовихованні - Реферат

пояснювалася зрушеннями як у сприйманні, так і увідтворенні. Неоднозначність інтерпретацій експериментальних даних, одержаних при перевірці контргіпотез, дає підстави вважати, що "перцептивний захист" не зводиться лише до актів сприймання, він може виявлятися (або бути відсутнім) під впливом багатьох факторів: від процесуальних модифікацій сприймання до особистісних властивостей людей.
Одержані емпіричні дані стосовно зв'язку сприймання та емоційного стану свідчать, що "незалежно від того, чи сприймає людина предмет, який має для неї значення, або ж відносно нейтральний предмет, на зміст сприймання можуть справляти вплив емоції, викликані факторами, що діяли раніше. Цей вплив виявляється передусім у зміні значення змісту, що сприймається" (Я. Рейковський). Зв'язок між змістом емоцій і змінами сприймання найпомітніше виявляється в тих випадках, коли відмінності в сприйманні можна досліджувати в різних за змістом емоційних станах. До спрямованої зміни сприймання приводять не тільки тимчасові емоційні стани, а й стійкі емоційні установки. Підсумовуючи наведені дані, Я. Рейковський робить висновок про те, що "емоціональний процес є одним із факторів, який справляє вплив на формування перцептивного образу; цей вплив полягає в торуванні шляхів для тих перцептивних процесів, зміст яких відповідає змісту емоцій".
Емоційний процес - специфічна реакція на зміни в зовнішньому або внутрішньому середовищі, яка має три компоненти (Я. Рейковський, 1976). Перший із них - це компонент емоційного збудження, що визначає мобілізаційні зміни в організмі. В усіх випадках виникнення емоційного процесу простежуються зміни збудливості (виникнення - зменшення чи збільшення), загальні зміни швидкості та інтенсивності перебігу психічних, моторних та вегетативних процесів. Другий компонент пов'язаний зі значенням ^емоційної події для особистості (позитивне чи негативне). Він розкриває знак емоції. Третій компонент характеризує специфічні якісні особливості емоційної події, тобто це зміст, якісна характеристика емоцій.
Виникнення емоційного процесу пов'язується зі станом збудження, підвищенням рівня активації центральної нервової системи, що становить континуум від стану сну до стану крайнього збудження, гніву, екстазу. Підвищення емоційних) збудження може привести до рухової активності, підвищення сили і швидкості моторних реакцій або до протилежного ефекту - нерухомості, байдужості. Емоційне збудження може набути специфічної форми емоційного напруженням - стану підвищеної активації, блокованого в експресивно-виконавчій фазі внаслідок неможливості виходу в дію. Накопичення збудження і затримка активності зумовлюють вибуховий характер емоцій.
Знак емоційного процесу (позитивний чи негативний) немає необхідного зв'язку з організацією чи дезорганізацією поведінки особистості Негативні емоції можуть дезорганізувати діяльність, яка привела до їх виникнення, однак воїни організують діяльність, спрямовану на зменшення чи усунення згубних впливів. Цим пояснюються факти тривалого свідомого утримання негативних емоційних станів: позбавлення негативного стану може видатися неприємним, а занурення в печаль - приємним. Людина в стані негативних: емоцій стає чутливішою, уважнішою, немов збільшує кількість значущих для неї сигналів. Максимальне збільшення інформації наче відволікає людину від болю, спрямовує на опрацювання нового, блокує травмуючий вплив через відкриття інших каналів. Таким є механізм психологічного захисту.
Якісна характеристика емоційного процесу залежить від особливостей сигнального подразника (на які механізми він розрахований, на що спрямований: це може бути задоволення конкретної специфічної потреби - в їжі чи воді або вплив загалом - втома, наприклад); часу, коли відбувається подія (суб'єктивно неподолані перешкоди в минулому викликають страх, тепер - гнів, у майбутньому - печаль).
Емоційний процес виникає під впливом трьох типів факторів Насамперед це безумовні емоційні подразники, які викликають емоцію внаслідок природженої чутливості до . організму. На їх основі формуються первинні механізм регуляції. Другий тип факторів - нейтральні, які дістають емоційне значення завдяки формуванню умовних емоційних подразнень. Нейтральні подразники, що передують емоціогенним або їх супроводжують, самі отримують здатність викликати емоції. Так, людина не терпить пахощів жасмину, бо в дні його цвітіння в сім'ї трапилася трагедія. Йдеться про генералізацію емоційних подразників. Третій;, чинник емоційного процесу - співвідношення подразника з установками особистості. На основі досвіду в людини формуються певні очікування. Якщо сигнали не з'являються або не відповідають очікуванню, виникає емоційне збудження. Існує певний оптимум розходження між установками і сигналом, який викликає позитивні емоції щодо новизни, незвичайності. Якщо сигнал не відрізняється від очікувань, він оцінюється як нецікавий; якщо ж відрізняється, занадто сильно, здається неприємним, небезпечним, дратує
Емоції й почуття здійснюють регуляторну функцію, ви- ступаючи не лише внутрішнім сигналом, а й зовнішнім. Цю роль виконує виразна функція, значення якої неоціненне в комунікативному процесі, в процесі спілкування між людьми.
Виразні рухи свідчать про наявність певного процесу в психіці. Існують стандартні виразні рухи, які є спільними, для багатьох людей, навіть багатьох культур. Це посмішка, плач. Водночас представникам різних культур властиві специфічні емоційні прояви (наприклад, коли і скільки треба плакати, як посміхатися). У Чорногорії чоловіки й жінки на похоронній церемонії плачуть окремо. В Японії прояв печалі і болю в присутності людини, вищої за рантом, розглядається як демонстрація неповаги. Спостереження за поза ми і жестами свідчить про довільність виразних рухів: людина може приховувати свій емоційний стан і з цією метою тренувати свої жести. Крім загальних і специфічних, існують індивідуальні, тільки певній особистості притаманні виразні рухи, які є свідченням її психічного розвитку, психічної та емоційної зрілості. Даючи волю своїм переживанням, ми їх тим самим підтримуємо, а формуючи зовнішній вираз емоцій, ми регулюємо їх прояв. Символічне значення, яке виразні рухи мають для інших людей у процесі спілкування, особистість може свідомо використовувати.
Головне в емоційній регуляції - не регуляція впливу вже існуючих емоцій на наше психічне життя, а регуляція виникнення спрямованості емоцій, їх планування. Планування не означає довільної, на замовлення, появи того чи іншого почуття. Почуття виникають унаслідок зміни ставлення людини до дійсності в процесі її діяльності. Почуття можна опосередковано спрямовувати й регулювати через діяльність, у якій емоції й почуття виявляються і формуються.
Емоції й почуття формуються, коли людина потрапляє в нову ситуацію, стикається з новою практикою, яка змінює спрямованість особистості, спонукає її усвідомити нові цілі й завдання. Емоції й почуття
Loading...

 
 

Цікаве