WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Організація процесу самовиховання - Реферат

Організація процесу самовиховання - Реферат

поведінкою, умовами її життя і діяльності. Це протиріччя виникло із невідповідності між життям колективу, в якому вона перебуває і діяльністю індивіда, нормами поведінки воточуючому середовищі і поведінкою людини, її моральністю і моральним життям оточуючих. При відповідності внутрішнього змісту вимогам життя, зростає число негативних, неприємних переживань, а також зовнішніх вимог, які особистість виконати не може. Для цього потрібно посильні вимоги і допомога в діяльності, щоб виникла потреба у самовихованні.
Другий вид протиріч - невідповідність запланованих цілей, завдань самовиховання і отримання результатів. Особистість виконала накреслену програму самовиховання, а стійкі якості не виробились. Таке протиріччя дуже часто зустрічається у самовихованню підлітків. Це погано відображається на самооцінці, на самонавіюванні, приводить до зневіри у свої сили, найчастіше до припинення будь-якого самовиховання.
У подібних випадках педагог, шкільний психолог повинен допомогти учневі зрозуміти причини невдач у самовихованні, підказати нові шляхи, методи сили, переконати у доцільності багаторазового повторення дій у самовихованні.
Третій вид протиріч виникає тоді, коли особистість вміє і бажає працювати над собою, але ідеали і цілі самовиховання завишені або неправильні. Це породжує незадоволення життям, пошуку чогось і невміння застосовувати свої сили, здібності. Організація життя в такому випадку має бути спрямована на залучення в серйозні і важкі види діяльності, які переконали б особливість у необхідності вдосконалювати свої знання і вміння. Важливо сформувати гідну ціль самовиховання, розвинути ідеальні уявлення про людину, виховати вимогливість до себе.
Четвертий вид протиріч виникає, коли особистість переконана в тому, що потрібно працювати над собою, позбутися недоліків, але не може цього зробити через слабкість волі, низької вимогливості до себе. Це свого роду відображення протиріч між свідомістю і поведінкою. При наявності подібного роду протиріч завдання вихователя, вчителя, психолога заключається в організації діяльності, яка формувала б моральні якості, вчила умінню працювати над собою, відволікала особистість від негативних дій та вчинків. Звідси суть самовиховання заключається у вирішенні протиріч між цілями самовдосконалення і можливостями їх реалізації. А головне виховне завдання в керівництві самовиховання полягає в тому, що потрібно сформувати ті позитивні якості, від яких залежить вирішення вказаних протиріч, і привести в дію наведені вище фактори: самосвідомість, захоплення, спрямованість, вміння керувати собою.
3. Етапи та зміст самовиховання.
Процес самовиховання - це процес тривалий. У людини, яка тим займається, він може тривати все життя.
Існують такі загальні етапи самовиховання:
Перший етап - усвідомлення в необхідності роботи над собою. Воно виникає в результаті взаємодії потреб у розвитку, цілеспрямованості, аналізу внутрішнього етапу, зовнішніх умов і вимог. Коли незадоволення відповідає зовнішнім вимогам, прагненню стати кращим, умовам, які дозволяють це зробити, особистість ггостро відчуває необхідність роботи над собою. На першому етапі через педагогічне і особисте керівництво забезпечується регулярне самоспостереження і об'єктивна самооцінка, які вкрай необхідні для початкового і подальшого етапу самовиховання.
Другий етап - вироблення програми роботи над собою. На цьому етапі особистівсть порівнює своє "Я" у теперішньому, "Я", яким його хочуть бачити інші, і "Я", яким уявляє себе у майбутньому. На вироблення образу "Яким я повинен стати в процесі самовиховання". Важливе значення має життєвий досвід, досвід самовиховання, ідеали, мрії, а також життя. Програма роботи над собою здійснюється в процесі боротьби мотивів. Найбільш важливим при цьому є мотиви які виникають при відношеннях до зовнішніх дій і оцінці внутрішнього самовиховання. Якщо вона переконалася, що може працювати над собою, зовнішні умови є спрятаними, а вимоги оточуючих посильні, незмінні, то пробне самовиховання переходить у постійне.
Четвертий етап - активне здійснення програми самовиховання, включаючи зміну себе і обставин. В процесі самовиховання активно працюють всі програми: "Я тепер і в майбутньому", "Вимоги до мене і вимоги до себе", "Програма самовиховання і програма поведінки". Керівництво самовихованням на цьому етапі йде двома шляхами: зміною умов, що сприяють переоцінці себе і зміни програми самовиховання, або дається оцінка самим зусиллям особистості, типу: чого домоглася, які успіхи, що ще треба виховати у себе в подальшому.
П'ятий етап - завершальний: проходить оцінка результатів самовиховання, інтенсивно працюють ведучі програми: "Який я був", "Який я є", "Я в майбутньому", "Я і самовиховання". В результаті зновуж проходить оцінка обставин і самооцінка внутрішнього світу, повторюється весь цикл самовиховання, проте на новім рівні і з іншим змістом. Слід зауважити, що таке виділення етапів роботи над собою умовне, часто вони переплітаються один з одним, проте завжди існують.
Зміст самовиховання:
Розумове самовиховання - це цілеспрямована діяльність над розвитком своїх розумових здібностей.
Завдання:
- розвиток мислення, формування культури розумової праці,
- формування наукового світогляду
- розвиток творчих здібностей.
2. Моральне самовиховання - це формування стійких моральних якостей, потреб почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм та принципів моралі.
3. Завдання естетичного самовиховання:
- формування естетичних понять, поглядів, переконань
- виховання естетичних смаків;
- вироблення вмінь і навичок творити життя, за законами краси.
Завдання фізичного виховання:
- постійно займатися фізичною культурою, піклуватися про своє здоров'я;
- вести здоровий спосіб життя (без будь-яких негативних навичок).
Завдання трудового самовиховання:
- усвідомлення соціальної значущості праці, як необхідного обов'язку, духовної потреби людини (психологічна підготовка до праці);
- виховання поваги до людей праці;
- виховання основної трудової культури;
- вироблення умінь і навичок, необхідних для трудової діяльності, виховання працездатності.
Література:
1. Сухомлинський В.О. Вибрані твори - в 5- ти т., Т.5 - Виховання і самовиховання, - К., 1997р.
2. Оржеховська В.М., Хілько Т.В., Кириленко С.В. Посібник з самовиховання. -К.,1996.
3. Рувинський А.І., Соловйова А.Е. Психологія самовиховання. -М., 1982.
4. Томан І. Як удосконалювати самого себе. Пер. з чеш. - К., 1988.
5. Ковальов А.Г. Самовиховання школярів. - М., 1967.
6. Галузинський В.М., Масленнікова П.П. Самовиховання та самоосвіта школярів.-К., 1969.
7. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К., 1995
8. Фіцула М.М. Педагогіка. - Тернопіль, 1997.
9. Карпенчук С.Г. Теорія та методика виховання. - К., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве