WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вікові рівні самовиховання та їх характеристика - Реферат

Вікові рівні самовиховання та їх характеристика - Реферат

оцінок, прагнень, на які молода людина, як це вона й сама розуміє, не має морального права. І водночас їм властиве надто критичне ставлення додій інших, особливо дорослих - батьків, вчителів.
Дорослі ж не завжди розуміють прагнення молоді до самовизначення, тлумачать подібні явища як невихованість, некультурність, розпусту. На цьому ґрунті можливі особисті конфлікти між старшими і молодшими - між матір'ю і донькою, педагогом і учнем і т. д.
"Нас не розуміють дорослі", - нерідко вголос або про себе скаржаться молоді люди. "Тут і розуміти нічого, просто ви погано виховані",- так само, глибоко не замислюючись, відповідають старші.
З своєї точки зору кожна сторона ніби має рацію. І все ж дорослі, яким життя надає остаточне право встановлювати норми поведінки молоді, матимуть більше підстав, коли вони зуміють розумно переключити прагнення молоді до самовизначення на "внутрішній фронт", допоможуть їй формувати багатство душі, широту почуттів, поєднуючи їх з правильним "оформленням" своєї зовнішності.
Спостерігаючи за молоддю, можна помітити, що 15-17-річні юнаки і дівчата вже досить уважно стежать за своєю зовнішністю, можуть точно відповісти, як би вони хотіли одягатись, яку мати зачіску тощо. При згоді батьків і наявності матеріальних можливостей вони не вагаючись приводять свою зовнішність у відповідність з метою, при відсутності таких умов інколи заздрять іншим, "модерніше" одягненим, вимагають і собі від батьків такого одягу. Таким чином, у поведінці юнаків яскраво проступає намагання хоч зовнішньо самоутвердити свою особистість.
У старших школярів виробляються й певні манери поведінки, ставлення до товаришів, осіб іншої статі, прагнення до штучної індивідуалізації лексикону. Природна соромливість прикривається словесною розбещеністю. Вони намагаються засвоїти свої, відмінні від інших манери. Можливо, що це в дальшому поступиться місцем природному поводженню, яке залежатиме від натури, виховання та становища в суспільстві. А поки що над ними тяжіють прагнення "виділитись" чимось серед ровесників, фальшивість поведінки.
Важливою особливістю старшокласників, яка має певне значення для самовиховання, є шукання змісту життя. Саме це вимагає, щоб професійна орієнтація у випускних та передвипускних класах була спрямовані в основному на психологічну підготовку учнів до майбутнього самостійного життя. Адже здебільшого втрата надії на вступ у виплеканий у думках інститут, випадковість трудовлаштування, часта переміна місця роботи в пошуках "кращого заробітку" є результатом неправильно поставленої роботи по профорієнтації, яка ведеться в школах.
І тут уміле педагогічне керівництво самовихованням юнаків має відігравати вирішальну роль. Завдяки самовихованню юнак чи дівчина глибше усвідомлюють, яких моральних якостей їм слід набути для майбутньої роботи на виробництві, вони успішніше переборюють труднощі перших кроків самостійного життя, швидше вливаються у виробничий колектив, легше переживають можливу невдачу при вступі до інституту. Оволодіння прийомами самопізнання допомагає їм точніше визначити свої здібності, особливості свого характеру, щоб обрати правильний трудовий шлях.
Пора юності характеризується виявленням інтересу до іншої статі. Між хлопцями і дівчатами посилюється дружба і товаришування, які нерідко переходять в інтимні почуття першого кохання. Уміння користуватися засобами самооцінки і взаємооцінки допомагає юнакам краще пізнати свого друга, скласти собі більш точне уявлення про його позитивні й негативні риси. Без такої логічної оцінки перше почуття нерідко засліплює людину. А деяким молодим людям (найчастіше дівчатам) перші прояви кохання здаються чи не найголовнішим у житті. Формування їх особистості за цих умов здійснюється здебільшого залежно від поглядів та уподобань своїх обранців.
Нарешті, слід ураховувати такий суспільно-психологічний фактор, як становище випускника-старшокласника у шкільному колективі. Самовиховання повинно поглиблювати позитивний вплив виховання. Зокрема, потрібний вплив іншої людини, яка має правити за приклад юнаку чи дівчині. Йдеться про обрання взірця у самовдосконаленні. ;
Як і в молодших та середніх школярів, у старшокласників обрання ідеалу для наслідування у самовихованні багато допомагає у подоланні конкретних вад характеру. Багато залежить від того, наскільки цей ідеал справді "ідеальний". Безпомилково обраний ідеал, розуміння його провідних мотивів, процесу його праці над собою - як він став ідеалом для інших - це вже половина успіху у самовихованні. Але самовиховання нерідко може звестися нанівець, якщо обрано невірний ідеал або навіть, коли юнак не вміє розкрити того позитивного, що становить зміст цієї людини. Адже обрання ідеалу з числа близьких людей може набувати не лише позитивного, а й негативного значення: не тільки кращі сторони, а й небажані риси чи вчинки в цілому хорошої людини можуть "отруїти" думку про нього.
Отже, при обранні старшокласником взірця для самовиховання найважливіше- допомогти йому підмітити ті провідні риси, які найбільш виразно характеризують ідеальність цієї людини. Саме ці риси, "препаровані" для наслідування, і стають головними для юного наслідувача. Підсумовуючи все сказане, слід підкреслити, що найважливішим суспільним завданням самовиховання старшокласників є набуття ними громадянської зрілості, формування в них кращих, рис характеру і моральних якостей людини. Усвідомлене самовиховання в старших класах як виховний процес має діалектичний характер і зумовлено певними закономірностями. Боротьба позитивного з негативним у процесі самовиховання, утвердження позитивних стереотипів і подолання негативних тенденцій становить його основну суспільну мету і функцію.
З'ясування психологічних основ самовиховання юнаків і дівчат 15-17 років дає можливість педагогам вибрати правильний напрям для оцінювання і рекомендації їм прийомів та засобів цілеспрямованого вдосконалення особистості.
Як відомо, в 15-17 років фізіологічне і психологічне формування людини ще остаточно не завершено. У цьому віці триває інтенсивний розвиток розумової діяльності "людини - вона стає здатною сприймати і переробляти порівняно великий обсяг інформації. У неї ускладнюються психологічні та етичні стосунки з товаришами і дорослими. Влада дорослих над учорашньою дитиною поступається місцем їх моральному авторитету, а при слабкості цього авторитету неминуче виникають конфлікти між юнаками і дорослими., Швидкий розвиток самостійного мислення, проте, ще не означає достатньої громадянської зрілості та досвідченості. У громадських, сімейних, інтимних стосунках юнаки ще намагаються наслідувати дорослих, але в той же час у них швидко появляються критичні погляди на життя і поведінку людей.
Загальні вікові особливості юнаків і дівчат доповнюються індивідуальними відмінностями, які впливають на самовиховання. Вони проявляються, насамперед, у темпераменті і характері, рівні інтелектуального розвитку, мотивації
Loading...

 
 

Цікаве